ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 331/2394/16-к
провадження № 51-1398 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7,
ОСОБА_8,
ОСОБА_9,
представника потерпілого ОСОБА_10,
розглянув у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080020004228, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 153 (у редакції від 1 червня 2010 року), п. 10 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6 та в його інтересах захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на вирок Запорізького апеляційного суду від 3 лютого 2022 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 1 березня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 153 (у редакції від 1 червня 2010 року), п. 10 ч. 2 ст. 115 КК, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі:
- за ч. 3 ст. 153 КК на строк 12 років;
- за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК на строк 15 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим у тому, що він 6 листопада 2015 року в період з 16:45 до 18:30, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у приміщенні сауни "Євросауна", що на проспекті Леніна (Соборний), 109 у м. Запоріжжі, маючи умисел на задоволення статевої пристрасті неприродним способом, напав на адміністратора сауни ОСОБА_11, яка значно поступалася йому у фізичній силі, та, застосовуючи до неї фізичне насильство, заподіяв їй тілесні ушкодження у виді закритого локального перелому 9-го ребра справа, численні синці та садна на обличчі, голові, передній поверхні грудної клітини, верхніх та нижніх кінцівок, крововиливи в м`які тканини спини,подолав її опір, повалив на підлогу в кімнаті "середньої сауни" у приміщенні "Євросауни" і всупереч її волі насильно задовольнив з нею статеву пристрасть неприродним способом, шляхом здійснення фрикцій пальцями правої руки у статевих органах ОСОБА_11, чим спричинив потерпілій садна в ділянці зовнішніх та внутрішніх статевих органів.
Продовжуючи свій злочинний умисел, у період з 16:45 до 18:30 ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в приміщенні сауни "Євросауна" під час задоволення статевої пристрасті неприродним способом з ОСОБА_11, почав здавлювати шию потерпілої руками до настання її смерті, спричинивши їй двосторонні переломи великих рогів під`язикової кістки, двосторонні переломи пластин і верхнього лівого ріжка щитовидного хряща гортані, що призвели до смерті потерпілої, чим спричинив особливо тяжкі наслідки. Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок механічної асфіксії.
Запорізький апеляційний суд вироком від 3 лютого 2022 року вирок щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання скасував та призначив йому покарання:
- за ч. 3 ст. 153 КК (в редакції від 1 червня 2010 року) у виді позбавлення волі на строк 12 років;
- за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК у виді довічного позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_6 призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Суд апеляційної інстанції виключив із вироку місцевого суду посилання як на докази на протоколи слідчих експериментів від 4 березня 2016 року за участю свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 . В решті вирок суду залишив без змін.
Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх доводів захисник ОСОБА_7 зазначила, що:
- суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив стороні захисту в задоволенні клопотання про дослідження доказів, з приводу недопустимості яких суд першої інстанції не дав оцінки, а саме документів, які подала захисник ОСОБА_8 на підтвердження недопустимості як доказів висновків експертиз від 4 лютого 2016 року № 42 та від 11 лютого 2016 року № 24;
- під час затримання і відібрання зрізів вільних кінцівок нігтьових пластин було порушено право ОСОБА_6 на захист, до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства, про що зазначали захисники;
- суди не надали обґрунтованої оцінки застосуванню до ОСОБА_6 недозволених методів ведення слідства;
- суди, незважаючи на клопотання сторони захисту, не допитали свідка ОСОБА_15, який утримувався в камері з ОСОБА_6 та за показаннями якого було безпідставно обшукано дачу тітки засудженого для з`ясування причетності ОСОБА_6 до скоєння інших злочинів;
- висновки експертиз від 4 лютого 2016 року № 42 та від 11 лютого 2016 року № 24 (ДНК-дослідження) є недопустимими доказами, які суди поклали в основу вироків, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону;
