Постанова
Іменем України
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 698/661/18
провадження № 61-6938св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Катеринопільська селищна рада Звенигородського району Черкаської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області у складі судді Баранова О. І. від 11 січня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Нерушак Л. В., Василенко Л. І., Карпенко О. В., від 17 травня 2022 року.
Зміст заявлених позовних вимог
У вересні 2018 року заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Катеринопільська селищна рада Звенигородського району Черкаської області, про визнання незаконними і скасування рішень органу державної влади, визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними.
Свої вимоги прокурор мотивував тим, що внаслідок проведеної перевірки встановлено факт незаконного набуття ОСОБА_1 права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності: площею 19,0122 га; 42,0303 га та 46,1045 га, які розташовані в адміністративних межах Гончарівської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області.
Прокурор вказував, що 27 грудня 2013 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держземагентства у Черкаській області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства.
Згідно з наказами ГУ Держземагентства у Черкаській області
від 14 лютого 2014 року № ЧК/7122281500:04:001/00002115; № ЧК/712228150:04:001/00002116 та № ЧК/712228150:04:001/00002117 затверджено проєкти землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельних ділянок для ведення фермерського господарства, надано земельні ділянки площею відповідно 19,0122 га; 42,0303 га та 46,1045 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності.
На підставі наказів ГУ Держземагентства у Черкаській області
від 14 лютого 2014 року № ЧК/7122281500:04:001/00002115; № ЧК/712228150:04:001/00002116 та № ЧК/712228150:04:001/00002117 між ГУ Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 було укладено три договори оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства площею відповідно: 19,0122 га; 42,0303 га та 46,1045 га.
06 березня 2014 року вказані договори оренди були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з індексними номерами : № 11449941; № 11438834 та № 11444220.
Посилаючись на дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, прокурор зазначав, що до подання заяви про отримання вказаних вище земельних ділянок ОСОБА_1 отримав в оренду одинадцять інших земельних ділянок для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Гончарівської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області загальною площею 282, 71404 га.
14 лютого 2000 року ОСОБА_1 зареєстрував фермерське господарство "Надія".
Прокурор вважає, що ОСОБА_1 отримав в оренду земельні ділянки без обов`язкового дотримання конкурсних процедур, що суперечить статті 124 Земельного кодексу України.
Із урахуванням зазначеного, а також поданої 08 листопада 2021 року заяви про зміну предмету позову, прокурор просив:
- визнати незаконними і скасувати накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 від 14 лютого 2014 року № ЧК/7122281500:04:001/00002115, від 14 лютого 2014 року № ЧК/7122281500:04:001/00002116 та від 14 лютого 2014 року ЧК/7122281500:04:001/00002117.
- визнати недійсними: договір оренди земельної ділянки площею 19,0122 га (кадастровий номер 7122281500:04:001:0150), з них сільськогосподарські угіддя - сіножаті і площею 17, 2548 га та пасовища площею 1,7574 га, розташованої в адміністративних межах Гончарівської сільської ради Катеринопільського району, укладений 14 лютого 2014 року між ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 березня 2014 року державним реєстратором Катеринопільського районного управління юстиції Попович А. М. (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 11449941 від 06 березня 2014 року), скасувати державну реєстрацію права оренди та припинити право оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомості про що внесені до реєстру 04 березня 2014 року за № 4899705; договір оренди земельної ділянки площею 42,0303 га (кадастровий номер 7122281500:04:001:0151), розташованої в адміністративних межах Гончарівської сільської ради Катеринопільського району, укладений 14 лютого 2014 року між ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 березня 2014 року державним реєстратором Катеринопільського районного управління юстиції Попович А. М. (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 11438834 від 06 березня 2014 року), скасувати державну реєстрацію права оренди та припинити право оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомості про що внесені до реєстру 04 березня 2014 року за № 4894419; договір оренди земельної ділянки площею 46,1045 га (кадастровий номер 7122281500:04:001:0152), з них сільськогосподарські угіддя - рілля площею 38,4065 га та пасовища площею 7,6980 га, розташованої в адміністративних межах Гончарівської сільської ради Катеринопільського району, укладений 14 лютого 2014 року між ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 березня 2014 року державним реєстратором Катеринопільського районного управління юстиції Попович А. М. (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 11444220 від 06 березня 2014 року), скасувати державну реєстрацію права оренди та припинити право оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомості про що внесені до реєстру 04 березня 2014 року за № 4897005.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області
від 11 січня 2022 року у задоволенні позовних вимог заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що прокурором обрано неефективний спосіб захисту порушеного права чи інтересу, у той час, коли позивач може захистити порушене право, визначивши вірний спосіб його захисту, який передбачено чинним законодавством.
