ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5028/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.,
представників учасників справи:
позивача - компанії Немірофф Інтеллектьюал Проперті Істеблішмент (Nemiroff Intellectual Property Establishment) - Чепкова А.С., адвокат (ордер від 08.02.2023), Сопільняк В.Ю., адвокат (ордер від 06.12.2022),
відповідача - 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" - Петриченко Л.Ю., адвокат (ордер від 15.12.2022),
відповідача - 2 - державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (яка є правонаступником державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності") - Запорожець Л.Г., в порядку самопредставництва (трудовий договір від 13.12.2022),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу компанії Немірофф Інтеллектьюал Проперті Істеблішмент (Nemiroff Intellectual Property Establishment)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 (головуючий суддя: Сотніков С.В., судді: Гарник Л.Л., Остапенко О.М.)
у справі № 910/5028/21
за позовом компанії Немірофф Інтеллектьюал Проперті Істеблішмент (Nemiroff Intellectual Property Establishment) (далі - Компанія)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" (далі - ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм") та державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (далі - ДП "Український інститут інтелектуальної власності", Укрпатент, [правонаступником якого є державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"])
про визнання недійсним рішення та припинення порушення прав інтелектуальної власності.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Компанія звернулася до суду з позовом до ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" та ДП "Український інститут інтелектуальної власності" про: визнання недійсним рішення відповідача-2 від 17.12.2020 №139279/ЗМ/20 про реєстрацію торговельної марки "MIRONOFF" за заявкою №m201927455 від 02.10.2019; зобов`язання відповідача-1 припинити порушення прав інтелектуальної власності позивача на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 16270, міжнародною реєстрацією № 739116 і знак Nemiroff, визнаний добре відомим в Україні.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що заявлене відповідачем-1 до реєстрації позначення "MIRONOFF" не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки є схожим із торговельними марками позивача та знаком, визнаним добре відомим щодо позивача, а власне позначення заявлено для тих самих і споріднених товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП), його реєстрація та подальше використання призведе до порушення прав інтелектуальної власності позивача. Саме рішення відповідача-2 про реєстрацію торговельної марки "MIRONOFF" за заявкою №m201927455 від 02.10.2019 порушує права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвом України № 16270, міжнародною реєстрацією № 739116 і знак Nemiroff, визнаний добре відомим в Україні. За доводами позивача, використання відповідачем-1 спірного позначення не виключає змішування з діяльністю позивача, а розповсюдження товару (продукції), який маркований таким позначенням, може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2022 у справі № 910/5028/21 (суддя Картавцева Ю.В.) позов задоволено повністю, з посиланням на його обґрунтованість.
Місцевий господарський суд, оцінивши та прийнявши як належні й допустимі докази, зокрема, висновок за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, складений експертом Дорошенком О.Ф., а також наданий позивачем висновок за результатами проведеного експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності, складений судовим експертом Ковальовою Н.М., відхиливши та не прийнявши як належний доказ наданий відповідачем-1 висновок експерта Сопової К.А., складений за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, дійшов висновку про те, що заявлене на реєстрацію позначення "MIRONOFF" за заявкою №m201927455 від 02.10.2019 для товарів 33 класу МКТП є таким, що не відповідає умовам надання правової охорони, визначеним Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", з огляду на що відсутня передбачена законом умова, наявність якої є необхідною для прийняття рішення про реєстрацію торговельної марки - відповідність заявленого на реєстрацію позначення умовам надання правової охорони. Крім того, з огляду на висновок щодо схожості позначення "MIRONOFF" на етикетці продукції виробництва відповідача-1 настільки, що його можна сплутати з торговельними марками позивача та знаком Nemiroff, визнаним добре відомим в Україні, зважаючи на аналогічність та спорідненість товарів, для яких позначення подано на реєстрацію та зареєстровано торговельні марки позивача, беручи до уваги те, що за приписами статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", використанням торговельної марки визнається нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, а за нормами частини п`ятої статті 16 вказаного Закону свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, а також стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, - суд дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами обставин порушення відповідачем-1 прав інтелектуальної власності позивача, у зв`язку з чим останній вправі передбаченим частиною другою статті 20 названого Закону способом вимагати припинення порушення його прав у судовому порядку.
