ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 922/4121/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" (далі - Товариство, позивач) - Стриж Л.А. (адвокатка),
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (далі - Завод, відповідач, скаржник) - Кузнецова А.А. (адвокатка),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Куликівська Брама" (далі - ТОВ "Куликівська Брама", третя особа) - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заводу
на рішення Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 (головуючий - суддя Аріт К.В.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 (головуючий - суддя Істоміна О.А., судді Попков Д.О., Стойка О.В.)
у справі №922/4121/20
за позовом Товариства
до Заводу
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "Куликівська Брама"
про стягнення 3 252 370,25 грн штрафу.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для стягнення штрафу за порушення іпотекодавцем умов договору іпотеки.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство звернулось до суду з позовною заявою про стягнення із Заводу штрафу в розмірі 3 252 370,25 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив пункт 4.1.4 договору іпотеки, що полягає в укладенні договору оренди нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, без отримання попередньої письмової згоди іпотекодержателя, відповідальність за що передбачена пунктом 7.2 договору іпотеки у вигляді штрафу.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Справа розглядалась судами неодноразово.
2.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.03.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі №922/4121/20, позов задоволено повністю.
2.3. Постановою Верховного Суду від 02.09.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі №922/4121/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
2.4. У постанові Верховного Суду від 02.09.2021 Суд, зокрема, вказав таке:
2.4.1. з оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами попередніх інстанцій було на підставі належних доказів обґрунтовано встановлено той факт, що приміщення, які були надані в оренду, знаходяться саме в будівлі, яка була надана в іпотеку. З матеріалів справи не вбачається, що судами були досліджені технічні паспорти будівель, які є предметом іпотеки та приміщень, що є об`єктом оренди. Судами не було встановлено кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташовані приміщення, що є об`єктом оренди та його співпадіння з земельною ділянкою, на якій розташований предмет іпотеки - 4. Реєстраційні номери вищезазначених об`єктів нерухомості також не були досліджені та оцінені судами;
2.4.2. з матеріалів справи також не вбачається, що судами досліджувався оригінальний екземпляр договору оренди;
2.4.3. висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідач без отримання попередньої згоди іпотекодержателя уклав договір оренди саме того нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, є передчасними та необґрунтованими.
2.4.4. під час встановлення факту порушення прав позивача (та визначення розміру штрафу за таке порушення) судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях не було надано належної оцінки:
1. ствердженням та доказам відповідача про повне погашення ним зобов`язань за кредитним договором;
2. тому факту, що в іпотеку надано 5 будівель загальною площею 8 145,4 кв.м. а об`єктом оренди є приміщення площею 448,1 кв.м. (розташування яких в будівлях, що входять до предмета іпотеки судами не встановлено), тоді як штраф розрахований з вартості всіх 8 145,4 кв.м.;
2.4.5. під час ухвалення оскаржуваних рішень суди також не надали обґрунтованого (буквального, поширювального або обмежувального) тлумачення змісту пункту 7.2 договору іпотеки;
2.4.6. суди, дослідивши умови договору іпотеки та позиції його сторін, повинні були встановити, чи є порушенням пункту 4.1.4 договору надання в оренду саме всього (загального) предмета іпотеки (всіх 5 будівель), чи може вважатися порушенням пункту 4.1.4 договору надання в оренду вже одного з п`яти предметів іпотеки, та чи може вважатися таким порушенням пункту 4.1.4. договору, за яке передбачено штраф у 25% від вартості предмета іпотеки, надання в оренду частини приміщень в одному з предметів іпотеки.
2.5. За результатами нового розгляду справи №922/4121/20 Господарським судом Харківської області ухвалено рішення від 25.01.2022, яке залишено без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022, відповідно до якого позов задоволено частково.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Завод, посилаючись на ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №922/4121/20, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції, скаржник у касаційній скарзі (у новій редакції) із посиланням на пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме норм частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
4.2. На думку відповідача, при ухваленні оскаржуваних судових рішень не були враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 у справі №922/3436/20, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 02.09.2021 у справі №922/4121/20.
4.3. Обґрунтовуючи пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України Завод посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме частини першої статті 5 Закону України "Про іпотеку" із взаємодією з частиною першою статті 575 ЦК України та частиною третьою статті 9 Закону України "Про іпотеку".
4.4. Крім того, скаржник посилається на пункти 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України та зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечило проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просило відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
5.2. Від третьої особи відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Заводом (позичальник) і акціонерним товариством "Акціонерний банк "Радабанк" (кредитор) [далі - Банк] 06.12.2019 укладено кредитний договір №23019/ЮКР/0 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого:
- кредитор, за наявності вільних грошових коштів, зобов`язується на умовах Кредитного договору надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 8 400 000 грн, зі зменшенням ліміту кредитування відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору, зі сплатою процентів у розмірі 22% річних в порядку, визначеному Кредитним договором (пункт 1.1);
- видача кредиту здійснюється шляхом перерахування всієї суми кредиту або його окремої частини на поточний рахунок позичальника (пункт 3.1);
- кредитор має право у будь-який час відступити свої права та обов`язки за Кредитним договором третій особі, при цьому підписанням Кредитного договору позичальник надає згоду на таке відступлення та додаткове погодження угоди про відступлення позичальником не потрібне (пункт 12.3).