Суд першої інстанції встановив, що звернення ОСОБА_1 27 грудня 2013 року до ГУ Держземагенства у Черкаській області з заявою про відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства на позаконкурсній основі суперечить вимогам закону.
У той же час суд вказав, що власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема, не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2022 року апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури залишено без задоволення, а рішенняКатеринопільського районного суду Черкаської області від 11 січня 2022 року- без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про те, що звернення ОСОБА_1 27 грудня 2013 року до ГУ Держземагенства у Черкаській області із заявою про відведення спірних земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства на поза конкурсній основі суперечить вимогам земельного законодавства, оскільки раніше він вже скористався правом на безоплатне набуття в користування на праві оренди 11-х земельних ділянок для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної форми власності на території Черкаської області.
Апеляційний суд з посиланням на правові позиції Великої Палати Верховного Суду зазначив, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог з підстав неефективного способу захисту, правильно звернув увагу на те, що власник з дотриманням вимог
статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. Оскільки вимога про визнання наказу ГУ Держземагентства незаконним та його скасування, вимога про визнання договору оренди недійсним не є ефективним способом захисту, так як задоволення таких вимог не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то такі вимоги не є нерозривно пов?язаними з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому, позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липня 2022 року засобами поштового зв`язку до Верховного Суду перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 11 січня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2022 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень прокурор зазначив неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, від 16 жовтня 2019 року у справі № 365/65/16-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 03 квітня 2019 року у справі № 924/1220/17, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 381/3165/17, у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 366/2648/16-ц, від 07 квітня 2021 року у справі № 912/2518/19, від 17 червня 2020 року у справі № 395/746/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 677/1865/16-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 619/3611/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 381/2958/17, від 17 червня 2020 року у справі № 395/746/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
Прокурор стверджує, що при вирішення спору суди не звернули увагу на те, що він звернувся до суду із позовом як позивач. Прокурор не є власником земель, а спірні земельні ділянки не вибули з володіння держави поза її волею, оскільки є рішення уповноваженого державою органу на розпорядження землею, а тому суди помилково застосували до спірних правовідносин вимоги статей 387, 388 ЦК України та не застосували вимоги статей 21, 203, 393 ЦК України. Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю рішення про передачу земельної ділянки у користування.
Прокурор звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діями наслідкам. На думку прокурора, при зверненні до суду із цим позовом ним обрано належний спосіб захисту, натомість висновки судів попередній інстанцій про необхідність застосування до спірних правовідносин вимог положень статей 387, 388 ЦК України є помилковими.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 698/661/18.
20 січня 2023 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 698/661/18 розподілено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області посилається на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не спростовують правильних по суті оскаржених судових рішень. Вважає, що суди дійшли правильного висновку про те, що прокурор обрав неефективний спосіб захисту порушеного права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказами ГУ Держземагенства у Черкаській області від 20 січня 2014 року № ЧК/7122281700:04:001/00001885, від 20 січня 2014 року № ЧК/7122281700:04:001/00001886 та від 20 січня 2014 року № ЧК/7122281700:04:001/00001863 ОСОБА_1 видано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (кадастрові номери 7122281500:04:001:0150, 7122281500:04:001:0151, 7122281500:04:001:0152) із земель державної власності в оренду.
Наказами ГУ Держземагенства у Черкаській області від 14 лютого 2014 року № ЧК/7122281500:04:001/00002115, від 14 лютого 2014 року
№ ЧК/7122281500:04:001/00002116 та від 14 лютого 2014 року № ЧК/7122281500:04:001/00002117 на підставі заяв ОСОБА_1
від 27 грудня 2013 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства (кадастрові номери 7122281500:04:001:0150, 7122281500:04:001:0151, 7122281500:04:001:0152).
Надано ОСОБА_1 вказані земельні ділянки із земель державної власності (кадастрові номери 7122281500:04:001:0150, 7122281500:04:001:0151, 7122281500:04:001:0152) в оренду строком на