- у тексті експертизи від 19 січня 2016 року № 42 не зазначено про надання біологічного матеріалу у вигляді фрагментів марлі для подальшого проведення ДНК-аналізу, які було досліджено під час проведення експертизи від 11 лютого 2016 року № 24 (об`єкти №№ 3, 4, 6). Не зазначено їх і в супровідній документації та журналі реєстрації експертиз;
- суд апеляційної інстанції, не надав оцінки розбіжностям у показаннях судово-медичного експерта цитолога ОСОБА_16 та судово-медичного експерта криміналіста ОСОБА_17, які брали участь у проведенні комісійної судової медичної експертизи від 16 липня 2018 року № 466/к;
- в основу вироку суду апеляційної інстанції покладено недопустимий доказ - висновок експерта № 42, згідно з яким у піднігтьовому вмісті ОСОБА_18 знайдено клітини з ознаками зроговілого шару епітелію (деякі з них мають морфологічні ознаки епітелію статевого органа), які можуть бути використані для подальшого ДНК-дослідження, у той час як відповідно до висновку експерта № 466/к, при повторному дослідженні піднігтьового вмісту зрізів вільних кінцівок пальців рук ОСОБА_6 таких клітин не знайдено. Пояснення експерта ОСОБА_19 про те, що після її цитологічного дослідження (експертиза № 42) матеріал ще досліджувався під час перевірки експертів Київським бюро СМЕ, суперечать відповіді на адвокатський запит із Запорізького бюро СМЕ з долученням акта перевірки про те, що ця перевірка була тільки документальна, матеріали експертизи не досліджувалися. У висновку експерта № 466/к також зазначено, що виявлення незроговілого епітелію не є доказом походження його саме з статевого органа;
- суд апеляційної інстанції, призначаючи ОСОБА_6 покарання, проігнорував відомості про стан його здоров`я, ставлення до своїх дій, факт повного відшкодування шкоди родині потерпілої, а також те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітнього сина та непрацездатну матір, яка має онкологічне захворювання, на момент вчинення злочину працював, за місцем роботи і проживання характеризувався позитивно, одружений, визнав вину, але не погодився з кваліфікацією злочинів, розкаявся, надав свідчення, вибачився перед потерпілим, у повному обсязі відшкодував згідно з вироком місцевого суду матеріальну шкоду в розмірі 7445 грн та моральну шкоду в розмірі 380 000 грн, а під час судового розгляду відшкодував моральну шкоду в розмірі 120 000 грн, загалом - 500 000 грн моральної шкоди, про що надано відповідні квитанції;
- висновок суду апеляційної інстанції щодо особливої небезпеки для суспільства ОСОБА_6 не ґрунтується на доказах та суперечить тим доказам, які характеризують особу засудженого, його ставлення до своїх дій, бажання спокутувати вину та нести покарання.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_6 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
На обґрунтування своїх доводів захисник ОСОБА_8 зазначає, що:
- усупереч п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК стороною обвинувачення не зазначено редакції закону ч. 3 ст.153 КК, за якою обвинувачувався ОСОБА_6 і в яку вносились зміни та доповнення, а отже, на переконання захисника, обвинувальний акт не є конкретним за своїм змістом, порушує право особи на захист, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону;
- у вироку суд обґрунтовує задоволення з потерпілою статевої пристрасті неприродним способом, шляхом здійснення фрикцій пальцями у статевому органі ОСОБА_11, висновком експерта від 28 грудня 2015 року № 3877, зазначаючи про садна в ділянках зовнішніх та внутрішніх статевих органів. При цьому, вказуючи про продовження задоволення статевої пристрасті щодо потерпілої, суд у вироку не посилається на будь-які пошкодження у останньої, під час здавлення її шиї, від чого настала смерть потерпілої, як на пошкодження, які свідчать що їх заподіяно з метою задоволення статевої пристрасті. Тому, на думку захисника,вирок містить протиріччя;
- в експертизі від 11 лютого 2016 року № 24 зазначено, що на дослідження передано зразки крові ОСОБА_6 та захиснику незрозуміло, яким чином вони передані: окремо від зразків марлі чи разом з ними, тому, на думку захисника, можна припустити, що вони передані одночасно однією особою, прокурором ОСОБА_20 . В ухвалі про призначення експертизи не зазначено, що передаються зразки крові ОСОБА_6 ;
