ОКРЕМА ДУМКА (збіжна)
судді Великої Палати Верховного Суду Гудими Д. А.
Справа № 908/976/19
Провадження № 12-10гс21
21 вересня 2022 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 908/976/19 за заявою Приватного підприємства "Мілітарі" (далі - ПП "Мілітарі") про визнання банкрутом, за заявою ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціону, протоколу, акта, договору купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності та здійснення державної реєстрації.
Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнила частково: постанову апеляційного господарського суду змінила у мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, а у решті залишила без змін.
З вирішенням справи у суді касаційної інстанції погоджуюся. Таке вирішення є послідовним продовженням практики, напрацьованої у Великій Палаті Верховного Суду впродовж 2018 - 2022 років. Проте вважаю, що, виявивши ознаки недобросовісності набувача квартири, треба було прямо про це вказати.
У пункті 5.63 постанови Велика Палата Верховного Суду абсолютно правильно зазначила, що "саме при вирішенні питання про витребування майна, здійснюється перевірка добросовісності набувача цього майна (у цих спірних правовідносинах - ОСОБА_2 ), у тому числі з`ясуванню підлягає й те, чи знав або міг знати такий набувач про недобросовісну поведінку продавця (у цих спірних правовідносинах - ПП "Мілітарі"), зокрема за наявності зв`язків із ліквідатором продавця (їхню спільну участь в діяльності інших юридичних осіб). Вказане має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, пункт 52)".
Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (частина третя статті 75 ГПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово послуговувалася даними, зафіксованими у відкритих державних реєстрах, відкритих даних земельного кадастру, як загальновідомими. Для прикладу: у пунктах 178-179 постанови від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначила, що "згідно із загальнодоступними відомостями з Публічної кадастрової карти України, розміщеної на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, земельні ділянки, що належать … та …, досі заліснені. Такі відомості є загальновідомими, а тому не потребують доказування (частина третя статті 82 ЦПК України). Судами не встановлено обставин, які би спростовували заліснення спірних земельних ділянок та невідповідність відомостей з Публічної кадастрової карти України фактичному стану ані на цей час, ані на час отримання відповідачами цих ділянок. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду вважає, що особи, яким були відчужені земельні ділянки…, проявивши розумну обачність, не могли не знати про незаконність набуття ними цих земельних ділянок, які були заліснені. Тому ці особи не можуть вважатися такими, які покладалися на легітимність добросовісних дій органу місцевого самоврядування. Велика Палата Верховного Суду нагадує, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 61))".