Постанова
Іменем України
13 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 577/5950/21
провадження № 61-9347 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2 ,
треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Конотопської міської ради Сумської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна дільниця "Сім вітрів",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сумського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_3 .
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна дільниця "Сім вітрів" (далі - ТОВ "ЖЕД "Сім вітрів"), служба у справах дітей Конотопської міської ради Сумської області (далі - служба у справах дітей), про визначення порядку користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що рішенням виконавчого комітету Конотопської міської ради народних депутатів (далі -
Конотопська МР) від 27 січня 2014 року № 10 ОСОБА_2 із сім`єю:
вона, ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_4 (дочка дружини),
ОСОБА_5 (син), видано ордер на житлове приміщення, а саме:
квартиру АДРЕСА_1 . Указана квартира складається з трьох кімнат, загальна площа квартири - 76 кв. м, житлова - 47,5 кв. м. Площа першої кімнати -
20,2 кв. м, другої - 14,7 кв. м, третьої - 13,43 кв. м. Особовий рахунок житла оформлено на ОСОБА_2 .
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області
від 23 жовтня 2015 року у справі № 577/1750/15-ц шлюб, зареєстрований між нею та ОСОБА_2 22 вересня 2007 року, розірвано. Син -
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишився проживати
разом із нею, матір`ю.
Вказувала, що з моменту отримання ордера сім`я не проживала у вказаній квартирі, оскільки вона не була придатна для проживання, потребує ремонту та облаштування. У квартирі зареєстровані: ОСОБА_2,
ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (син ОСОБА_2 від іншого шлюбу).
Позивач зазначала, що вона й ОСОБА_2 не можуть визначити мирним шляхом порядок користування спірною квартирою, останній на її пропозиції не реагує.
Посилаючись на статті 63, 64, 103, 104 ЖК України, ОСОБА_1 просила суд визначити порядок користування спірною квартирою шляхом виділення
їй окремої ізольованої кімнати, площею 13,43 кв. м, сину - ОСОБА_5, -окремої ізольованої кімнати, площею 14,7 кв. м із балконом,
а ОСОБА_2, ОСОБА_6 - окремої ізольованої кімнати,
площею 20,2 кв. м. Кухню, ванну, туалет і коридор просила залишити
у їх спільному користуванні.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області
від 08 червня 2022 року у складі судді Гетьмана В. В. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, врахувавши відповідні норми ЖК України, роз`яснення, викладені у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1984 року № 2
(зі змінами) "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", надавши правову оцінку поданим сторонами доказам, виходив із того, що у спірному житловому приміщенні сторони не проживали й, відповідно, не користувалися ним.
Позивач не довела факт вселення і постійного проживання сторін у спірній квартирі. Тому відсутній спір між сторонами про право користування спірним житловим приміщенням.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хайнацької О. Ф., задоволено.
Рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову. Позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено порядок користування житловим приміщенням -
квартирою АДРЕСА_1, виділено у користування: ОСОБА_1 разом із сином - ОСОБА_5,
дві ізольовані кімнати, площами 13,43 кв. м. та 14,7 кв. м з балконом;
ОСОБА_2 та його сину від іншого шлюбу - ОСОБА_6, ізольовану кімнату, площею 20,2 кв. м. Кухню, ванну, туалет та коридор залишено
у спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2
та ОСОБА_6 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що між сторонами існує спір про порядок користування спірною квартирою,
що районним судом не враховано при вирішенні спору.
ОСОБА_1 зверталася до обслуговуючої організації - ТОВ "ЖЕД "Сім вітрів", із заявою про розподіл особових рахунків з утримання будинків
і споруд та прибудинкових територій між членами сім`ї, вона направляла відповідачу лист із власною пропозицією досудового врегулювання спору. ОСОБА_2 також підтвердив факт того, що сторони не можуть вирішити питання про порядок користування спірним житловим приміщенням, проте власного варіанту визначення такого порядку не надав. Тому апеляційний суд, урахувавши ті самі норми матеріального права, що й суд першої інстанції, зробив висновок про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1, визначивши порядок користування спірною квартирою згідно із запропонованим нею варіантом.