- у вільному доступі прокурора були не тільки зразки марлі, а й зразки крові ОСОБА_6, які не були опечатані й відібрані у присутності адвоката і понятих, у зв`язку з чим захист допускає можливість фальсифікації;
- біологічний матеріал був відібраний у ОСОБА_6 під час його освідування 27 листопада 2015 року з 01:35 по 01:45 у приміщенні Запорізького обласного бюро СМЕ, без адвоката, до спілкування з захисником, без статусу підозрюваної особи, тобто без роз`яснення прав підозрюваного, без понятих, з істотним порушенням КПК (статті 223, 241 КПК). Про те, що стосовно ОСОБА_6 було проведено освідування, а не було отримано зразки для експертизи у порядку ст. 245 КПК, свідчить той факт, що на момент відібрання зразків не було заявлено клопотань про призначення експертизи та не було винесено відповідної постанови;
- біологічний матеріал міг бути використаний для підроблення результатів за обвинуваченням ОСОБА_6 . Так, про обвинувальний нахил слідства свідчать численні скарги від ОСОБА_6 та його близьких на те, що до нього було застосовано недозволені методи ведення слідства, під час затримання ОСОБА_6 безпідставно був повністю роздягнутий працівниками поліції, чим йому завдано моральних страждань, під час досудового слідства було обшукано дачу тітки ОСОБА_6 за незаконно отриманими показанням від ОСОБА_15 щодо причетності ОСОБА_6 до скоєння інших злочинів;
- фрагменти марлі, досліджені в ході експертизи № 24, не було визнано речовими доказами.
Крім того, захисник ОСОБА_8 посилається на те, що суд апеляційної інстанції:
- порушив порядок дослідження доказів;
- необґрунтовано відмовив у задоволенні її клопотання про повне дослідження доказів;
- постановив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 КПК;
- призначаючи ОСОБА_6 покарання, не повною мірою дотримався вимог закону, незважаючи на інші більш м`які основні види покарань, передбачені санкцією п. 10 ч. 2 ст. 115 КК, призначив йому покарання у виді довічного позбавлення волі, яке є найсуворішим із покарань, не зазначивши, чому менш суворий вид покарання буде недієвим та не забезпечить виправлення засудженого;
- не взяв до уваги, що довічне позбавлення волі призначається з урахуванням таких даних, як наявність судимостей, негативних характеристик з місця проживання, що в свою чергу свідчить про небажання особи стати на шлях виправлення і, як наслідок, про нехтування загальнолюдськими цінностями, зокрема життям людини (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 367/6965/15-к);
- у частині призначення ОСОБА_6 покарання не врахував, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин у молодому віці, має на утримання неповнолітнього сина та непрацездатну матір, рішення про стягнення аліментів на користь якої долучається, працював, за місцем роботи і проживання характеризувався позитивно, одружений, активно брав участь у вихованні сина, про що надано характеристику зі школи, розкаявся, надав свідчення; відшкодував шкоду й намагався її відшкодувати з 2018 року, що підтверджено численними квитанціями про перерахування грошових коштів потерпілому, вибачився перед потерпілим;
- під час задоволення цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди не взяв до уваги, що Фонд нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України виплатив одноразову допомогу родині ОСОБА_11, яка покриває всі матеріальні витрати на поховання потерпілої;
- усі квитанції на поховання, які долучені як докази наявності матеріальної шкоди, не складено на ім`я позивача, у зв`язку з чим позов щодо відшкодування матеріальної шкоди є необґрунтованим і у його задоволенні слід відмовити;
- під час стягнення моральної шкоди судами не враховано, що позивач ОСОБА_21 на момент смерті матері мав свою родину, проживав окремо, тісні зв`язки з потерпілою не підтримував, був повнолітнім, на час розгляду справи в місцевому суді відмовився отримати відшкодування в добровільному порядку, що підтверджується численними квитанціями про перерахування йому коштів на загальну суму 150 000 грн, через це він, на думку захисника, не має права на подання позову, оскільки право на судовий захист має особа, права якої порушено, не визнається чи оспорюється. У задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити. На теперішній час матеріальну та моральну шкоду потерпілому відшкодовано;
- відповідно до ст. 408 КПК, у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, повинен був змінити вирок у цій частині (ст. 408 КПК).
