ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/18749/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н. О., Волковицької Н. О.
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Тетерятник О. В. (у порядку самопредставництва),
відповідача-1 - не з`явилися,
відповідача-2 - Сергієнко І. М. (у порядку самопредставництва),
розглянув касаційну скаргу Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 (головуючий - Михальська Ю. Б., судді Скрипка І. М., Тищенко А. І.) у справі
за позовом Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до: 1) Міністерства соціальної політики України,
2) Державної служби України з питань праці
про розірвання договору позички та виселення з нежилих приміщень.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. 25.11.2020 Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент комунальної власності м. Києва, Департамент, Позичкодавець, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики України, Міністерство, Користувач, відповідач-1) та Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці, Служба, відповідач-2) про: 1) розірвання договору позички від 30.12.2011 № 11/273 (із змінами та доповненнями) на користування нежилим будинком (далі - договір позички від 30.11.2011, договір № 11/273), укладеного між Департаментом і Мінсоцполітики України на користування нежилими приміщеннями площею 2 945,8 м2 у будинку на вул. Десятинній, 14 (далі - спірні приміщення, спірне майно, об`єкт позички); 2) виселення відповідача-2 зі спірних приміщень, з посиланням на положення статей 525, 526, 833, 834 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що за договором позички від 30.12.2011 спірним майном самочинно користується Держпраці, яка не є структурним підрозділом Мінсоцполітики України, не відноситься до сфери його управління та її діяльність не координується Міністерством. Крім того, відповідачем-1 порушено умови пункту 3.8 договору № 11/273 в частині виконання обов`язку з укладення договору страхування об`єкта позички.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 (суддя Підченко Ю. О.) позов задоволено повністю в зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 (головуючий - Агрикова О. В., судді Мальченко А. О., Чорногуз М. Г.) скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 з мотивів розгляду справи місцевим господарським судом за відсутності відповідача-2, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, що згідно з пунктом 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, та ухвалено нове рішення про задоволення позову в повному обсязі з огляду на обґрунтованість і доведеність позовних вимог.
4. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 (головуючий - Зуєв В. А., судді Берднік І. С., Міщенко І. С.) рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 910/18749/20 скасовано з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова Верховного Суду мотивована передчасністю висновку судів попередніх інстанцій про наявність істотного порушення договору позички від 30.12.2011 Міністерством та неврахуванням судами того, що сам факт перебування Держпраці в спірних приміщеннях за відсутності підпорядкування її Мінсоцполітики України не створює ознак "самочинної передачі" в контексті положень частини 2 статті 834 ЦК України. При цьому судами взагалі не досліджувалися обставини правомірності надання відповідачем-1 спірних приміщень Службі на момент виникнення відповідних правовідносин.
5. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 (суддя Ярмак О. М.) позов задоволено повністю в зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог, що зумовлено допущенням відповідачем-1 істотного порушення умов договору № 11/273 шляхом невиконання зобов`язання з користування об`єктом позички особисто внаслідок розміщення в спірних приміщеннях Держпраці, яка на час звернення Департаменту з позовом фактично користується ними, не будучи при цьому ані структурним підрозділом Мінсоцполітики України, ані службою, що відноситься до сфери управління Міністерства або діяльність якої спрямовується та координується Віце-прем`єр-міністром України - Міністром соціальної політики.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
Зазначена постанова аргументована посиланням на положення статей 174, 193, 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 525, 526, 530, 610, 611, 651, 785, 827, 833, 834 ЦК України, статей 13, 74, 269, 316 ГПК України, з урахуванням яких апеляційний господарський суд, виконуючи вказівки, вміщені в постанові суду касаційної інстанції в цій справі, дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для розірвання договору № 11/273 та виселення відповідача-2 із займаних нежитлових приміщень з огляду на те, що: 1) в розумінні пункту 3 частини 2 статті 834 ЦК України факт порушення умов договору позички не є триваючим, а є вчиненим та вичерпує свою дію під час самочинної передачі (в момент передачі) речі третій особі, тобто основною ознакою відповідного порушення є вчинення користувачем дій всупереч умовам договору саме під час передачі речі третій особі. Натомість у разі дотримання процедури (вимог законодавства та договору) під час передачі речі, подальше користування річчю третьою особою (у цьому випадку Службою) не є підставою для розірвання договору позички; 2) станом на 01.07.2015 Держпраці була центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовувалася та координувалася Міністром соціальної політики, внаслідок чого оформлена актом від 01.07.2015 передача Міністерством спірних приміщень відповідачу-2 не порушувала умов пункту 5.4 договору позички від 30.12.2011 і не була вчинена всупереч волі Департаменту як позичкодавця, а сам по собі факт подальшої неодноразової зміни підпорядкування Служби не свідчить про самочинне користування нею об`єктом позички, позаяк не було попередньої самочинної передачі спірних приміщень іншій особі як підстави для розірвання договору позички згідно з пунктом 3 частини 2 статті 834 ЦК України; 3) спірне майно було передано Держпраці для використання під адміністративні приміщення, що повністю відповідає цільовому призначенню, визначеному пунктом 1.1 договору № 11/273, та виключає користування спірними приміщеннями не відповідно до їх призначення та умов договору; 4) невиконання відповідачем-1 передбаченого пунктом 3.8 договору позички від 30.12.2011 обов`язку з укладення договору страхування будівлі на користь Позичкодавця не є окремою та достатньою підставою для розірвання вказаного договору, оскільки має додатковий характер, тоді як позивач не довів того, що внаслідок неукладення Міністерством договору страхування Департамент був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, а відтак не довів істотності вказаного порушення Користувачем умов договору № 11/273 як підстави для його розірвання згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України; 5) позовна вимога Департаменту про виселення відповідача-2 зі спірних приміщень є похідною від позовної вимоги про розірвання договору позички від 30.12.2011, тому також не підлягає задоволенню.
Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на відмову в позові в зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог не застосовуються наслідки спливу позовної давності, про застосування яких під час нового розгляду справи було заявлено відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Департамент комунальної власності м. Києва звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, наголошуючи, що: 1) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень пункту 3 частини 2 статті 834 ЦК України в подібних правовідносинах (щодо розірвання договору позички, під час дії якого змінився статус користувача) з урахуванням помилкового незастосування апеляційним судом норми пункту 2 частини 2 статті 834 цього Кодексу, яка наділяє позичкодавця правом вимагати розірвання договору позички в разі користування річчю всупереч умовам договору; 2) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми статті 651 ЦК України в подібних правовідносинах щодо розірвання договору позички у разі, коли користувач у порушення умов договору позички не уклав договору страхування майна (істотне порушення); 3) укладаючи безоплатний договір, позивач розраховував не на отримання плати, а саме на належне збереження, експлуатацію спірних приміщень та укладення договору страхування щодо них, тому нездійснення відповідачем-1 страхування об`єкта позички є істотною умовою договору № 11/273, внаслідок чого позивач значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні такого договору; 4) триваюче користування майном Службою, діяльність якої на час звернення з цим позовом і на теперішній час вже не спрямовується та не координується Міністром соціальної політики, отже, не підпорядкованої Мінсоцполітики України, свідчить, що таке користування відбувається всупереч умовам договору, зокрема всупереч пункту 5.4 договору позички від 30.12.2011, а тому вказане триваюче порушення є підставою для розірвання цього договору згідно з пунктом 2 частини 2 статті 834 ЦК України та виселення відповідача-2 із займаних приміщень.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Відповідачі не скористалися правом на подання відзивів на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2022 (Чумак Ю. Я. - головуючий, судді Багай Н. О., Суховий В. Г.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту комунальної власності м. Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі № 910/18749/20 та призначено розгляд цієї справи в судовому засіданні на 06.12.2022.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2022 оголошувалася перерва в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги Департаменту комунальної власності м. Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі № 910/18749/20 до 20.12.2022.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2022 постановлено здійснити розгляд справи № 910/18749/20 за касаційною скаргою Департаменту комунальної власності м. Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у судовому засіданні 27 грудня 2022 року, оскільки 20.12.2022 розгляд цієї справи не відбувся в зв`язку зі стабілізаційним відключенням електроенергії, здійсненим ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" згідно з графіками, запровадженими внаслідок масованих ракетних обстрілів єдиної енергосистеми України.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.12.2022 оголошувалася перерва в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги Департаменту комунальної власності м. Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі № 910/18749/20 до 17.01.2023.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023 у зв`язку з відпусткою судді Сухового В. Г. визначено у справі № 910/18749/20 колегію суддів у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, судді Дроботова Т. Б., Багай Н. О.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2023 оголошувалася перерва в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги Департаменту комунальної власності м. Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі № 910/18749/20 до 31.01.2023.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2023 у зв`язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному визначено у справі № 910/18749/20 колегію суддів у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, судді Багай Н. О., Волковицька Н. О.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
11. 30.12.2011 між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва (Позичкодавець), та Мінсоцполітики України (Користувач) було укладено договір № 11/273 позички на користування нежитловим будинком, за умовами пункту 1.1 якого на підставі рішення Київської міської ради від 01.12.2011 № 763/6999 Позичкодавець передає, а Користувач приймає в безстрокове безоплатне користування нежитловий триповерховий будинок, пам`ятку історії місцевого значення (рішення Київського міськвиконкому від 27.01.1970 року № 159), що є власністю територіальної громади м. Києва і знаходиться на балансі Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій (далі - будинок), за адресою: м. Київ, вул. Десятинна, 14, загальною площею 2 959,5 м2, згідно з викопіюванням поверхових планів, що складають невід`ємну частину цього договору (додаток № 2), а саме: підвал площею 38,2 м2, напівпідвал - 455,2 м2, перший поверх - 879,4 м2, другий поверх - 864,1 м2, третій поверх - 722,6 м2 для використання під адміністративні приміщення.
