Постанова
Іменем України
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 465/2146/21
провадження № 61-8384св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 30 грудня 2021 року у складі судді Мартьянової С. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 18 липня 2022 року у складі колегії суддів:
Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позовну заяву мотивовано тим, що сторони у справі є співвласниками будинку АДРЕСА_1 .
Позивач зазначала, що 05 березня 2021 року вона отримала від приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Урумової Ж. М. заяву ОСОБА_2 від 03 березня 2021 року, у якій остання повідомляла її про свій намір продати належну їй частину будинку за ціною 3 360 000,00 грн
і пропонувала їй як співвласнику будинку придбати належну їй частку
за вказаною у заяві ціною.
В процесі підготовки відповіді на вказану заяву, 10 березня 2021 року
з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 15 квітня 2015 року державним реєстратором Львівського міського управління юстиції до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 9398553, згідно з яким відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину
від 29 листопада 1999 року належить 2/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Позивач зазначала про те, що в той час їй стало відомо, що незважаючи
на обсяг успадкованого відповідачем майна, який зазначено у свідоцтві про право на спадщину від 29 листопада 1999 року, поряд із зазначенням відомостей про розмір частки ОСОБА_2 у праві власності на будинок,
у розділі запису "Додаткові відомості" вказано про приналежність останній приміщення у підвалі згаданого будинку, позначеного у поверховому плані під літ. ІІ, площею 12,5 кв. м.
Враховуючи зазначене, на думку ОСОБА_1, у разі відчуження
ОСОБА_2 частини будинку
АДРЕСА_1, останньою буде відчужено як приналежне їй, фактично окреме, індивідуально визначене приміщення будинку - приміщення у будинку, позначене у поверховому плані під літ. ІІ, площею 12,5 кв. м. Разом із цим, вказане приміщення підвалу будинку не є окремим, індивідуально визначеним приміщенням будинку, яке належить відповідачу, а тому внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
про це майно, як власність ОСОБА_2, є незаконним і порушує мої права
та законні інтереси співвласника будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30 грудня 2021 року заяву представника позивача адвоката Подоляка Б. Р. про відмову від позову та стягнення суми судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно задоволено частково.
Прийнято відмову позивача адвоката Подоляка Б. р. від позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування запису
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У задоволенні заяви у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю правових підстав для задоволення заяви представника позивача щодо відмови від позову
та закриття провадження у справі, оскільки в процесі розгляду справи ОСОБА_2 фактично задовільнила позовні вимоги ОСОБА_1, зокрема: за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 державним реєстратором вилучено із відповідного запису оспорювані відомості.
Відмовляючи у задоволенні заяви щодо стягнення судових витрат, суд першої інстанції виходив із того, що позивач відмовилася від позову у зв`язку із відсутністю предмету спору і така відмова не пов`язана із задоволенням відповідачем вимог після пред`явлення позову, тому правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції у частині вимог щодо стягнення судових витрат, представник ОСОБА_1 -
ОСОБА_3 звертався із апеляційною скаргою до Львівського апеляційного суду.
Постановою Львівського апеляційного суду від 18 липня 2022 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвали Франківського районного суду м. Львова
від 30 грудня 2021 року та від 08 лютого 2022 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що виправлення державним реєстратором технічної помилки у спірному записі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідною заявою не може розцінюватися, як задоволення відповідачем позовних вимог, у зв`язку
із цим обґрунтовано вважав відсутніми правові підстави для стягнення
з відповідача на користь позивача понесених останньою судових витрат, пов`язаних зі зверненням нею з цим позовом до суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2022 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви представника заявника у частині стягнення судових витрат.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення
із відповідача на користь позивача судових витрат, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволенні відповідачем вже у процесі розгляду справи внаслідок її звернення до реєстратора із заявою про внесення змін до запису про її право власності в оспорюваній ОСОБА_1 частині.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 зазначає, що відповідач
з моменту отримання нею копії позовної заяви ОСОБА_1
не зверталась до реєстратора із заявами про внесення змін до оспорюваного запису, а навпаки захищалась від заявленого позову, подававши відзив
на нього, у якому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог
і не просила суд надати їй строк для подання реєстратору відповідної заяви. І тільки через декілька місяців потому, зважаючи на підставність позовних вимог ОСОБА_1, відповідач звернулась із заявою до реєстратора про внесення змін до оспорюваного запису, після чого подала до суду заяву, у якій посилалась на відсутність предмета позову.
На думку представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, матеріалами справи підтверджується та обставина, що цей спір виник внаслідок порушення прав та інтересів ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2, яка
є належним відповідачем у справі, а тому з урахуванням зазначеного понесені ОСОБА_1 судові витрати у цьому спорі підлягають стягненню на її користь з ОСОБА_2 на підставі частини третьої
статті 147 ЦПК України.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з Франківського районного суду
м. Львова.
У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року справу призначено
до розгляду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.