6.2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що кредитор виконав зобов`язання з надання кредиту, перерахувавши на належний відповідачу поточний рахунок грошові кошти у розмірі 8 326 130,12 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 06.12.2019 №38949.
6.3. Заводом (іпотекодавець) і Банком (іпотекодержатель) 06.12.2019 укладено іпотечний договір №23019/ЮКР/0-І-1/02-1 (далі - Договір іпотеки), відповідно до умов якого:
- Договір іпотеки є договором наступної іпотеки та забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору, укладеного іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого іпотекодержатель надає іпотекодавцю кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 8 400 000 грн на строк до 04.12.2020 та на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання, а іпотекодавець зобов`язується повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісію та штрафні санкції в строки та на умовах, передбачених основним договором та Договором іпотеки (пункт 1.1);
- в іпотеку надано 5 нежитлових будівель, загальною вартістю 13 009 481 грн (пункт 1.3);
- в якості предмета іпотеки - 4 вказана нежитлова будівля літ."У-2", площею 1 606,9 кв.м. за адресою м. Харків, вул. Велозаводська, 1, розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 загальною площею 9,1414 га. Вартість предмета іпотеки - 4 складає 2 566 471 грн (пункти 1.2 та 1.3);
- іпотекодавець зобов`язаний без отримання попередньої письмової згоди від іпотекодержателя не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов`язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в спільну діяльність, оренду, найом, лізинг, не передавати в наступну іпотеку тощо), не видавати довіреності на користування та розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб (пункт 4.1.4);
- у разі порушення іпотекодавцем умов пунктів 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4, 4.1.8, 4.1.10, 4.1.11, 4.1.12 Договору іпотеки, іпотекодавець зобов`язаний сплатити іпотекодержателю штраф у розмірі 25% від вартості предмета іпотеки, визначеної в пункті 1.3 Договору употеки, за кожний випадок (пункт 7.2).
6.4. Банком (первісний кредитор) і Товариством (новий кредитор) 26.06.2020 укладено договір про відступлення права вимоги №ВПВ-26/06/20-Ст (далі - Договір), відповідно до умов якого:
- первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор зобов`язаний сплатити на користь первісного кредитора ціну договору (вартість відступлених прав) та прийняти в повному обсязі належні первісному кредитору права вимоги до боржника, іпотекодавця та поручителя, їх спадкоємців, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника, іпотекодавця та поручителя або які зобов`язані виконати їх обов`язки, за Кредитним договором та договорами забезпечення, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, щодо належного виконання боржником, іпотекодавцем та поручителем зобов`язань за Кредитним договором та договорами забезпечення, сплати заборгованості та/або процентів та/або комісій та/або пені та/або штрафів та/або неустойки, в тому числі право нарахування яких виникло у первісного кредитора до укладання Договору, передачі предметів забезпечення (іпотеки) в рахунок виконання зобов`язань за Кредитним договором і договорами забезпечення, в тому числі права сторони/учасника в будь-яких судових та виконавчих провадженнях, а також права процесуального правонаступництва по всіх судових справах та провадженнях, що існують або можуть виникнути в майбутньому (пункт 1.1);
- за відступлення права вимоги в обсязі, встановленому пунктом 1.3 Договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору ціну Договору (вартості відступлених прав) за домовленістю сторін у розмірі 9 238 656,49 грн (пункт 3.1).
6.5. Позивачем 26.06.2020 здійснено повну оплату за Договором, що підтверджується платіжним дорученням від 26.06.2020 №1. В той же день, первісний кредитор за актом приймання-передачі передав позивачеві документи, що підтверджують право вимоги до відповідача.
6.6. Банком (первісний іпотекодержатель) та Товариством (новий іпотекодержатель) 26.06.2020 укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором №23019/ЮКР/0-І-1/02-1 (далі - Договір відступлення), відповідно до умов якого:
- новий іпотекодержатель одержує право замість первісного іпотекодержателя вимагати від іпотекодавця належного виконання всіх зобов`язань за Договором іпотеки, оскільки новий іпотекодержатель набуває статусу іпотекодержателя за Договором іпотеки, що забезпечує виконання боржником його зобов`язань за Кредитним договором (пункт 1.5);
- права за Договором іпотеки вважаються переданими (відступленими) з моменту підписання та нотаріального посвідчення Договору відступлення. З моменту передання (відступлення) прав за Договором іпотеки, новий іпотекодержатель замінює первісного іпотекодержателя у правовідносинах, які склалися між ним та іпотекодавцем за Договором іпотеки (пункти 2.1, 2.2).
