Постанова
Іменем України
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 938/792/21
провадження № 61-5405 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2022 року у складі судді Чекан Н. М.
та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 травня 2022 року
у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В., Девляшевського В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Заяв мотивована тим, що після досягнення 60-річного віку вона набула право на пенсію за віком та звернулася до Верховинського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з відповідною заявою.
При перевірці документів ГУ ПФУ в Івано-Франківській області виявлено,
що в трудовій книжці серії НОМЕР_1, розпочатій 16 липня 1982 року,
її прізвище написано російською мовою " ОСОБА_2", тобто при буквальному перекладі на українську мову звучить як " ОСОБА_3", хоча фактично прізвище українською мовою - " ОСОБА_2".
У зв`язку з цим періоди роботи, зазначені у трудовій книжці, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не зарахувало до її страхового стажу та рекомендувало звернутися до суду для встановлення факту приналежності трудової книжки.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт, що трудова книжка НОМЕР_1, заповнена 16 липня 1982 року відділом кадрів Івано-Франківської фабрики індпошиву та ремонту взуття на ім`я (російською мовою) " ОСОБА_4", ІНФОРМАЦІЯ_1, належить їй, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області
від 14 березня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до пункту 2.13. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58, зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом
за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва
про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я
та по батькові тощо) із посиланням на номер і дату цих документів.
ОСОБА_1 не надала доказів про те, що вона зверталася за останнім місцем роботи з проханням усунути недоліки трудової книжки, правильно написавши її прізвище, а роботодавець їй у цьому відмовив.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області
від 14 березня 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що суд дійшов вірного висновку про те, що заявник ОСОБА_1 не надала доказів того, що вона, як передбачає Інструкція, зверталася до останнього місця роботи - ТОВ "Декма ЛТД" із заявою щодо зміни записів у трудовій книжці про її прізвище, а їй було відмовлено у внесенні таких змін або її заява залишилась без відповіді, а тому правильно відмовив у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 травня 2022 року й ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 938/792/21 із Верховинського районного суду Івано-Франківської області.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2022 року справу призначено
до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2023 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій суди безпідставно поклали на неї тягар доказування правомірності відомостей, зазначених у трудовій книжці.
Вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ПФУ в Івано-Франківській області вказує
на безпідставність її доводів, зазначає, що ОСОБА_1 не надала доказів звернення за останнім місцем роботи для усунення недоліків трудової книжки, які полягають у зміни запису у ній про прізвище та про відмову роботодавця у внесенні змін до трудової книжки.
Крім того, встановлення факту належності трудової книжки ОСОБА_1 необхідне для призначення пенсії за віком, так як дозволить зарахувати періоди роботи, зазначені в трудовій книжці, до стажу при призначенні пенсії, тобто вбачається спір про право, тому позов має розглядатись не в порядку окремого провадження щодо встановлення факту належності їй трудової книжки, а в порядку позовного провадження адміністративного судочинства шляхом подання адміністративного позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а саме просила встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1, розпочата 16 липня 1982 року відділом кадрів Івано-Франківської фабрики індпошиву та ремонту взуття на ім`я (російською мовою) " ОСОБА_4", ІНФОРМАЦІЯ_1, належить їй, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заяву обґрунтовувала тим, що у зв`язку з досягненням 60-річного віку вона набула право на пенсію за віком та звернулась до Верховинського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з відповідною заявою та документами. При перевірці документів виявлено, що при заповненні 16 липня 1982 року трудової книжки серії НОМЕР_1 її прізвище російською мовою написано " ОСОБА_2", тобто при буквальному перекладі на українську мову звучить як " ОСОБА_3", хоча фактично прізвище українською мовою " ОСОБА_2".
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не зарахувало до страхового стажу
ОСОБА_1 зазначені у трудовій книжці періоди роботи, посилаючись
на невідповідність прізвища.
Також судами встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці останнім місцем роботи ОСОБА_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД", про припинення якого відомостей в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на час розгляду судами цієї справи немає.
Відомості про те, що ОСОБА_1 зверталась за останнім місцем роботи із заявою про внесення змін до трудової книжки, відсутні.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.