У своїх касаційних скаргах захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_7 також посилаються на те, що під час розгляду апеляційної скарги були підстави для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 153 КК на підставі ч. 1 п. 1 ст. 284 КПК і скасування вироку в цій частині, а також для зміни правової кваліфікації його дій з п. 10 ч. 2 ст. 115 КК на ч. 1 ст. 115 КК, оскільки, на думку захисників, у вироку відсутнє посилання на належні й допустимі докази, які свідчать про те, що умисел ОСОБА_6 був спрямований на задоволення у спосіб, який йому інкримінується, статевої пристрасті неприродним способом. На обґрунтування цього доводу захисники посилаються на те, що:
- згідно з висновком експерта № 466/к достовірних даних контактної взаємодії пальців рук ОСОБА_6 та статевих органів ОСОБА_11 не виявлено, виявлені на трупі потерпілої численні дрібнокрапленні підслизові крововиливи стінок піхви не є характерними для травматичного механізму утворення, а могли утворитися внаслідок порушення еластичності судин, при відповідних вікових захворюваннях, виявлені садна в ділянці статевих органів могли утворитися від взаємодії з нижньою білизною, а висновок експерта від 19 січня 2016 року № 42 не доказує обвинувачення в частині введення ОСОБА_6 пальців у статевий орган ОСОБА_11, оскільки відповідних клітин у піднігтьовому вмісту ОСОБА_6 не виявлено;
- усі зразки крові обвинуваченого та вільних нігтьових кінцівок, які були предметом дослідження в експертизах від 19 січня 2016 року № 42 та від 11 лютого 2016 року № 24 (ДНК-дослідження), було відібрано із суттєвим порушенням права на захист, є недопустимими доказами, відповідно вищезазначені експертизи також є недопустимими. Про визнання їх недопустимими доказами було подано відповідне клопотання в суді першої інстанції.
Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у своїх касаційних скаргах посилаються також на те, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку, що потерпіла відчувала значні в часі страждання перед настання смерті, а ОСОБА_6, дивлячись на такі страждання й усвідомлюючи це, протягом тривалого часу не зупинив своїх протиправних дій, належним чином такий висновок не обґрунтував. Водночас захисники стверджують, що такі обставини взагалі не були предметом дослідження суду першої інстанції, про них не зазначено і в обвинувальному акті, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо тривалості вчинення злочину, часу та давності спричинення потерпілій тілесних ушкоджень.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення норм КПК, неправильне застосування закону та невідповідність призначеного йому покарання тяжкості злочину і його особі, просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог засуджений зазначає, що:
- йому не дали ознайомитися з матеріалами провадження;
- на досудовому слідстві він був постійно під психологічним та фізичним тиском, йому було запропоновано взяти провину за скоєння інших злочинів, які він не вчиняв. Особа, яка сиділа з ним у камері, передала їхню розмову працівникам правоохоронних органів, за недостовірною інформацією цього свідка в його (засудженого) родичів було проведено обшук з метою довести його причетність до інших злочинів;
- про застосування до нього недозволених методів ведення слідства захисник ОСОБА_8 зверталася до ДБР і не отримала відповіді.
Засуджений, як і його захисники, посилається, на те, що у кримінальному провадженні не здобуто доказів, які доводять його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК, а докази, на яких ґрунтується вирок, є недопустимими, біологічний матеріал для експертиз відібраний із порушенням його прав, а отже, всі експертизи також є недопустимими доказами, водночас висновок експертизи 466/к свідчить, що достовірних даних про контактування його рук зі статевим органом потерпілої не встановлено.
Крім того, ОСОБА_6 просить змінити вирок, закрити кримінальне провадження щодо нього за ч. 3 ст. 153 КК та перекваліфікувати його дії з п. 10 ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 115 КК.
Обгрунтовуючи доводи касаційної скарги щодо суворості призначеного йому покарання засуджений указує на ті ж доводи, що і його захисники, а також на те, що, перебуваючи у СІЗО, він характеризувався позитивно, у керівництва цієї установи до нього питань немає, він розкаюється та шкодує про вчинене.
