ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 675/1600/21
провадження № 51-1601км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 лютого 2022 року за результатами розгляду його заяви про перегляд вироку Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2020 року за нововиявленими обставинами.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2020 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років 6 місяців.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2021 року залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_6
про перегляд вищевказаного вироку, за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 28 лютого 2022 року вказану ухвалу місцевого суду було залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Зі змісту касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 вбачається, що останній не погоджується із ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2021 року, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджений вказує на те, що місцевий суд безпідставно залишив його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2020 року без задоволення, оскільки у цій заяві було наведено відповідні доводи з урахуванням положень ч. 2 ст. 459 КПК України, які підтверджували наявність відповідних обставин.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6, висловивши свої доводи на підтримання касаційної скарги, кожен окремо, просили скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Доводи касаційної скарги про порушення судом першої інстанції порядку здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, визначеного у кримінальному процесуальному законі, є неспроможними з огляду на таке.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК України, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Відповідно до вимог ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються:
- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; - скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; - інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності.
Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками: - невідомість суду з причин, від нього незалежних; - істотне значення для провадження; - наявність в об`єктивній дійсності до ухвалення вироку; - неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв`язку з їх невідомістю суду;
- відкриття тільки після вступу вироку у законну силу. Тобто необхідно наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою, це обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.
При цьому важливим є дотримання принципу юридичної визначеності. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 3 квітня 2008 року в справі "Пономарьов проти України" та від 29 жовтня 2015 року в справі "Устименко проти України" неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу
"res judicata", тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.
Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення ЕСПЛ від 09 червня 2011 року в справі "Желтяков проти України").
Процедура скасування остаточного рішення передбачає виникнення суттєвих для справи обставин, які раніше не були відомі. Особа, яка порушує питання про скасування, має довести, що не було можливості надати зазначені докази на остаточному розгляді і що вони є суттєвими. Така процедура сама по собі не суперечить вимозі щодо юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від
06 грудня 2005 року в справі "Попов проти Молдови" та рішення ЄСПЛ від
18 листопада 2004 року в справі "Правєдная проти Росії").
У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2020 року засуджений зазначав, що вказаний вирок слід переглянути, оскільки має місце штучне створення або підроблення доказів. Докази покладені в основу вироку, не підтверджують його винуватість, показання свідка ОСОБА_8 є неправдивими, а черевики, що вилучені в нього, не були на місці злочину, що вбачається з висновку експерта № 264. Згідно цього висновку на черевиках є сліди ДНК невстановленої особи чоловічої статті, вказані черевики на день вчинення злочину знаходились в іншої особи, а він їх забрав лише наступного дня, вилучені на місці злочину сліди не збігаються з слідами черевиків, вилучених у нього, місце розташування трупа суперечить показам, наданим ним під час слідчого експерименту. Під час досудового розслідування на нього здійснювався психологічний тиск, його залякували, порушили його право на захист. Крім того, мало місце зловживання слідчого, прокурора, оскільки ними не надано всіх матеріалів досудового розслідування.