ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2023 року
м. Київ
справа №200/7516/19-а
касаційне провадження № К/9901/9876/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року (головуючий суддя - Компанієць І.Д.; судді - Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.)
у справі № 200/7516/19-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макон ЛТД"
до Головного управління ДПС у Донецькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Макон ЛТД" (далі - ТОВ "Макон ЛТД", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2019 року № 0001831413, № 0001861413 та № 0001811413, а також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2019 року № 0003661303 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, пені, в розмірі 45,00 грн, а також застосування штрафних санкцій в розмірі 9011,25 грн та № 0003671303 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 3,75 грн та застосування штрафних санкцій в розмірі 750,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій позивача з його контрагентами є безпідставним та спростовуються належним чином оформленими первинними документами. Наголошує на необґрунтованості висновків відповідача про порушення платником правил утримання податку з доходів фізичних осіб, оскільки у відповідних відносинах позивач не виступає в якості податкового агента.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами не носять реального характеру. Щодо зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору суд першої інстанції дійшов висновку, що фізичні особи-підприємці на момент здійснення господарських операцій з позивачем мали своєю податковою адресу м. Донецьк, яке належить до тимчасово окупованої території, тому позивач був зобов`язаний, як податковий агент, утримати з цих доходів суму податку на прибуток фізичних осіб та військовий збір.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, що підтверджено оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України. Крім того, на момент перерахування доходу на користь фізичної особи-підприємця, її місцезнаходження та реєстрації було м. Київ, тому податковий орган помилково застосував положення пункту 38.9 статті 38 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України до спірних правовідносин та донарахував позивачу податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Донецькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю "АРДОК" (далі - ТОВ "АРДОК"), Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАРНА" (далі - ТОВ "ЛАРНА"), Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДЕКС ТРЕЙДИНГ" (далі - ТОВ "ІНДЕККС ТРЕЙДИНГ"), Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОР-ПОСТАЧ" (далі - ТОВ "ФОР-ПОСТАЧ"), Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРФОРД" (далі - ТОВ "СТАРФОРД"), Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОМІОН" (далі - ТОВ "ДОМІОН"), Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-ПРАКТІК" (далі - ТОВ "БУД-ПРАКТІК"), Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЛОВА ІДЕЯ" (далі - ТОВ "ДІЛОВА ІДЕЯ"), Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОТУС СІТІ" (далі - ТОВ "ЛОТУС СІТІ"), Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІФЕНТ ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "ЕЛІФЕНТ ІНВЕСТ"). Податковий орган зазначає про численні порушення позивачем в оформленні первинних бухгалтерських документів, неможливість виконання контрагентами позивача послуг та робіт, ризиковий статус контрагентів.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Донецькій області.
05 серпня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Макон ЛТД" за період діяльності з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2016 року з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 07 лютого 2019 року № 128/05-99-14-13-20334635.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником:
пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого товариством занижено об`єкт оподаткування податком на прибуток всього на суму 19 417 066,00 грн;
підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1 статті 198, пункту 198.3 статті 198 ПК України, в результаті чого платником завищено суму податкового кредиту на загальну суму 3 262 497,00 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) до сплати на загальну суму 3 102 645,00 грн та завищення суму від`ємного значення з ПДВ по рядку 19 декларації на загальну суму 159 852,00 грн;
підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту 51.1 статті 51, абзацу 2 пункту 57.1 статті 57, пункту 70.16 статті 70, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 171.2 статті 171, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176, підпункту 38.9 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, що виразилося у неутриманні та несплаті податку на доходи фізичних осіб з суми доходу, виплаченого фізичним особам-підприємцям, як особам, на яких не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 ПК України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 36 045,00 грн: за липень 2018 року у сумі 45,00 грн, за вересень 2018 року у сумі 36 000,00 грн;
підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту 51.1 статті 51, абзацу другого пункту 57.1 статті 57, пункту 70.16 статті 70, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 171.2 статті 171, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176, підпунктів 1.4, 1.5, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 38.9 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а саме не утримано та не сплачено військовий збір з суми доходу, виплаченого фізичним особам-підприємцям, як особам, на яких не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 ПК України, в результаті чого донараховано військовий збір на загальну суму 3003,75 грн: за липень 2018 року у розмірі 3,75 грн, за вересень 2018 року - 3000,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про порушення платником правил формування податкового кредиту з ПДВ та витрат при обчисленні податку на прибуток при господарських операціях з контрагентами: ТОВ "АРДОК", ТОВ "ЛАРНА", ТОВ "ІНЕКС ТРЕЙДІНГ", ТОВ "ФОР-ПОСТАЧ", ТОВ "СТАРТФОРД", ТОВ "ДОМІНІОН", ТОВ "БУД-ПРАКТІК", ТОВ "ДІЛОВА ІДЕЯ", ТОВ "ЛОТУС СІТІ", ТОВ "ЕЛІФАНТ ІНВЕСТ", а також порушення товариством правил утримання податку на прибуток фізичних осіб, яке відбулося при сплаті доходу, зокрема, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2019 року:
№ 0001861413, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 4 027 608,00 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 2 685 072,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 342 536,00 грн;
№ 0001831413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 4 653 967,50 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 3 102 645,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 551 322,50 грн;
№ 0001811413, яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за вересень 2018 року в розмірі 159 852,00 грн;
№ 0003661303, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, пені на загальну суму 54 056,25 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями 36 045,00 грн, з яких предметом судового розгляду є сума 45,00 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями 18 011,25 грн, з яких предметом перегляду є сума 9 056,25 грн;
№ 0003671303, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на 4 504,69 грн, з яких за податковим зобов`язанням 3 003,75 грн (предметом судового розгляду є сума 3,75 грн) за штрафними (фінансовими) санкціями 1 500,94 грн (предмет судового розгляду - 754,69 грн).
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії в оскаржуваній частині, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до абзацу другого пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.