При цьому вказано, що позивач та їх спільний з відповідачем син -
ОСОБА_5, мають різну стать і не можуть проживати в одній кімнаті,
а відповідач та його син від іншого шлюбу - ОСОБА_6, мають одну стать і можуть проживати разом.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи ОСОБА_2 про те, що його частка має бути більша, оскільки з ним проживає дружина, так як він
не довів факт її вселення у спірне житло у встановленому законом порядку, а також те, що вона є його користувачем. Апеляційний суд зазначив,
що у даному спорі судом не вирішувалося питання про визначення часток сторін у спірному житлі, а тільки визначено порядок користування ним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2022 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2 просить скасувати постанову апеляційного суду й залишити
в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах та не дослідження апеляційним судом зібраних у справі доказів (пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2022 року касаційну скаргу
ОСОБА_2 залишено без руху з наданням строку для усунення
її недоліків, зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено
про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк заявник надіслала матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано дану цивільну справу
із суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргута надано строк для подання відзиву
на касаційну скаргу.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга, з урахуванням її уточненої редакції, мотивована тим,
що суд апеляційної інстанції вирішив фактично неіснуючий спір із приводу користування квартирою, яка не придатна для проживання, позивач у спірну квартиру не заселялася й не проживає у ній, як і відповідач. При цьому суд послався на статтю 47 ЖК України, за якою норма жилої площі в Україні встановлюється у розмірі 13,65 кв. м на одну особу. Проте, вирішуючи спір, апеляційний суд визначив порядок користування спірним житловим приміщенням, виділивши, у тому числі, йому у користування та його сину
від іншого шлюбу - ОСОБА_6, ізольовану кімнату, площею 20,2 кв. м. Вважає, що норма жилої площі на його сина від іншого шлюбу також повинна встановлюватися у розмірі 13,65 кв. м.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції у тексті оскаржуваної постанови
врахував статтю 104 ЖК України й роз`яснення, викладені у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1984 року № 2
(зі змінами) "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", однак, не послався на відповідний правовий висновок Верховного Суду.
Апеляційний суд не врахував, що сторони не проживали й не вселялися
у спірне житлове приміщення, не вели у ньому спільне господарство. Посилаючись на положення Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод (далі - Конвенція) та прецедентну судову практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вказує, що сім`я отримала право вселитися у спірну квартиру на підставі ордера й квартира
не приватизована, з дня отримання дозволу на вселення до квартири
у ній ніхто не проживав, позивач не сплачувала комунальних платежів.
При цьому їй не створюються перешкоди у користуванні квартирою.
Суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про наявність спору між сторонами з приводу користування квартирою, так як спір, який виник між сторонами, стосується приватизації спірної квартири, а не користування нею.
Крім того, судом апеляційної інстанції не враховано, що він є військовим пенсіонером, має контузію та хронічні захворювання, стан його здоров`я погіршується й на даний час вирішується питання про встановлення йому статусу особи з інвалідністю, а громадянам, що мають тяжкі форми деяких хронічних захворювань, надається додаткова жила площа (стаття 49
ЖК України). У відзиві на апеляційну скаргу він запропонував власний порядок користування квартирою, хоча апеляційний суд зробив протилежний висновок у цій частині.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_1 - адвоката Хайнацької О. Ф., в якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Вказується, що позивач законно зареєстрована у спірній квартирі, як і їхній
з відповідачем спільний син, вона виявила бажання визначити порядок користування квартирою після розірвання шлюбу з відповідачем. При цьому у спірній квартирі ніхто не проживає, сторони не заселялися до житлового приміщення.
Запропонований позивачем варіант визначення порядку користування квартирою відповідає статті 50 ЖК України, за якою не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев`ять років, крім подружжя. Такий варіант підтримала служба у справах дітей.
Позивач хоче визначити порядок користування квартирою, щоб почати
у своїх кімнатах робити ремонт і вселитися у квартиру.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 травня 2014 року виконавчий комітет Конотопської МР видав
ОСОБА_2 із сім`єю у складі чотирьох осіб ордер № 8 на право зайняття житлового приміщення, житловою площею 47,3 кв. м, що складається
із трьох кімнат, у квартирі за адресою:
АДРЕСА_2 (а. с. 7-8).
У спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_2 (відповідач) (а. с. 68-69), ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_5 (син позивача і відповідача),
ОСОБА_6 (син відповідача від іншого шлюбу) (а. с. 15-16, 76).
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області
від 23 жовтня 2015 року у справі № 577/1750/15-ц шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22 вересня 2007 року, розірвано
(а. с. 12).
27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 зверталася до обслуговуючої організації -ТОВ "ЖЕД "Сім вітрів" із заявою про розподіл особових рахунків
з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між членами сім`ї, у задоволенні якої було відмовлено (а. с. 14).
10 листопада 2021 року ОСОБА_1 направила ОСОБА_2 лист, в якому викладено наступну пропозицію досудового врегулювання спору: розділити спірну квартиру шляхом виділення ОСОБА_1 окремої ізольованої кімнати, площею 13,43 кв. м, сину - ОСОБА_5, - окремої ізольованої кімнати, площею 14,7 кв. м, із балконом, що виходить з цієї кімнати, ОСОБА_2 та його сину - ОСОБА_6, - окремої ізольованої кімнати, площею 20,2 кв. м; кухню, ванну, туалет та коридор залишити у спільному користуванні (а. с. 17-18).
Указане відправлення не було вручено під час доставки (інші причини)
(а. с. 19).
Суд першої інстанції встановив, що у спірному житловому приміщенні сторони у справі жодного дня не проживали, не користувалися ним. Спір між ними про право користування жилим приміщенням відсутній.
Суд апеляційної інстанції встановив, що між сторонами існує спір щодо порядку користування спірною квартирою.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої
цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права