12. У подальшому згідно з рішенням Київської міської ради від 13.11.2013 № 514/10002 "Про передачу у безоплатне користування (позичку) нежилих приміщень будинку на вул. Десятинній, 14 у Шевченківському районі міста Києва" внесено зміни та доповнення до рішення Київської міської ради від 01.12.2011 № 763/6999 і було укладено договір від 20.05.2014 № 1 про внесення змін до договору позички від 30.12.2011, яким, зокрема: у зв`язку з перейменуванням Департаменту комунальної власності м. Києва відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2012 № 198/7535 в усьому тексті договору слова "Головне управління комунальної власності м. Києва" у всіх відмінках замінено словами "Департамент комунальної власності м. Києва" у відповідних відмінках; розділ 1 договору № 11/273 викладено в новій редакції та по всьому тексту договору слово "будинок" у всіх відмінках замінено словами "нежилі приміщення" у відповідних відмінках.
Також у пунктах 1.1, 2.1, 3.8, 3.14 договору позички від 30.12.2011 (зі змінами та доповненнями) сторони погодили, що Позичкодавець передав, а Користувач прийняв в безстрокове безоплатне користування нежилі приміщення в будинку, який є пам`яткою історії місцевого значення, що є власністю територіальної громади м. Києва і знаходиться на балансі Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій, за адресою: м. Київ, вул. Десятинна, буд. 14, загальною площею 2945,8 м2, для використання під адміністративні приміщення. Набуття Користувачем права користування будинком виникає з моменту підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі будинку (додаток № 1) до договору, що є його невід`ємною частиною. Користувач зобов`язаний протягом місяця, починаючи з дати підписання цього договору, застрахувати будинок на користь Позичкодавця від вогневих ризиків, ризиків стихійних явищ та інших майнових ризиків на суму не менше, ніж балансова вартість будинку. У договорі страхування (страховому полісі) Позичкодавець повинен бути зазначений як вигодонабувач страхового відшкодування. Користувач зобов`язаний надати Позичкодавцю копію договору страхування (страхового полісу) та копії платіжних доручень про сплату страхових платежів. Обсяги страхових платежів та терміни їх сплати визначаються договором страхування будинку. Користувач зобов`язаний здійснювати цільове використання будинку і утримувати його в належному стані.
13. Пунктом 5.4 договору № 11/273 передбачено, що Користувач, зокрема, має право самостійно визначати та розміщувати в приміщеннях будинку структурні підрозділи Мінсоцполітики України, центральні органи виконавчої влади, інститути, інспекції, підприємства, служби, центри, фонди, дирекції фондів, що відносяться до сфери управління Міністерства та/або діяльність яких спрямовується та координується Віце-прем`єр-міністром України - Міністром соціальної політики України.
14. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) через Міністра соціальної політики.
Згідно з пунктом 5.3 протоколу № 14 апаратної наради від 08.09.2014, погодженого Міністром соціальної політики України Денісовою Л. Л., доручено Іванкевичу В. В. та Ярошенку В. С. забезпечити розміщення Держпраці в приміщенні Мінсоцполітики України за адресою: вул. Десятинна, 14, а працівників структурних підрозділів Міністерства, які там розміщено, в приміщенні за адресою: вул. Еспланадна, 8/10.
01.07.2015 Мінсоцполітики України передало Службі в користування для її розміщення нежитловий триповерховий будинок загальною площею 2945,8 м2 за адресою: м. Київ, вул. Десятинна, 14, для використання під адміністративні приміщення, про що свідчить акт приймання-передачі будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Десятинна, 14.