Позиції учасників судового провадження
Від прокурора надійшли заперечення на касаційні скарги сторони захисту.
У судовому засіданні:
- засуджений та захисники підтримали вимоги касаційних скарг;
- прокурор, представник потерпілого просили залишити судові рішення без зміни, а касаційні скарги без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Крім цього, відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
З урахуванням наведеного не є предметом дослідження суду касаційної інстанції доводи касаційних скарг захисників та засудженого ОСОБА_6 щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, стосовно оцінки доказів, зокрема, що дослідження судових експертиз.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалюючи вирок, суд першої інстанції відповідно до вимог кримінального процесуального закону перевірив надані стороною обвинувачення докази винуватості ОСОБА_6 і оцінив їх з точки зору допустимості, належності, достовірності й достатності та надав їм відповідну оцінку.
Так, суд першої інстанції дослідив показання:
- обвинуваченого ОСОБА_6, який пояснив, що 26 листопада 2015 року в мережі Інтернет знайшов телефони дівчат, які надають у м. Запоріжжі платні послуги сексуального характеру. З`ясувавши їх адресу, він прибув до квартири в будинку по вул. Українській, проте дівчина, яку йому запропонували, йому не сподобалась, тому він відмовився від її послуг. Спілкуючись із нею, він випив 0,5 пива. Приблизно о 13:30 він пішов у "Євросауну", куди знов по телефону викликав дівчат, які надають платні послуги сексуального характеру. В сауні крім нього була жінка адміністратор, інших осіб не було. Він вжив 0,5 пива та 0,5 слабоалкогольного напою. Дівчина, яка приїхала за викликом, виявилась тієї ж самою, яку він бачив у квартирі на АДРЕСА_2 . Поспілкувавшись із нею 15-20 хвилин, він відмовився від її послуг і вона поїхала із сауни. Деякий час він купався, парився. Один раз виходив з сауни, щоб зняти кошти в банкоматі і купити слабоалкогольні напої. Згодом оплатив додаткових дві години за користування сауною. Коли він повернувся з вулиці, між ним та жінкою адміністратором почався словесний конфлікт, який перейшов у штовханину та боротьбу, під час якої вона голосно кричала та подряпала йому шию. Конфлікт відбувався в кімнаті адміністратора. Від його поштовху жінка впала спиною на підлогу і він почав її душити двома руками. Душив близько однієї хвилини. Коли зрозумів, що жінка мертва, злякався та переніс її до сауни з басейном, де повністю роздягнув труп, знявши верхній одяг і білизну. Речі загиблої кинув у басейн. В кімнаті адміністратора він знайшов жорсткий диск з камери відео спостереження, який викинув у басейн. У цей час у вхідні двері сауни хтось почав сильно стукати. Він забіг до іншої сауни, закрив її зсередини ключами, які знайшов біля загиблої, ліг на диван та зробив вигляд, що спить. До приміщення увірвались працівники поліції, які затримали його. Як у сауні, так і у приміщенні відділу поліції до нього були застосовані незаконні методи фізичного впливу працівниками поліції. ОСОБА_6 наполягав, що будь-яких дій сексуального характеру щодо ОСОБА_11 він не вчиняв, наявність численних тілесних ушкоджень в ділянці статевих органів ОСОБА_11, на її ногах, руках, тулубі пояснити не зміг;
- свідка ОСОБА_22, адміністратора в сауні на вул. Горького в м. Запоріжжі, про те, що вона була знайома з адміністратором "Євросауни" ОСОБА_11, у них збігалися графіки роботи. У двадцятих числах листопада приблизно в 16:00 вона зателефонувала на стаціонарний телефон у "Євросауну", відповіла ОСОБА_11 та сказала їй, що за весь день в неї всього один клієнт, який їй "морочить" голову. В телефонну слухавку вона почула чоловічий голос. ОСОБА_11 сказала їй, що цей клієнт кличе її. У зв`язку з чим вона сказала потерпілій, що передзвонить пізніше. Приблизно о 18:00 вона знову зателефонувала в "Євросауну", але ніхто не брав слухавку. Про вбивство ОСОБА_11 вона дізналася наступного дня від знайомих;
