ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 157/135/21
провадження № 51-3550км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 та прокурора на вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 лютого
2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020030090000404, щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Піщане Камінь-Каширського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Камінь-Каширського районого суду Волинської області від 14 лютого
2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 246 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені
ст. 76 КК.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь Камінь-Каширської міської ради Волинської області на рахунок спеціального фонду державного бюджету 97 081,05 грн на відшкодування завданої злочином майнової шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у цьому провадженні.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 29 жовтня 2020 року в період часу з 20 до 21 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на території лісового масиву виділу № 31 кварталу № 13 Боровненського лісництва ДП "СЛАП "Камінь-Каширськагроліс", розташованого біля с. Боровне Камінь-Каширського району Волинської області, в порушення вимог статей 67-70 Лісового кодексу України та порядку спеціального використання лісових ресурсів, умисно, всупереч установленого порядку заготівлі лісодеревини, без спеціального дозволу, за допомогою бензопили "STIHL-230" зрізав до ступеню припинення росту та відокремив від кореня дев`ять сироростучих дерев породи сосна, спричинивши цьому підприємству майнову шкоду на суму 97 081,05 грн.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_6 залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить судові рішення стосовно нього скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4
ст. 246 КК.
На його думку, сторона обвинувачення не надала суду належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вважає, що висновки суду спростовуються показаннями свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які суд безпідставно визнав такими, що надані ними на ґрунті особистих відносин. Стверджує про те, що дані протоколу огляду місця події від
30 жовтня 2020 року є недопустимим доказом, оскільки у ньому зазначено про спиляння 9 дерев, однак встановлено, що на землі лежало лише 4 дерева, а 5 дерев були лише частково надпиляні. Зазначає, що відповідними службами захисту природнього середовища не було встановлено, що надпиляні дерева пошкоджено до ступеню припинення їх росту, а до повноважень майстра лісу ОСОБА_10 не входило визначення пошкодження до ступеню припинення росту надпиляних дерев та прийняття рішення про їх зрубання. Крім того, вважає, що похідні від протоколу огляду місця події докази, на підставі яких встановлено суму спричиненої майнової шкоди, також є недопустимими доказами.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок його м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог вказує, що апеляційний суд не спростував доводів щодо необґрунтованого звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК. Вважає, що суд належним чином не врахував ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_6, який не визнав своєї винуватості і не розкаявся у вчиненому, завданих майнових збитків не відшкодував.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат
ОСОБА_7 підтримали подану касаційну скаргу та заперечили проти касаційної скарги прокурора. Прокурор підтримав касаційну скаргу прокурора і просив її задовольнити, заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого.
Мотиви Суду
Відповіднодост. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення
і особі засудженого.
Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Під час розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених у вироку.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновки місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК, підтверджено детально наведеними у вироку доказами, які суд усебічно, повно та об`єктивно дослідив і правильно оцінив.
Такий висновок місцевий суд обґрунтував показаннями, наданими в судовому засіданні свідком ОСОБА_11 про те, що в однин із днів жовтня 2020 року, перебуваючи в будинку батьків, який знаходиться біля лісу, почув звук бензопили та падіння дерев. Після чого він вийшов з будинку та пішов в напрямку лісу туди звідки лунали ці звуки. Через 300 м від будинку він зустрів ОСОБА_8 . Наблизившись до місця рубки, побачив коня з підводою та силуети людей, однак впізнати нікого не зміг. У відповідь на його крик почув голос ОСОБА_6, який вів себе агресивно та погрожував сокирою, тому не наважився підходити ближче. Він повернувся і розповів усе своєму батьку, який викликав поліцію.