Згідно з додатковим рішенням від 13.05.2022 зі справи (суддя Картавцева Ю.В.) за результатом розгляду клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 1135,00 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, 28 830,48 грн. витрат, пов`язаних зі складанням експертного висновку, 60 001,92 грн. витрат, пов`язаних з проведенням соціологічного дослідження.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду зі справи скасовані; ухвалено нове рішення про відмову в позові. Стягнуто з позивача на користь відповідача-1 6 810,00 грн. витрат зі сплати судового збору .
Постанову суду апеляційної інстанції обґрунтовано з посиланням на те, що: Компанія не скористалась правом на подання заперечень проти заявки ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" з підстав невідповідності спірного позначення умовам надання правової охорони, у зв`язку з чим Компанія не має права на оскарження рішення Укрпатенту в силу норм Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (в редакції, чинній станом на час подання заявки №m201927455 від 02.10.2019). Водночас Компанія не позбавлена права на звернення до суду з вимогою про визнання недійсним свідоцтва, що в подальшому має бути видане відповідачу-1 на підставі оспорюваного рішення Укрпатенту. Ухвалення позитивного рішення за заявкою за умови відсутності заперечень третіх осіб не може порушувати права та охоронювані законом інтереси таких осіб, оскільки не встановлює правових наслідків для них. Суд апеляційної інстанції в обґрунтування підстав для відмови в позові зазначив також й про те, що позивач не надав доказів на підтвердження обставин схожості спірного позначення та торговельних марок позивача. Висновок за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, складений експертом Дорошенком О.Ф., а також висновок за результатами проведеного експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності, складений судовим експертом Ковальовою Н.М. не дають відповіді на зазначене питання, оскільки дослідження проводилися без урахування критерію використання позначень на відповідних товарах позивача та відповідача-1, а тому не можуть бути визнані належними й покладені в основу судового рішення по суті спору. Скасовуючи додаткове рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що у зв`язку зі скасуванням рішення по суті спору підлягає скасуванню й додаткове рішення та здійснюється новий розподіл судових витрат за результатами апеляційного розгляду справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Компанія, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасувати, а рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на:
- пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про те, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, порушив норми процесуального права, а саме: частину першу статті 104 ГПК України, згідно з якою висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу, та застосував цю норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного: у постанові Верховного Суду від 15.07.2019 у справі № 910/18587/16 стосовно того, що суди оцінили висновки експертиз відповідно до статті 104 ГПК України з точки зору пересічного споживача; сприйняття марок пересічним споживачем відіграє вирішальну роль при їх порівнянні і оцінюванні; у постанові Верховного Суду від 09.06.2020 у справі № 910/15741/17 щодо необхідності оцінки висновків експертизи з точки зору пересічного споживача, оскільки сприйняття торговельних марок пересічним споживачем відіграє вирішальну роль при їх порівнянні і оцінюванні; у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 922/3136/16 стосовно того, що єдиною підставою для призначення судової експертизи є потреба в застосуванні спеціальних знань, тоді як вирішення порушеного питання щодо схожості зареєстрованої торговельної марки і спірного позначення належить до компетенції звичайного пересічного споживача відповідних послуг;
- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, зокрема, пункту 8 статті 10 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 21.07.2020 № 815-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями") у подібних правовідносинах щодо охорони і захисту прав інтелектуальної власності на торговельні марки, а саме, у правовідносинах державної реєстрації прав на торговельні марки, в яких особа, яка оскаржує в судовому порядку рішення Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) про реєстрацію торговельної марки, яким порушуються її права на торговельні марки, не подавала заперечення проти заявки на торговельну марку у порядку, передбаченому абзацом першим пункту 8 статті 10 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21.07.2020 № 815-IX).
Доводи інших учасників справи
ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" у відзиві на касаційну скаргу просило Суд залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, з посиланням, зокрема, на законність та обґрунтованість рішення попередньої судової інстанції.
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 26.01.2023 замінено співвідповідача у справі № 910/5028/21 - ДП "Український інститут інтелектуальної власності" його правонаступником - державною організацією "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій".
Відповідач-2 не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 26.01.2023 зі справи розгляд касаційної скарги відкладався.
Протокольною ухвалою від 09.02.2023 Суд задовольнив клопотання позивача (вих. від 27.01.2023 № 230127/13917), яке надійшло до Суду 30.01.2023, та долучив до матеріалів справи докази надсилання копії касаційної скарги державній організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій".