- свідка ОСОБА_23, яка пояснила суду, що у 2015 році вона надавала платні послуги сексуального характеру за адресою: АДРЕСА_2 . Інформація про ці послуги була розміщена у відкритому доступі в мережі Інтернет. Восени, більш точної дати вона не пам`ятає, у першій половині дня на вказану адресу зателефонував ОСОБА_6 та з`ясував можливість отримання відповідних послуг. Через деякий час він прийшов особисто, перебував у стані алкогольного сп`яніння, від нього відчувався запах перегару. Вона запропонувала ОСОБА_6 піти в душ, після чого він частково роздягнувся, але згодом сказав, що йому потрібно йти, одягнувся та пішов. Через дві години ОСОБА_6 перебував повторно і запросив її до сауни. Приблизно о 15:30 вона прибула до "Євросауни", в приміщення її впустила жінка адміністратор, яка показала, у яку сауну їй необхідно пройти. У сауні вона побачила стіл, на якому стояло декілька пляшок зі слабоалкогольними напоями. ОСОБА_6 знаходився в стані алкогольного сп`яніння, був роздягнутий по пояс (обмотаний простирадлом). Будь-яких тілесних ушкоджень на ньому (саден, синців) вона не побачила. Вони разом сіли за стіл і ОСОБА_6 дав їй 400 грн за одну годину її послуг та запропонував разом із ним відвідати парильню і басейн. Вона відмовилась, і це розлютило ОСОБА_6 . Він наказав їй іти геть, у сауні вона перебувала 15 хвилин, інших осіб, крім жінки-адміністратора та ОСОБА_6, у сауні не було;
- свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25, власників підприємства "Євросауна", які, крім іншого, показали, що вхідні двері в сауну обладнані замком, що відчиняється зсередини натисканням на кнопку. При цьому, натискаючи на кнопку, необхідно двері потягнути на себе, в іншому випадку двері не відчиняться. Стороння людина, яка не знає про це, не зможе самостійно відчинити двері лише натискаючи на кнопку. Вони приїжджали на місце події та бачили на підлозі в приміщенні сауни оголений труп ОСОБА_11, а її речі та одяг були розкидані. На підлозі лежав вогнегасник із відламаним розпилювачем, меблі, стільці також були розкидані;
- свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_14, співробітників Державної служби охорони, які показали, що 26 листопада 2015 року ввечері виїжджали за викликом на місце події. З чергової частини їм доповіли, що неодноразово спрацьовувала радіосигналізація (брелок) в "Євросауни". Прибувши до "Євросауни", вони побачили, що вхідні залізні двері були зачинені, на дзвінки та стукіт у двері ніхто не відповідав. Оператор чергової частини повідомив їх, що власник сауни на дзвінки не відповідає, та наказав залишатись їм на об`єкті до приїзду власника. Потім під`їхав другий наряд ДСО і вони учотирьох обстежили двері та вікна приміщення. Всі вікна сауни гратами не обладнані, виходять на одну сторону будинку та на час огляду були зачинені, світла у вікнах не було. Зсередини було чутно виклик мобільного телефону. Приблизно через годину прибув третій наряд ДСО і директор сауни, який відчинив двері ключем, всередині працівник поліції виявив труп жінки. Двері, які ведуть з кімнати адміністратора до "маленької" сауни були зачинені та закриті на замок. Вони вибили двері в "маленьку" сауну, там на дивані сидів ОСОБА_6, який пояснив, що він відвідував сауну, заснув, нічого не чув та не бачив. Після цього вони викликали слідчо-оперативну групу.