15. Згідно з постановою КМУ від 11.09.2019 № 838 слова "Міністр соціальної політики" в усіх відмінках замінено словами "Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства" у відповідному відмінку.
Відповідно до постанови КМУ від 04.12.2019 № 1072 слова "Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства" в усіх відмінках замінено словами "Міністр соціальної політики" у відповідному відмінку.
16. Наказом Департаменту комунальної власності м. Києва від 18.06.2020 № 309 створено робочу групу з перевірки стану використання та збереження об`єктів оренди; доручено робочій групі в строк з 18.06.2020 до 22.06.2020 здійснити обстеження з виїздом на місцезнаходження нерухомого об`єкта за адресою: вул. Десятинна, 14-Б, літ. А та скласти акт щодо стану використання та зберігання об`єкта оренди за результатами перевірки.
Відповідно до додатку 1 до наказу Департаменту комунальної власності м. Києва від 18.06.2020 № 309 затверджено склад робочої групи з перевірки стану використання та збереження об`єктів оренди, до якої увійшли ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Згідно з актом обстеження нежилих приміщень від 18.06.2020 під час проведення перевірки встановлено, що нежилі приміщення в будинку на вул. Десятинній, 14 фактично використовує Держпраці, а не Мінсоцполітики України та/або його структурний підрозділ.
Акт обстеження складено за участі ОСОБА_4, який згідно з відомостями, наданими Департаментом, станом на час проведення перевірки працював у Держпраці на посаді завідувача сектору, а також акт перевірки підписано членами комісії: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
17. Постановою КМУ від 08.07.2020 № 617, яка набрала чинності з 23.07.2020, у тексті Положення № 96 слова "Міністр соціальної політики" в усіх відмінках замінено словами "Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства" у відповідному відмінку.
Відповідно до пункту 1 Положення № 96 (в редакції, чинній з 23.07.2020) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
18. Наказом Департаменту комунальної власності м. Києва від 08.10.2020 № 450 внесено зміни до наказу від 18.06.2020 № 309, зокрема слова "вул. Десятинна, 14-Б, літ. "А" замінено словами "вул. Десятинна, 14".
Позиція Верховного Суду
19. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
21. В основу рішення від 22.02.2022 про задоволення позову покладено висновок місцевого господарського суду про те, що невиконання Міністерством зобов`язання з користування об`єктом позички особисто внаслідок розміщення в спірних приміщеннях Держпраці, яка на час звернення Департаменту з позовом фактично користується ними, не будучи при цьому ані структурним підрозділом Мінсоцполітики України, ані службою, що відноситься до сфери управління Міністерства або діяльність якої спрямовується та координується Віце-прем`єр-міністром України - Міністром соціальної політики, є істотним порушенням умов договору позички від 30.11.2011 та достатньою підставою для його розірвання згідно з пунктом 2 частини 2 статті 834 ЦК України.
22. В свою чергу, в основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про недоведеність позивачем як передбачених частиною 2 статті 834 ЦК України (тобто пунктами 2 і 3 цієї частини) підстав для розірвання договору позички від 30.11.2011, так й істотного порушення цього договору Міністерством як підстави для його розірвання згідно з частиною 2 статті 651 цього Кодексу, оскільки станом на 01.07.2015 Держпраці була центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовувалася та координувалася Міністром соціальної політики, внаслідок чого оформлена актом від 01.07.2015 передача Міністерством спірних приміщень відповідачу-2 не порушувала умов пункту 5.4 договору позички від 30.12.2011 і не була вчинена всупереч волі Департаменту як позичкодавця, а сам по собі факт подальшої неодноразової зміни підпорядкування Служби не свідчить про самочинне користування нею об`єктом позички, позаяк не було попередньої самочинної передачі спірних приміщень іншій особі як підстави для розірвання договору позички згідно з пунктом 3 частини 2 статті 834 ЦК України. При цьому невиконання відповідачем-1 передбаченого пунктом 3.8 договору позички від 30.12.2011 обов`язку з укладення договору страхування будівлі на користь Позичкодавця не є окремою та достатньою підставою для розірвання вказаного договору, оскільки має додатковий характер, тоді як позивач не довів того, що внаслідок неукладення Міністерством договору страхування Департамент був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому не довів істотності вказаного порушення Користувачем умов договору № 11/273 як підстави для його розірвання згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України.