Постанова
Іменем України
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 1601/12280/2012
провадження № 61-10095св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)
за касаційною скаргою адвоката Таранкової Олени Олегівни як представника ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2022 року у складі судді Андрієць Д. Д. та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Чумак О. В., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст скарги
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - Автозаводський ВДВС) з проведення розрахунку заборгованості за аліментами за період з 01 січня 2019 року до 31 березня 2020 року та зобов`язати за цей період здійснити перерахунок, виходячи із щомісячного доходу в розмірі 1 000,00 грн, та у графі "Сума аліментів, що підлягає стягненню" визначити: за жовтень 2018 року - 1 944,00 грн; січень 2019 року - 2 027,00 грн; лютий 2019 року - 2 027,00 грн; березень 2019 року - 2 027,00 грн; травень 2019 року - 2 027,00 грн; червень 2019 року - 2 027,00 грн; травень 2021 року - 2 395,00 грн; червень 2021 року - 2 395,00 грн; липень 2021 року - 2 510,00 грн; серпень 2021 року - 2 510,00 грн; скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 01 грудня 2021 року та постанову про накладення штрафу від 20 серпня 2020 року.
На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що він не погоджується із проведеним державним виконавцем розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, адже розрахунок проведено з урахуванням середнього заробітку для м. Кременчука, тоді коли він з 01 жовтня 2019 року працював у ФОП ОСОБА_2 і його дохід щомісяця становив 1 000,00 грн.
Крім того, він за професію є водієм, і обмеження в праві керування транспортними засобами позбавляють його можливості працевлаштуватися та, відповідно, сплачувати аліменти.
Не відповідає і вимогам закону постанова про накладення штрафу, оскільки у нього немає заборгованості зі сплати аліментів за повних три роки підряд.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив скаргу задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області ухвалою від 21 лютого 2022 року закрив провадження у справі в частині вимог про скасування постанови про накладення штрафу. Роз`яснив, що вказані вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Скаргу в частині вимог про визнання дій неправомірними і зобов`язання провести перерахунок аліментів та скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом залишив без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що розрахунок заборгованості з аліментів є правильним, адже державний виконавець обчислив заборгованість з урахуванням отриманого ОСОБА_1 доходу за відпрацьовані дні та з урахуванням середньої заробітної плати працівника для м. Кременчука за ті дні, в які ОСОБА_1 не працював. Нарахування заборгованості зі сплати аліментів тільки з отриманого ОСОБА_1 доходу не буде відповідати інтересам дітей. ОСОБА_1 не надав доказів, які свідчили б про те, що встановлення обмеження щодо керування транспортними засобами позбавляє його основного законного джерела засобів для існування. Вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Полтавський апеляційний суд постановою від 01 вересня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишив без задоволення, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 13 жовтня 2022 року, адвокат Таранкова О. О. як представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 2610/27695/2012 та постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 539/1065/13.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, оскільки у державного виконавця не було підстав ні для накладення на боржника штрафу, ні для проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням середньомісячної заробітної плати для м. Кременчука в той період коли він працював, аобмеження у праві керувати транспортними засобами взагалі позбавляє можливості працювати та сплачувати аліменти.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
05 грудня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У провадженні Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває зведене виконавче провадження № 45565386, до складу якого, зокрема, входить виконавче провадження № 36870038 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1601/32231, виданого 14 грудня 2012 року Автозаводським районним судом м. Кременчука, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини доходів щомісяця.
Станом на 01 лютого 2022 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів становить 92 798,41 грн.
Заборгованість за наведений боржником період визначена державним виконавцем з урахуванням доходу боржника у виконавчому провадженні та середньої заробітної плати працівника для м. Кременчук: жовтень 2018 року - 2 998,90 грн; січень 2019 року - 3 280,23 грн; лютий 2019 року - 3 366,66 грн; березень 2019 року - 3 255,60 грн; травень 2019 року - 3 336,36 грн; червень 2019 року - 3 283,36 грн; травень 2021 року - 3 664,67 грн; червень 2021 року - 4 363,00 грн; липень 2021 року - 4 363,00 грн; серпень 2021 грн - 3 765,25 грн.
Дохід ОСОБА_1 за жовтень 2018 року склав 339,09 грн, який він отримав за 30, 31 жовтня 2018 року, тобто за 2 робочі дні. Інформації про працевлаштування ОСОБА_1 та отримання доходу за жовтень 2018 року до 30 жовтня 2018 року заявник не надав. У січні 2019 року ОСОБА_1 працював 2 дні, у лютому 2019 року - 2 дні, у березні 2019 року - 5 днів, у травні 2019 року - 3 дні, у червні 2019 року - 4 дні, у травні 2021 року - 11 днів, у червні 2021 року - 1 день, у липні 2021 року - 1 день, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.
Відомостей про дохід ОСОБА_1 за серпень 2021 року немає.
Постановою державного виконавця Автозаводського ВДВС від 01 грудня 2021 року у ВП № 36870038 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом № 2/1601/3223.
Постановою державного виконавця Автозаводського ВДВС від 20 серпня 2020 року під час примусового виконання виконавчого листа № 2/1601/3223, виданого 14 грудня 2012 року, на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", накладено на боржника ОСОБА_1 штраф у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів, яка становить 44 737,17 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Частинами першою та другою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі статтею першою Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі статтею 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Щодо нарахування заборгованості за аліментами
За правилами статті 74 Закону № 1404-VIII розмір заборгованості з аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилось, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.
Згідно зі статтею 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.