Дослідив суд першої інстанції й інші зібрані докази, зокрема:
- дані протоколу огляду місця події від 26 листопада 2015 року із фототаблицями, відповідно до якого зафіксовано обстановку у приміщенні "Євросауни" на просп. Леніна, 109 у м. Запоріжжі, де виявлено оголений труп ОСОБА_11 та знаходився ОСОБА_6 ;
- дані висновку судово-психіатричного експерта від 23 грудня 2015 року №738, згідно з яким ОСОБА_6 у період інкримінованого йому правопорушення та експертного дослідження розладів психічної діяльності не вичвляв, як і характерних феноменологічних ознак будь-якого особливого емоційного стану, що має юридичне значення (фізіологічного афекту, стресу, фрустрації, образи, гніву, ревнощів тощо) не виявляв, міг повною мірою усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації;
- дані висновку експерта від 27 листопада 2015 року № 3877 (з фототаблицями до нього), згідно з яким смерть ОСОБА_11 настала від механічної асфіксії в результаті стискання органів шиї тупими предметами, що підтверджується результатами зовнішнього та внутрішнього досліджень трупа, висновками судово-гістологічної експертизи. Під час дослідження трупа ОСОБА_11 виявлені ушкодження в ділянці шиї, комплекс яких утворився від дії тупих предметів, можливо внаслідок стискання органів шиї руками (пальцями рук), що призвело до розвитку механічної асфіксії та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням смерті; закритий локальний перелом 9- го ребра справа по передній паховій смузі, який у прямому причинному зв`язку зі смертю не перебував і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; численні синці та садна на обличчі та голові, численні синці та садна на передній поверхні грудної клітки, крововиливи в м`які тканини спини, численні синці та садна на верхніх та нижніх кінцівок, садна в ділянці зовнішніх та внутрішніх статевих органів: садна в ділянці великих статевих губ та на слизовій оболонці передньої та задньої стінок піхви, які віднесено до легких тілесних ушкоджень;
- показання судово-медичного експерта ОСОБА_27, щодо висновків проведеної ним експертизи трупа, який підтвердив, що смерть ОСОБА_11 настала від механічної асфіксії в результаті стискання органів шиї тупими предметами. Садна в ділянках великих статевих губ та на слизовій оболонці передньої та задньої стінок піхви утворились від дії тупих предметів незадовго до настання смерті ОСОБА_11 . Утворення саден має травматичний характер;
- дані висновку експерта від 11 лютого 2016 року № 24, відповідно до якого генетичні ознаки біологічних слідів у піднігтьовому вмісті ОСОБА_6 містять генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_6 та ОСОБА_11 ;
- дані висновку експерта від 4 лютого 2016 року № 42, відповідно до якого в піднігтьовому вмісту ОСОБА_6 знайдено клітини з ознаками незроговілого шару епітелію (деякі мають морфологічні ознаки епітелію піхви);
- показання судово-медичного експерта-цитолога ОСОБА_19 щодо висновку від 4 лютого 2016 року, яка підтвердила що у піднігтьовому вмісті ОСОБА_6 були знайдені клітини з ознаками незроговілого шару епітелію (деякі мають морфологічні ознаки епітелію піхви), які могли бути використані для подальшого ДНК-дослідження. Надалі експерт ОСОБА_19 зазначила, що вона була першим експертом, який проводив дослідження об`єктів, тому саме вона виявила значно більше клітин, потім об`єкти було направлено для дослідження до м. Києва, оскільки вказана експертиза була показовою. Експерт виявила дві ознаки клітин - морфологічний та цитохімічний, при цьому деякі клітини містили глікоген ++++, що свідчить про значний їх рівень, тому підстав сумніватися, що виявлені нею ознаки свідчать про походження клітин із піхви жінки, у неї не було. Ці ознаки взагалі не притаманні організму чоловіків, а свідчать про наявність клітин саме піхви жінки. Виявлення Х-хроматину дає підстави встановити лише статеві ознаки клітин, що не є вирішальним для визначення походження клітин (з піхви або інших слизових оболонок);
