ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 640/10868/19
касаційне провадження № К/9901/16458/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСАР ІНТРО"
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року (головуючий суддя - Василенко Я.М.; судді - Кузьменко В.В., Шурко О.І.)
у справі № 640/10868/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСАР ІНТРО"
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРСАР ІНТРО" (далі - ТОВ "КОРСАР ІНТРО", позивач, платник, товариство), яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "ДР.МАРКУС-України" (далі - ТОВ "ДР.МАРКУС-Україна"), звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 березня 2019 року № 00002801402 та № 00002811402.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій позивача з його контрагентами є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2019 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07 березня 2019 року № 00002801402 та № 00002811402.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, що підтверджено оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні позову.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що господарські операції позивача з його контрагентами не носять реального характеру.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "КОРСАР ІНТРО" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2019 року.
Мотивуючи касаційну скаргу, позивач посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права. Наголошує, що чинне законодавства не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів у останніх, а також від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету по всьому ланцюгу товарообігу, оскільки добросовісний платник податків, яким є позивач, не може нести відповідальність за правопорушення, вчинені іншими суб`єктами господарювання. Крім того, зазначив, що сам факт наявності вироку у кримінальному провадженні стосовно контрагента не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій з останнім.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "КОРСАР ІНТРО".
Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надійшов, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ДР.МАРКУС-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "САММІТ-АГРО-ТРЕЙД" (далі - ТОВ "САММІТ-АГРО-ТРЕЙД") за 2017 рік, Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛІЦ ПРОФІТ" (далі - ТОВ "БЛІЦ ПРОФІТ") за 2015 та 2016 роки, Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІДСОН АЛЬЯНС" (далі - ТОВ "ВІДСОН АЛЬЯНС") за 2017 рік, Товариством з обмеженою відповідальністю "САЛТОР ЛІМІТЕД" (далі - ТОВ "САЛТОР ЛІМІТЕД") за 2017 рік, за результатами якою складено акт від 15 лютого 2019 року № 106/26-15-14-02-01/31866569
Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, (далі - П(С)БО 15), статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого платником завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 782 790,00 грн та занижено податок на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, на загальну суму 289 191,00 грн, в тому числі: за 2015 рік на 144 920,00 грн; за 2016 рік на 58 843,00 грн; за 2017 рік на 85 428,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про відсутність реального здійснення господарських операцій між ТОВ "ДР.МАРКУС-Україна" та ТОВ "САММІТ-АГРО-ТРЕЙД", ТОВ "БЛІЦ ПРОФІТ", ТОВ "ВІДСОН АЛЬЯНС", ТОВ "САЛТОР ЛІМІТЕД", оскільки контрагенти позивача не мали реальних можливостей для здійснення господарських операцій.
На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 07 березня 2019 року: № 00002801402, яким ТОВ "ДР.МАРКУС-Україна" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 180 309,00 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 144 271,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 068,00 грн; № 00002811402, яким платнику зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 782 790,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Аналіз вказаних норм свідчить, що показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.