ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 344/5651/22
провадження № 51 - 3759 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_7 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022091780000013, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився в м. Новоград-Волинському Житомирської області, зареєстрований на АДРЕСА_1, проходить військову службу, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 травня 2022 року ОСОБА_6 засудженого за ч. 5 ст. 407 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він будучи військовослужбовцем контрактної служби, в умовах воєнного стану не з`явився вчасно на службу без поважних причин за таких обставин.
Так, 24 лютого 2022 року о 8:30 ОСОБА_6, діючи умисно, проходячи військову службу за контрактом, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин не з`явився вчасно на службу до розташування військової частини НОМЕР_1 НГУ, проводячи час на власний розсуд в межах території Івано-Франківської області, при цьому користуючись послугами хостелів для тимчасового проживання. Потім, 3 травня 2022 року о 15 год, ОСОБА_6 самостійно з`явився до військової частини НОМЕР_1 НГУ.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 травня 2022 року щодо ОСОБА_6 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що, на його думку, потягло за собою неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом ОСОБА_6 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що положення ст. 75 КК щодо ОСОБА_6 місцевим судом були застосовані неправильно, що призвело до явної несправедливості призначеного засудженому покарання через м`якість. Виправлення та перевиховання засудженого вважає можливим лише в умовах відбування покарання у виді позбавлення волі. Всупереч приписам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) апеляційний суд відповідних доводів апеляційної скарги прокурора належним чином не перевірив, свого рішення у цій частині не мотивував та необґрунтовано залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 без змін, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_7 в повному обсязі, просив її задовольнити.
Засуджений ОСОБА_6 заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора, просив ухвалу апеляційного суду щодо нього залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, кваліфікація вчиненого за ч. 5 ст. 407 КК, а також вид та розмір призначеного судом покаранняу касаційній скарзі не оспорюються.
Разом із тим, доводи прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при перегляді вироку місцевого суду щодо ОСОБА_6 в апеляційному порядку є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 419 КПК суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. У разі залишення заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
В апеляційній скарзі прокурор заперечував правильність застосування положень ст. 75 КК щодо ОСОБА_6 та справедливість призначеного засудженому покарання. Просив скасувати вирок у цій частині та постановити новий, призначивши засудженому покарання в межах санкції ч. 5 ст. 407 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років.