6.7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 16.07.2020 повідомлено відповідача про заміну кредитора у зобов`язанні та про платіжні реквізити для погашення кредиту, сплати процентів та інших платежів, що підтверджується листом від 16.07.2020 №1607.
6.8. Заводом (орендодавець) і ТОВ "Куликівська Брама" (орендар) 02.09.2020 укладено договір оренди №Апп 8.20 (далі - Договір оренди) та складено акт передачі приміщень.
6.8.1. В якості об`єкта оренди вказані:
1. нежитлові приміщення виробничої будівлі літ. "У-2" площею 431,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1;
2. нежитлове приміщення №1 площею 16,2 кв.м., яке розташоване на 2-му поверсі будівлі літ. "У-2" за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1.
6.9. Відповідно до техпаспорту та витягу з ЄДР речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.06.2017 будівля літ. "У-2", площею 431,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, належить на праві власності Заводу, що також зазначено в Договорі іпотеки.
6.10. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено таке:
- нежитлова будівля літ."У-2" за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, є предметом іпотеки №4, розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 6310138500:12:004:0023, площею 9,1414 га, як і всі інші будівлі, передані в іпотеку (предмет іпотеки №1,2,3,5), про що зазначено в Договорі іпотеки;
- з інформації з сайту "Публічна кадастрова карта України" (https://map.land.gov.ua/) вбачається таке: "Інформація про ділянку. Кадастровий номер: 6310138500:12:004:0023. Тип власності: Комунальна власність. Цільове призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для експлуатації та обслуговування адміністративної, виробничих, складських та допоміжних будівель і споруд. Площа: 9.1414 га...";
- співпадіння кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташовані орендовані приміщення, що є об`єктом оренди, з земельною ділянкою, на якій розташований предмет іпотеки №4, що підтверджується матеріалами справи;
- за Договором оренди передано в оренду частину приміщень, загальною площею 448,1 кв.м., з яких: 431,9 кв.м. (цех на 1-му поверсі) та 16,2 кв.м. (кабінет на 2-му поверсі) нежитлової будівлі літ. "У-2", загальна площа якої складає 1 606,9 кв.м. та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 загальною площею 9,1414 га, що входять до предмета іпотеки - 4. Реєстраційний номер об`єкту нерухомості нежитлової будівлі літ. "У-2" №1273931563101;
- вищезазначене не заперечується учасниками справи та підтверджується сукупним аналізом таких доказів: оригіналом Договору оренди; актом передачі приміщень №1; Договором іпотеки; технічним паспортом будівлі літ. "У-2".
6.11. Судом першої інстанції досліджено вищезазначені документи, в тому числі технічні паспорти будівель, які є предметом іпотеки, зокрема предмета іпотеки №4, та приміщень, що є об`єктом оренди, в результаті чого встановлено їх співпадіння з приміщеннями, що є складовою частиною предмета іпотеки №4.
6.12. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виснував, що в оренду передано частину приміщень, які розташовані в будівлі літ."У-2" за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, яка є предметом іпотеки №4.
6.13. Судом першої інстанції зазначено, що відповідачем не заперечується, що ним здано в оренду частину приміщення будівлі літ. "У-2", яка є предметом іпотеки №4, без повідомлення та відповідно без згоди іпотекодержателя.
6.14. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що матеріалами справи підтверджується, що кредит був не погашений відповідачем на час укладання Договору оренди, отже, діючими є як Кредитний договір, так і Договір іпотеки.
6.15. Суд першої інстанції зазначив, що сторони по-різному тлумачать, що є порушенням умов пункту 4.1.4 Договору іпотеки: позивач вважає, що надання хоча б частини 1-го з предметів іпотеки в оренду є таким порушенням, а відповідач, заперечуючи проти позову, вважає, що відчуження всього предмету іпотеки (саме всіх 5-ти предметів іпотеки, що складають загальний предмет іпотеки), є порушенням, а надання в оренду одного з предметів іпотеки (його частини) взагалі не підпадає під дію пункту 4.1.4 Договору іпотеки та не є порушенням.
6.16. Надаючи обґрунтоване тлумачення змісту пункту п.4.1.4 договору іпотеки, в його взаємозв`язку з пунктом 7.2 та іншими положеннями Договору іпотеки, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем передані в оренду нежитлові приміщення будівлі літ."У-2", загальною площею 448,1 м.кв., за адресою: м. Харків, вул.Велозаводська,1, які є складовою частиною предмета іпотеки №4, який, в свою чергу, є складовою загального предмету іпотеки, тому суди попередніх інстанцій вказали, що положення пункту 4.1.4 Договору іпотеки поширюється й на надання в оренду частини приміщень, що входять до предмету іпотеки.