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Компанія є власником: торговельної марки "Nemiroff" за свідоцтвом України № 16270 від 15.09.2000, зареєстрованої, зокрема, для товарів 33 класу МКТП "алкогольні напої, крім пива"; міжнародної реєстрації № 739116 від 07.08.2000 на торговельну марку "NEMIROFF", зареєстрованої, зокрема, для товарів 33 класу МКТП "алкогольні напої, крім пива" з поширенням дії реєстрації на територію Україну; добре відомої торговельної марки Nemiroff для товарів 33 класу МКТП (горілка) станом на 01.01.2003.
ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" 02.10.2019 подало заявку №m201927455 на реєстрацію торговельної марки "MIRONOFF" для товарів 33 класу МКТП "алкогольні напої, крім пива; алкогольні напої, що містять фрукти; анісова настоянка (лікер); анісовий лікер; аперитиви; арак; байцзю (китайський алкогольний напій); бренді; вина; віскі; горілка; горілка вишнева; грушевий сидр; джин; дигестиви (лікери та алкогольні напої); коктейлі; кюрасо; лікери; медовуха (напій медовий); м`ятні лікери; напої алкогольні змішані, крім напоїв на основі пива; настоянки гіркі; ніра (алкогольний напій на основі цукрової тростини); перегінні алкогольні напої; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке; сидр; спиртні напої; спиртові екстракти; спиртові есенції; фруктові екстракти спиртові".
Станом на дату подання заявки №m201927455 на реєстрацію знака для товарів і послуг "MIRONOFF" чинною була редакція Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 09.04.2015, яка діяла з 21.05.2015.
За результатами кваліфікаційної експертизи вказаної заявки Укрпатент (відповідач-2) дійшов висновку про відповідність позначення умовам надання правової охорони.
Відповідно до відомостей про стан діловодства за заявкою №m201927455, Укрпатент 17.12.2020 прийняв рішення № 139279/ЗМ/20 про реєстрацію торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг.
Як зазначає позивач, у випадку реєстрації торговельної марки "MIRONOFF" за заявкою №m201927455 будуть порушені його права інтелектуальної власності, а позначення "MIRONOFF" не може бути зареєстроване як торговельна марка, оскільки воно не відповідає визначеним Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" умовам надання правової охорони, оскільки не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; які є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; які є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності.
За доводами позивача, позначення "MIRONOFF" за заявкою №m201927455 є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, так як споживач може сприймати алкогольні напої з назвою "MIRONOFF" як продовження лінійки товарів позивача, маркованих торговельними марками позивача; позивач вказує на те, що позначення "MIRONOFF" за заявкою №m201927455 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками позивача, раніше заявленими на реєстрацію в Україні для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг (торговельні марки за свідоцтвом № 16270 та міжнародною реєстрацією № 739116), а також зі знаком Nemiroff, який визнаний добре відомим в Україні щодо позивача.
Крім того, посилаючись на інформацію, яка розміщена на офіційній сторінці Державної фіскальної служби України у Facebook та прикріплені до вказаного допису фотографії стосовно встановлення працівниками ГУ ДФС у м. Києві факту зберігання з метою збуту фальсифікованих алкогольних напоїв, які реалізовувались через мережу Інтернет, позивач вказує на те, що відповідачем-1 здійснюється імітація його торговельної марки та копіюються відмітні риси етикетки продукції позивача, відтак, розповсюдження вищевказаного товару може призвести до завдання шкоди репутації позивача.
Матеріали справи містять поданий відповідачем-1 висновок судового експерта Сопової К.А. від 26.07.2021 № 88-07/21, складений за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, відповідно до якого:
- позначення "MIRONOFF" за заявкою на торговельну марку №m201927455 не є схожим настільки, що його можна сплутати з торговельними марками "Nemiroff" за свідоцтвом України № 16270, "NEMIROFF" за міжнародною реєстрацією № 739116 та торговельною маркою Nemiroff, визнаною добре відомою в Україні;
- позначення "MIRONOFF", що містяться на етикетці товару - пляшка горілки, виробництва ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" не є схожим настільки, що їх можна сплутати з торговельними марками "Nemiroff" за свідоцтвом України № 16270, "NEMIROFF" за міжнародною реєстрацією № 739116 та торговельною маркою "Nemiroff", визнаною добре відомою в Україні;
- зовнішнє оформлення пляшки горілки "MIRONOFF" виробництва ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм", не є схожим настільки, що його можна сплутати із зовнішнім оформленням пляшки горілки "NEMIROFF";
- позначення "MIRONOFF" за заявкою №m201927455 на торговельну марку не є оманливим або таким, що вводить в оману щодо особи, яка виробляє товар.
