1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

08 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 686/18269/21

провадження № 61-2820св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Держава Україна, представник - Сьомий апеляційний адміністративний суд,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2021 року, ухвалене у складі судді Мазурок О. В., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 січня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, представник - Сьомий апеляційний адміністративний суд, в якому просив стягнути з Держави Україна 36 000 000 000,00 грн моральної шкоди.

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що невиконанням судового рішення суду у справі № 2270/14181/11 за період з 29 липня 2021 року по 30 липня 2021 року йому спричинено душевні та моральні страждання, що полягають у переживаннях, які він переніс під час тривалого очікування на виконання рішення суду та повернення його приватної власності у вигляді паспортної книжечки; розчарування в системі органів державної влади, які не в змозі виконати рішення суду; додаткове психологічне напруження, яке виникло у нього внаслідок правової невизначеності, що викликало у позивача відчуття душевного болю. Позивач вважав, що активне невиконання рішення суду впродовж десятиліття викликало у нього почуття тривоги, страху і занепокоєння за своє психологічне здоров`я та часткову втрату стресостійкості; постійне хвилювання і душевні страждання викликали високий рівень емоційної напруги, а відчуття образи та приниженої гідності змусило його витрачати час задля поновлення своїх прав.

Позивач вказував, що наслідком невиконання рішення суду є порушення його: конституційного права як споживача на доброякісну послугу від органів державної влади в частині правомірності та добросовісності, права приватної власності на паспортну книжечку, права правомірного очікування на справедливий суд та відшкодування витрат, що були ним понесені на відновлення порушених прав; права на судовий захист, адже виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист.

ОСОБА_1 просив суд стягнути з Держави Україна на свою користь 36 000 000 000,00 грн моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду у справі № 2270/14181/11 за період з 29 липня 2021 року по 30 липня 2021 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна, представник - Сьомий апеляційний адміністративний суд, про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішенням суду у справі № 2270/14181/11 у період з 29 липня 2021 року по 30 липня 2021 року, відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 31 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2022 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач безпідставно відніс Сьомий апеляційний адміністративний суд до учасників справи як представника відповідача Держави Україна, адже в силу положень розділу VІІІ "Правосуддя" Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд не наділений повноваженнями представляти державу у суді за позовами про відшкодування шкоди, завданої як під час здійснення правосуддя, так і внаслідок невиконання судового рішення.

Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача Держави Україна, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивував відмову у позові недоведеністю позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютого 2022 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 січня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

17 лютого 2022 року ухвалою Великої Палати Верховного Суду передано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, представник - Сьомий апеляційний адміністративний суд, про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішенням суду у справі № 2270/14181/11 у період з 29 липня 2021 року по 30 липня 2021 року, передано на розгляд до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

22 лютого 2022 року касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

04 квітня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

10 січня 2022 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували норми матеріального права, зокрема положень статті 23 ЦК України у поєднанні зі статтею 56 Конституції України.

Вказує, що частина перша статті 23 ЦК України не передбачає жодної додаткової підстави чи інших умов, оскільки нею передбачено вичерпну підставу для покладення обов`язку відшкодувати шкоду Державою Україна, тобто право на відшкодування та підстави для такого відшкодування є безумовними.

Вказує, що Держава Україна є самостійним суб`єктом цивільних правовідносин, і обов`язок визначити представника відповідача має право відповідач самостійно, адже такого обов`язку за позивачем не встановлено ні Конституціє України, ні іншими законами.

Заявник не погоджується з висновками суду про те, що обов`язок доведення завдання йому душевних страждань покладено на нього, а не на завдавача шкоди.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 686/8422/20 (провадження № 61-2846св21), від 03 лютого 2022 року у справі № 686/13784/21 (провадження № 61-19019св21).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2022 року представник Сьомого апеляційного адміністративного суду подав до Верховного Суду відзив, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 січня 2022 року - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Звертає увагу, що Сьомий апеляційний адміністративний суд не є учасником спірних правовідносин чи стороною виконавчого провадження щодо виконання судового рішення № 2270/14181/11, отже не наділений повноваженнями представляти інтереси Держави Україна у спірних правовідносинах.

Вважає, що посилання заявника на судову практику Верховного Суду, як підставу касаційного оскарження, є хибними, оскільки правовідносини у справах № 686/8422/20 (провадження № 61-2846св21) та № 686/13784/21 (провадження № 61-19019св21) не є тотожними тим, яка є предметом касаційного перегляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року, зобов`язано Хмельницький міський відділ Управління внутрішніх справ України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію в паспорт громадянина України ОСОБА_1, який видати йому на руки та відмовлено у задоволенні позову в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального права та без порушень процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми права відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.


................
Перейти до повного тексту