- дані висновку комісійної судово медичної експертизи від 16 липня 2018 року № 466/к, згідно з якою під час дослідження цитологічних препаратів із об`єктів № 1-2, виготовлених із піднігтьового вмісту рук ОСОБА_6, виявлено клітини рогового шару багатошарового плаского зроговілого епітелію (епідермісу) та клітини багатошарового плаского незроговілого епітелію, які можуть походити від ОСОБА_6, та не виключається домішку клітин потерпілої ОСОБА_11 . Генетичні ознаки біологічних слідів у піднігтьовому вмісті ОСОБА_6 (об`єкт № 5) не встановлено у зв`язку із дегенерацією ДНК. Під час проведення експертизи в ході мікроскопічного дослідження в препаратах об`єктів № 1-2 глікогенвмістних клітин не виявлено. У ході дослідженні на Х-хроматин встановлено, що ядра епітеліальних клітин у вказаних об`єктах знаходяться у стані каріорексису, гіперхромні, не придатні для виявлення Х-хроматину;
- показання судово-медичного експерта лікаря-цитолога ОСОБА_16, яка досліджувала піднігтьовий вміст ОСОБА_6 під час експертизи № 466/к, про те, що вона ознайомлювалася з матеріалами експертизи від 4 лютого 2016 року № 42. Оскільки під час проведення експертизи № 42 клітини, які містять глікоген, піддавалися обробці, то, відповідно, вони не збереглись в первісній кількості на час проведення комісійної експертизи. Відсутність Х-хроматину при виявленні клітин епітелію з рівнем глікогену ++++ дає можливість робити висновок про походження клітини з піхви лише у ймовірній формі. Експерт не змогла пояснити суду розбіжності в п. 4 висновку експертизи № 466/к з висновком № 454, який був підготовлений нею особисто для проведення комісійної експертизи. Підтвердила правильність висновків експерта ОСОБА_19 в експертизі № 42 від 4 лютого 2016 року;
- показання cудово-медичного експерта криміналіста ОСОБА_17 про те, що він був доповідачем у комісійній експертизі від 16 липня 2018 року (висновок № 466/к). За фахом він не є експертом цитологом. Підтвердив суду, що частина експертизи, проводилась експертом-цитологом ОСОБА_16 . Пункт 4 комісійної експертизи складав особисто. Згідно з п. 4.4 експертизи, при проведенні судово-цитологічної експертизи "Висновок експерта" від 4 лютого 2016 року № 42 не були виявлені всі диференціально-діагностичні ознаки, що достовірно б свідчили про походження епітелію саме з піхви. Так, виявлення незроговілого епітелію не є доказом походження його саме з піхви, адже крім піхви багатошаровий плаский незроговілий епітелій вкриває зовні рогівку ока, частину надгортанника, голосові зв`язки, стравохід та частину прямої кишки. Пояснив, що високий рівень глікогенової насиченості клітин епітелію з рівнем ++++ надав можливість експерту ОСОБА_19 зробити висновок про походження цих клітин саме з піхви. Пошкодження виявлені в ділянці статевих органів трупа ОСОБА_11 могли бути заподіяні внаслідок неодноразового введення до піхви пальців рук, здійсненого стрімко, грубо та необережно, що може супроводжуватись утворенням ділянок зсаднення. Пальці рук діють як тупий твердий предмет, а м`язова сила рук, у нормі є достатньою для спричинення подібних ушкоджень.
- постанову прокурора прокуратури Жовтневого району м. Запоріжжя від 27 листопада 2015 р. про відібрання біологічних зразків - зразків крові підозрюваного ОСОБА_6 для проведення судових експертиз, копію якої ОСОБА_6 отримав 27 листопада 2015 року;
- дані протоколу отримання зразків для експертизи від 27 листопада 2015 року, згідно з яким у приміщенні ЗОБ СМЕ за участю СМЕ ОСОБА_28, у період з 14:00 до 14:20 відібрано у підозрюваного ОСОБА_6 зразки крові для проведення імунологічної експертизи. Зауважень від останнього не надходило;
- дані висновку експерта від 27 листопада 2015 року № 2681, згідно з яким відбір крові був проведено в умовах лабораторії. Залишок крові після дослідження був вилитий на чисту марлеву серветку та висушений для подальшого дослідження;
- постанову прокурора прокуратури Жовтневого району м. Запоріжжя від 26 листопада 2015 року про відібрання біологічних зразків - зрізів вільних кінців нігтьових пластин пальців кистей обох рук підозрюваного ОСОБА_6 для проведення судових експертиз. Із цією постановою останній ознайомився 27 року 2015 року о 01:00, а також з нею ознайомилась захисник ОСОБА_7 ;