ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 331/4358/19
провадження № 51-1916 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2022 року у кримінальному провадженні, дані про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080020001074,за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у с. Веселе Бериславського району Херсонської області, проживає на АДРЕСА_1, раніше судимого, останнього разу - 12 квітня 2021 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2021 року ОСОБА_8 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаного злочину.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 30 березня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався в тому, що він 2 липня 2019 року приблизно о 15 год, перебуваючи у Центральному парку культури та відпочинку "Дубовий Гай", що неподалік вул. Набережна магістраль у м. Запоріжжі, під час розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_9, в ході раптово виниклого конфлікту на ґрунті неприязних відносин з останнім, діючи умисно, з метою вбивства, наніс один удар ножем в область грудної клітки ОСОБА_9, спричинивши йому проникаюче, сліпе, колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням печінки та подальшою масивною крововтратою, що призвело до смерті потерпілого.
Крім того, ОСОБА_8, продовжуючи свої злочинні дії, дістав із за поясу предмет, схожий на скальпель і наніс ОСОБА_9 один удар в область шиї, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження.
За результатами судового розгляду вказане обвинувачення не знайшло свого підтвердження, а тому вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2021 року ОСОБА_8 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаного злочину.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що зібрані у кримінальному провадженні докази обвинувачення є належними, допустимими та достатніми для доведення винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК. Натомість вказані докази у своїй сукупності не отримали правильної оцінки суду першої інстанції, який, не навів переконливих мотивів прийнятого рішення, визнав окремі з них недопустимими та дійшов необґрунтованого висновку про необхідність виправдання обвинуваченого. Не застосувавши щодо ОСОБА_8 ч. 1 ст. 115 КК, суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність. Зазначені обставини, на думку прокурора, не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який всупереч приписам статей 404, 419 КПК формально розглянув провадження відносно ОСОБА_8, всіх доводів апеляційної скарги прокурора не перевірив, безпідставно залишив без задоволення клопотання сторони обвинувачення про повторне дослідження доказів та необґрунтовано залишив вирок суду першої інстанції без змін.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу прокурора та просив її задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора ОСОБА_7 та просив залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до положень ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Ухвала апеляційного суду про залишення без змін виправдувального вироку щодо ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК вказаним вимогам закону відповідає.
Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність судом апеляційної інстанції є безпідставними.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу прокурора, в якій порушувалися питання незаконності виправдувального вироку суду щодо ОСОБА_8 у зв`язку з невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неправильною оцінкою доказів, наданих стороною обвинувачення, неповнотою судового розгляду, апеляційний суд навів докладні мотиви прийнятого рішення та, не встановивши істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу, обґрунтовано залишив виправдувальний вирок місцевого суду без змін.
За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінального провадження суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.