Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 509/5023/20
провадження № 61-7793св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_2,
розглянув порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 березня 2021 року у складі судді Кочко В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 23 червня 2022 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль"), ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним та припинення обтяження речових прав.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона з жовтня 2004 року по 22 липня 2015 року перебувала у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 . Шлюб розірвано рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 липня 2015 року (справа № 509/2776/15-ц).
25 квітня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_2, на підставі попередньо наданої ОСОБА_2 заяви-анкети позичальника від 18 квітня 2007 року, укладено кредитний договір № 014/0044/82/73744, за умовами якого йому надано кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 136 374,00 дол. США під 13,75 % річних, строком до 25 квітня 2017 року.
Також 25 квітня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передав банку в іпотеку:
садовий будинок АДРЕСА_1 з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться на території Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області та складається в цілому з одного садового будинку під літ. "А-2", загальною площею 198,7 кв. м, під літ. "а" - підвал, під літ. "а(1)" - навіс, 1-6, I - спорудження, розташованого на земельній ділянці розміром 600 кв. м;
земельну ділянку, площею 0,060 га, надану ОСОБА_2 в порядку приватизації для ведення садівництва, розташовану на території садового кооперативу АДРЕСА_1 Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2014 року (справа № 509/84/14-ц) за ОСОБА_1 визнано право власності на частину садового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 198,7 кв. м, житловою 87,5 кв. м.
ОСОБА_1 посилається на те, що договір іпотеки укладений у період шлюбу, після набуття подружжям права власності на вказане нерухоме майно. У свою чергу ОСОБА_1 не надавала згоду на укладення іпотечного договору та на розпорядження ОСОБА_2 спільним майном подружжя.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд:
визнати недійсним договір іпотеки, укладений 25 квітня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2, зареєстрований приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н. Ф. у реєстрі за № 2704;
припинити обтяження речових прав ОСОБА_1 на частку будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 198,7 кв. м, житловою 87,5 кв. м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області
від 31 березня 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 25 квітня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2, зареєстрований приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н. Ф. у реєстрі за № 2704.
Припинено обтяження речових прав ОСОБА_1 на частку будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 198,7 кв. м, житловою 87,5 кв. м.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, мотивовано тим, що договір іпотеки від 25 квітня 2007 року, укладений між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2, без нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_1, як співвласника предмета іпотеки, порушує її законні майнові права та інтереси, суперечить вимогам чинного законодавства.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що сторони договору іпотеки не дотрималися положень частини другої статті 6, пункту 3 частини першої статті 18 Закону України "Про іпотеку", статей 203, 369 ЦК України та статті 65 СК України, що є підставою для визнання спірного правочину недійсним.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 травня 2021 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 березня 2021 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку АТ "Райффайзен Банк Аваль".
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 червня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.
При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Висновки місцевого суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2022 року АТ "Райффайзен Банк" подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 березня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 червня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги залишити без задоволення.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.
Місцевим судом не встановлено факту існування шлюбних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Шлюб між останніми укладено у Республіці Молдова, однак факт дотримання процедури легалізації цього шлюбу на території України, на момент укладення договору іпотеки, судом не встановлено.
Під час укладення оспореного правочину у банку не було інформації про перебування ОСОБА_2 у шлюбі, і останній вказував на те, що не перебуває у шлюбних відносинах.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої
статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 60, 65 СК України у правовідносинах, де шлюбні відносини між сторонами були фактично оформлені в іншій державі та не легалізовані на території України, що у подальшому призвело до порушення прав та свобод третіх осіб.
Провадження у суді касаційної інстанції
27 вересня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та витребувано справу № 509/5023/20 із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 3 частини другої
статті 389 ЦПК України.
У жовтні 2022 року справа надійшла на адресу Верховного Суду.
22 грудня 2022 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Інші учасники справи не скористалися правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 01 жовтня 2004 року по 22 липня 2015 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2, який розірвано рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 липня 2015 року (справа № 509/2776/15-ц) (а.с. 9-10).
У період шлюбуподружжям набуте нерухоме майно у вигляді садового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 198,7 кв. м, житловою 87,5 кв. м, що підтверджується рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 березня 2007 року про визнання права власності за ОСОБА_2 на самочинно побудоване нерухоме майно, яке набрало законної сили 03 квітня 2007 року, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14114937 від 03 квітня 2007 року.
Вказані обставини встановлено рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2014 року у справі № 509/84/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, де за ОСОБА_1 визнано право власності на частку зазначеного будинку (а.с. 10-11).
25 квітня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/0044/82/73744, за умовами якого йому надано кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом - 136 374 дол. США під 13,75 % річних, строком до 25 квітня 2017 року (а. с. 13-27).
Також 25 квітня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2, без згоди ОСОБА_1, укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передав банку в іпотеку (відповідно до пункту 1.2 договору іпотеки): будинок з господарчими будівлями та спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який складається в цілому з одного садового будинку під літ. "А-2", загальною площею - 198,7 кв. м, під літ. "а" - підвал, під літ. "а(1)" - навіс, 1-6, I - спорудження, розташованого на земельній ділянці розміром - 600 кв. м, а також земельну ділянку, площею - 0,060 га, надану ОСОБА_2 в порядку приватизації для ведення садівництва, розташовану за цією ж адресою (а.с. 28-31).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За правилами частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.