Водночас в матеріалах справи міститься поданий позивачем висновок від 05.07.2021 № 100/21, складений судовим експертом Науково-дослідного центру судово експертизи з питань інтелектуальної власності Ковальовою Н.М. за результатами проведеного експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності, відповідно до якого:
- словесне позначення "MIRONOFF" за заявкою на знак для товарів і послуг №m201927455 є схожим із словесним позначенням " Nemiroff" за свідоцтвом України № 16270, міжнародною реєстрацією № 739116 та знаком, визнаним добре відомим, настільки, що його можна сплутати;
- позначення "MIRONOFF", зображене на етикетці продукції, виробництва ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" (фактичне використання позначення за заявкою №m201927455) займає домінуюче положення і є схожим настільки, що його можна сплутати з торговельними марками за свідоцтвом України № 16270, міжнародною реєстрацією № 739116 та знаком, визнаним добре відомим;
- позначення "MIRONOFF" за заявкою на знак для товарів і послуг №m201927455 є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар.
Згідно з висновком експерта Дорошенка О.Ф. від 27.10.2021 № 1331, який складений за результатами проведення призначеної місцевим господарським судом судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, експерт дійшов висновків, згідно з якими:
- позначення "MIRONOFF" за заявкою на знак для товарів і послуг №m201927455 є схожим настільки, що його можна сплутати із торговельними марками за свідоцтвом України № 16270, міжнародною реєстрацією № 739116 та знаком Nemiroff, визнаним добре відомим;
- позначення "MIRONOFF", зображене на етикетці продукції виробництва ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" (фактичне використання позначення за заявкою на знак для товарів і послуг №m201927455) є схожим настільки, що його можна сплутати з торговельними марками за свідоцтвом України № 16270, міжнародною реєстрацією № 739116 та знаком Nemiroff, визнаним добре відомим в Україні;
- позначення "MIRONOFF" за заявкою на знак для товарів і послуг №m201927455 є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар.
Позивачем надано копію замовлення від 16.05.2021 № 1935 онлайн-супермаркету "YESS" на купівлю горілки "Respect" ТМ "Mironoff" 0,5л, а також зображення придбаного товару. На зазначеному товарі (етикетках) міститься позначення "MIRONOFF", а також на етикетці на зворотній стороні пляшки як виробник вказане ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм".
Місцевим господарським судом у розгляді справи, зокрема, встановлено, що власне зображення придбаного позивачем товару (горілки) були об`єктом дослідження експертів в межах встановлення схожості позначень на етикетках.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Спір у справі виник з приводу наявності/відсутності підстав для визнання недійсним рішення про реєстрацію торговельної марки "MIRONOFF" та припинення порушення прав інтелектуальної власності позивача.
У доводах касаційної скарги Компанія зазначає, зокрема, про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, зокрема, пункту 8 статті 10 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21.07.2020 № 815-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями") у подібних правовідносинах щодо охорони і захисту прав інтелектуальної власності на торговельні марки, а саме, у правовідносинах державної реєстрації прав на торговельні марки, в яких особа, яка оскаржує в судовому порядку рішення Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) про реєстрацію торговельної марки, яким порушуються її права на торговельні марки, не подавала заперечення проти заявки на торговельну марку у порядку, передбаченому абзацом першим пункту 8 статті 10 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21.07.2020 № 815-IX).
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Так, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що Компанія не скористалась правом на подання заперечень проти заявки ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" з підстав невідповідності спірного позначення умовам надання правової охорони, у зв`язку з чим Компанія не має права на оскарження рішення Укрпатенту в силу норм Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (в редакції, чинній станом на час подання заявки №m201927455 від 02.10.2019). Ухвалення позитивного рішення за заявкою за умови відсутності заперечень третіх осіб не може порушувати права та охоронювані законом інтереси таких осіб, оскільки не встановлює правових наслідків для них.
Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.