6.17. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виснував, що надання в оренду частини приміщень предмету іпотеки №4, який є складовою предмету іпотеки відповідно до пункту 1.2 Договору іпотеки, без згоди іпотекодержателя є порушенням пункту 4.1.4 Договору іпотеки та частини третьої статті 9 Закону України "Про іпотеку".
6.18. Судом першої інстанції встановлено порушення відповідачем пункту 4.1.4 Договору іпотеки, за що пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність у вигляді штрафу.
6.19. Водночас, судом першої інстанції зазначено, що сторони по-різному тлумачать про яку саме базу для розрахунку штрафу зазначено в пункті 7.2 Договору іпотеки: (1) про загальний предмет іпотеки (і, відповідно, загальну вартість всіх будівель), (2) про той з п`яти предметів іпотеки, щодо якого вчинене можливе порушення або (3) про ту частину одного з п`яти предметів іпотеки, яку і було здано в оренду.
6.20. Надаючи обґрунтоване тлумачення змісту пункту 1.3 Договору іпотеки, в його взаємозв`язку з пунктом 7.2 та іншими положеннями Договору іпотеки, суд першої інстанції, виходив з такого:
- матеріалами справи підтверджується та не заперечується учасниками справи, що в період дії кредитного та іпотечного договорів, та існування обов`язку іпотекодавця не передавати без отримання попередньої письмової згоди іпотекодержателя в оренду предмет іпотеки, відповідачем здійснено передачу у користування третій особі (ТОВ "Куликівська Брама") частину предмета іпотеки №4; згоду іпотекодержателя на передачу майна в оренду, як того вимагає пункт 4.1.4 Договору іпотеки, відповідачем не отримано;
- пунктом 4.1.4 Договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець зобов`язаний без отримання попередньої письмової згоди від іпотекодержателя не передавати предмет іпотеки оренду, найом... тощо;
- предмет іпотеки за умовами Договору іпотеки (пункт 1.2) є складним і складається з предмета іпотеки - 1, предмета іпотеки - 2, предмета іпотеки - 3, предмета іпотеки - 4 та предмета іпотеки - 5;
- пункт 1.3 Договору іпотеки містить в собі як загальну вартість всіх 5 предметів іпотеки, так і вартість кожного з предметів іпотеки (будівель) окремо;
- вартість загального предмета іпотеки, що складається з 5 предметів іпотеки, дорівнює 13 009 481 грн;
- вартість предмета іпотеки №4 складає 2 566 471 грн;
- в іпотеку надано 5 будівель загальною площею 8 145,4 кв.м., а об`єктом оренди є два приміщення загальною площею 448,1 кв.м., які є частиною предмета іпотеки №4;
- штраф позивачем розрахований з вартості всіх 5 предметів іпотеки;
- оскільки у пункті 1.3 Договору іпотеки, який покладено в основу розрахунку штрафу, зазначена не лише загальна вартість всіх 5 предметів іпотеки, які складають загальний предмет іпотеки, а й кожного окремо, беручи до уваги, що предмет Договору іпотеки є складним, а розмір штрафу відповідно до пункту 7.2 залежить від вартості саме предмету, а не предметів іпотеки, враховуючи принцип розумності та справедливості, то штраф має обраховуватись від вартості конкретного предмету іпотеки щодо якого вчинено порушення умов договору, а не від загальної вартості всіх 5 предметів іпотеки;
- умов щодо пропорційного розрахунку розміру штрафу в залежності від площі (частини) одного з п`яти предметів іпотеки, яку і було здано в оренду без згоди іпотекодержателя, пункт 7.2 Договору іпотеки не містить, як і інші пункти договору.
6.21. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, розрахував 25% штрафу від вартості предмета іпотеки №4 таким чином:
2 566 471 грн * 25% = 641 617,75 грн.
6.22. Суди попередніх інстанцій вказали, що відповідач не надав до суду доказів щодо його майнового стану (звітів про фінансові результати в 2020-2022 роках, про збитковість підприємства, тощо), а також те, що порушення виконання зобов`язань за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, доказів стягнення заборгованості зі своїх контрагентів, тощо.
6.23. Посилання відповідача на наявність низки справ про стягнення з нього штрафних санкцій за порушення умов договорів як на спосіб збагачення позивача суд першої інстанції не взяв до уваги, оскільки сторони у договорі погодили ці штрафні санкції, а рішення за цими позовами свідчать лише про систематичне порушення умов договорів зі сторони відповідача.
6.24. Також, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не надано жодного підтвердження стосовно об`єктивної неможливості своєчасного здійснення розрахунків з позивачем та винятковості обставин.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №922/4121/20 на підставі пунктів 1, 3,4 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.4. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.5. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.