ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 368/1200/19
провадження № 51-3713км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 22 вересня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року щодо
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого у цьому ж населеному пункті, раніше не судимого,
визнаного невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (далі - КК) та виправданого на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 22 вересня 2020 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, та виправдано його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався увчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Він, будучи головою сільської ради с. Липовець Кагарлицького району Київської області, тобто службовою особою, неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, усупереч положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", у невстановлений досудовим розслідуванням день та час у період з січня по 01 червня 2010 року у приміщенні службового кабінету Липовецької сільської ради Кагарлицького району вул. Леніна, 7 (на даний час Миру), не передбачаючи можливості того, що внаслідок неналежного виконання ним своїх службових обов`язків можуть бути спричинені тяжкі наслідки державним інтересам, хоча повинен був і міг це передбачити, підписав виписки з рішення сесії вказаного органу місцевого самоврядування 15 сесії 21 скликання від 16 грудня 1993 року "Про передачу земельної ділянки у приватну власність громадянину" не перевіривши, чи звертались ОСОБА_8 та ОСОБА_9 із відповідними заявами до сільської ради та чи приймалися відповідні рішення сесією цієї ради.
Унаслідок зазначених дій ОСОБА_7 із земель державної власності незаконно вибуло 1,6986 га земель загальною вартістю 316 000 грн, що станом на 2010 рік, відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК, є тяжкими наслідками для охоронюваних законом державних інтересів, які в 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.
Київський апеляційний суд ухвалою від 31 серпня 2022 року зазначений вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що ОСОБА_7 не набув статусу обвинуваченого, а отже, проведення щодо нього судового розгляду суперечить вимогами КПК.
Позиції учасників судового провадження
До початку касаційного розгляду виправданий ОСОБА_7 подав заперечення на касаційну скаргу прокурор у яких наводить аргументи законності рішень судів попередніх інстанцій.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу, вважаючи її обґрунтованою.
Мотиви Суду
За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставині не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту, і при перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.