Постанова
Іменем України
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 333/4848/13-ц
провадження № 61-14807св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_4, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 03 вересня
2020 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Кримської О. М.,
Дашковської А. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Позовну заяву мотивовано тим, що 15 січня 2011 року між позивачем
та ОСОБА_2 і ОСОБА_5 укладено договір позики, відповідно
до умов якого останні отримали грошові кошти у сумі 750 000,00 грн, строком до 15 жовтня 2012 року, що підтверджується розпискою.
Зазначене грошове зобов`язання відповідачі у добровільному порядку відмовлялися виконувати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Під час розгляду справи від сторін на адресу Комунарського районного суду м. Запоріжжя було подано заяву про визнання мирової угоди від 10 грудня 2013 року, яка укладена сторонами на взаємовигідних умовах.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня
2013 року у складі судді Піх Ю. Р. визнано мирову угоду від 10 грудня
2013 року, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у процесі розгляду справи № 333/4848/13-ц наступного змісту:
1) сторони домовилися між собою, що у цій мировій угоді за позивачем визнається право власності на адмінбудівлю з магазином літ. Е-2,
що знаходиться за адресою: будинок
АДРЕСА_1, загальною площею 446,2 кв. м.
2) зазначене нерухоме майно належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 29 травня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О. В., зареєстрованого
у реєстрі № 2047, зареєстрованого ОП "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" 15 листопада 2012 року за реєстраційним номером 719721.
3) зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею
910 кв. м. Кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:03:019:0099.
На зазначеній земельній ділянці розташоване: адмінбудівля з магазином Е-2, черепашник, обкл. цеглою, загальною площею 446,2 кв. м.
4) у свою чергу позивач відмовився від своїх позовних вимог до відповідача у вигляді стягнення суми боргу за договором позики від 15 травня 2012 року у сумі 750 000,00 грн та стягнення судових витрат.
Провадження у справі закрито.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що під час розгляду справи сторони на взаємовигідних умовах уклали мирову угоду.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 03 вересня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2013 року закрито.
Ухвала суду апеляційної скарги мотивована тим, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. У зв`язку із цим, суду апеляційної інстанції на підставі
статті 358 ЦПК України необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження. Разом із цим, ураховуючи необхідність колегіального вирішення питання щодо можливого розгляду апеляційної скарги,
та встановлення у судовому засіданні певних обставин справи, на думку суду апеляційної інстанції, апеляційне провадження у справі підлягає закриттю
у відповідності до статті 362 ЦПК України.
Закриваючи провадження у справі, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважала за необхідне у цьому випадку застосувати аналогію закону, як то передбачено частиною дев`ятою статті 10 ЦПК України, оскільки
статтею 362 ЦПК України не передбачено закриття провадження у справі
з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2020 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду
до апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, закривши апеляційне провадження з мотивів відсутності підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження порушив принцип верховенства права при розгляді спору, право на судовий захист
та право на доступ, що гарантовано Конвенцією про захист прав людини
і основоположних свобод.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 зазначає, що про те, що
у провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебувала справа № 333/4848/13 ОСОБА_3 не було відомо, оскільки вона
не отримувала жодних процесуальних документів чи повідомлень про дату, час та місце розгляду цієї справи, затвердивши мирову угоду в якій, останню фактично позбавлено права власності. Вважає, що внаслідок виникнення обставин непереборної сили - вчинення злочину щодо неї, підроблення документів та надання їх до суду, представництво її інтересів в суді неналежною особою без повноважень щодо представництва її інтересів, перебування її понад 5 років за межами України і призвело до пропуску строку для оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди.
На думку представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження були об`єктивними
та поважними, а тому строк на апеляційне оскарження ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2013 року про затвердження мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а також порушені права ОСОБА_3 та інші права, що гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України, мають бути поновлені.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з Комунарського районного суду
м. Запоріжжя.
У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2023 року справу призначено
до розгляду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_3, подана представником - ОСОБА_4, задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 126 ЦПК України передбачено, що право
на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд
не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, від 29 жовтня 2015 року вказав,
що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1
статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи
і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення).
Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, від 03 квітня 2008 року пункт 41 (пункт 47 рішення).
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі