Постанова
Іменем України
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 751/6418/21
провадження № 61-9856 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Держава Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби у Чернігівській області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби у Чернігівській області про відшкодування шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та їй встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
Вказувала, що на неї поширюється дія положень статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ). Вказаним Законом в редакції від 06 червня 1996 року було передбачено, що в усіх випадках розмір її пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Однак, останні 10 років вона отримувала пенсію в розмірі, значно меншому, ніж передбачено у вказаному Законі.
Відповідно до частини третьої статті 54 Закону № 796-ХІІ, у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), який набрав чинності з 01 січня 2015 року, умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань. Мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено у Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зі змінами (далі - Порядок обчислення пенсії № 1210).
Рішенням Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)2021 від 07 квітня 2021 року у справі № 3-333/2018(4498/18) за конституційною скаргою громадянина України ОСОБА_2 та інших громадян України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 13 пункту 4 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частину третю статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Встановлено, що громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-ХІІ, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього Закону в редакції Закону № 76-VIII. Конституційний Суд України у своєму Рішенні зазначив, що з метою реального поновлення у правах громадян України, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-ХІІ, держава зобов`язана розробити порядок (юридичний механізм) відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 76-VIII.
Вважала, що неконституційність закону, встановлена Конституційним Судом України, є підставою для застосування наслідків, передбачених у статті 1175 ЦК України, оскільки регламентована цією нормою цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної прийняттям нормативно-правових актів, визнаних незаконними, стосується також і випадків визнання неконституційними законів. Зважаючи на те, що встановлення невідповідності Конституції України правового акта або його частини передує зверненню до суду із вимогою відшкодувати завдану шкоду і виступає визначальною передумовою для такого звернення, остання має розглядатися у порядку цивільного судочинства.
Зазначала, що завдана їй майнова шкода виражається у вигляді доходів, які вона могла б реально одержати за звичайних обставин (за умови застосування частини третьої статті 54 Закону № 796-ХІІ), якби її право не було порушено застосуванням до неї визнаного неконституційним правового акта (частини третьої статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 76-VIII).
Вказувала, що сума завданої їй шкоди за період з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2021 року становить 517 988,34 грн: (664 290 грн (кошти, які б вона мала отримати) - 146 301,66 грн (фактично отримані нею кошти) = 517 988,34 грн (сума завданої шкоди).
Посилаючись на викладене, а також на положення статті 152 Конституції України, статті 1175 ЦК України ОСОБА_1 просила суд стягнути з Державного бюджету України на її користь шляхом безспірного списання з КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" 517 988,34 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 липня 2022 року у складі судді Овсієнко Ю. К. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, шляхом безспірного списання з КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" 517 988,34 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 завдана майнова шкода, яка складається із неодержаних нею доходів, які вона могла реально одержати за звичайних обставин (за умови застосування статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII), якби її право не було порушене застосуванням до неї визнаного неконституційним правового акта. Оскільки пенсія позивачу виплачувалась у розмірі, значно меншому, ніж передбачено вищевказаним Законом, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 517 988,34 грн, погодившись з розрахунком позивача.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області задоволено частково.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 липня 2022 року скасовано.
Провадження у цій цивільній справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Роз`яснено позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що предметом спору є майнова шкода у вигляді недоотриманої пенсії, передбаченої частиною третьою статті 54 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вирішення цього спору по суті буде залежати від правомірності нарахування та виплати позивачу недоотриманої пенсії, а такі правовідносини за своїм змістом є публічно-правовими та ґрунтуються на нормах публічного права, а тому мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Спори щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання соціальних виплат, є публічно-правовими, виникли з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, тому повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 757/63985/16.
Отже, спір стосовно недоотриманої суми пенсії, яку позивач визначила як майнову шкоду, є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року й залишити в силі рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 липня 2022 року.
Підставами касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, вказувала, що суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 693/1140/16-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 755/9215/15-ц, від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано справу № 751/6418/21 із Новозаводського районного суду м. Чернігова.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2023 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд зробив помилковий висновок про публічно-правовий характер спору та його підвідомчість судам адміністративної юрисдикції, оскільки предметом позову є відшкодування майнової шкоди за рахунок держави, а ненеотриманих пенсійних виплат. Вказувала, що спір у справі є спором про право, а не спором між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, тому цей спір належить до цивільної юрисдикції, оскільки за змістом та характером спору, що є вирішальним під час віднесення справи до цивільної чи адміністративної юрисдикції, правовідносини між сторонами є правовідносинами із стягнення шкоди.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Головного управління Державної казначейської служби у Чернігівській області, у якому зазначено, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про те, що апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права. Просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, та є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії (а. с. 11, 12).
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Чернігівській області та отримує пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а. с. 14-15).
З 01 липня 2021 року ОСОБА_1 отримує пенсію в розмірах, встановлених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".
Відповідно до частини третьої статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII, яка набрала чинності з 01 січня 2015 року, умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено у Порядку обчислення пенсії № 1210, зі змінами.
Рішенням Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2021 від 07 квітня 2021 року у справі № 3-333/2018(4498/18) за конституційною скаргою громадянина України ОСОБА_2 та інших громадян України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 13 пункту 4 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Встановлено, що громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-ХІІ, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього Закону у редакції Закону № 76-VIII. Конституційний Суд України у своєму Рішенні зазначив, що з метою реального поновлення у правах громадян України, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-ХІІ, держава зобов`язана розробити порядок (юридичний механізм) відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 76-VIII.
Вказані положення статті 54 Закону № 796-XII втратили чинність з 07 липня 2021 року.