ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 588/609/20
провадження № 51-2760км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
потерпілої ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на вирок Охтирського районного суду Сумської області від 25 листопада 2020 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 42020201120000065, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Артемо-Растівка Тростянецького району Сумської області, проживаючого та зареєстрованого у АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вступ
За обставин, встановлених судом та викладених у вироку ОСОБА_8, визнано винуватими у тому, що він у ніч з 04 березня 2018 року на 05 березня 2018 року, після вживання алкогольних напоїв, завдав потерпілому удари клинком сокири в область голови, в результаті чого той помер на місці вчинення кримінального правопорушення.
Суд першої інстанції кваліфікував діяння та засудив до покарання
ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 115 КК України.
Також цим вироком вирішено пред`явлений цивільний позов, долю речових доказів та судових витрат у даному кримінальному провадженні.
Апеляційний суд, після розгляду апеляційних скарг захисника та прокурора вирок місцевого суду змінив та постановив зарахуватиОСОБА_8 відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з 05 березня 2018 року до 06 березня
2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
У решті вирок суду залишив без змін.
У поданій касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність просить оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, в порядку касаційного розгляду, має відповісти на доводи:
- Щодо наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при ухваленні судових рішень у даному кримінальному провадженні у зв`язку з тим, що судами належним чином не був з`ясований психічний стан засудженого на час вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення та на час проведення відповідної судово-психіатричної експертизи.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від
25 листопада 2020 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.
Також цим вироком вирішено пред`явлений цивільний позов, долю речових доказів та судових витрат у даному кримінальному провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_8 визнано винним у тому, що він у ніч з 04 березня 2018 року на 05 березня 2018 року, перебуваючи в АДРЕСА_2, після вживання алкогольних напоїв, в ході сварки із потерпілим ОСОБА_9, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин завдав останньому удари клинком сокири в область його голови, в результаті чого потерпілий помер на місці вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року вирок місцевого суду змінено та постановлено зарахувати ОСОБА_8 відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з
05 березня 2018 року до 06 березня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
В решті вирок залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У поданій касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Суть доводів касаційної скарги захисника зводиться до того, що висновки суду як першої, так і апеляційної інстанцій про осудність засудженого на час вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення та на час проведення відповідної експертизи зроблені на підставі висновку експертів комплексної комісійної судово-психіатричної експертизи № 116 від 10 вересня 2019 року, який суперечить попереднім висновкам еспертів комплексних комісійних
судово-психіатричних експертиз № 149 від 15 березня 2018 року та № 85 від
26 квітня 2018 року про протилежне.
При цьому, на думку захисника, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення додаткової
судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану засудженого як на час вчинення ним вбивства потерпілого, так і на час проведення судово-психіатричної експертизи.
Вважає, що рішення суду першої інстанції належним чином не мотивоване та не відповідає вимогам статті 370 КПК України.
Також зазначає, що апеляційний суд під час перегляду рішення суду першої інстанції необґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції про осудність засудженого на час вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення та на час проведення комплексної комісійної судово-психіатричної експертизи № 116 від 10 вересня 2019 року та постановив рішення, яке не відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу
захисника не подавалися.
У судовому засіданні захисник підтримав подану касаційну скаргу, а прокурор та потерпіла заперечили проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника, прокурора та потерпілої, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Під час перегляду судових рішень колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Правильність та об`єктивність кримінально-правової оцінки вчиненого засудженим діяння та його наслідки у поданій касаційній скарзі
захисника не оспорюються.
Щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у зв`язку з тим, що судами належним чином не був з`ясований психічний стан засудженого на час вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення та на час проведення відповідної судово-психіатричної експертизи.
Стосовно доводів касаційної скарги захисника про те, що висновки суду як першої, так і апеляційної інстанцій про осудність засудженого на час вчинення ним вбивства потерпілого та на час проведення відповідної експертизи зроблені на підставі висновку експертів комплексної комісійної судово-психіатричної експертизи № 116 від 10 вересня 2019 року, який суперечить висновкам еспертів комплексних комісійних судово-психіатричних експертиз № 149 від
15 березня 2018 року та № 85 від 26 квітня 2018 року про протилежне, колегія суддів зазначає таке.
Так, згідно з вимогами статей 18, 19 КК України осудність є обов`язковою ознакою суб`єкта кримінального правопорушення, що характеризується таким психічним станом особи, при якому вона під час вчинення кримінального правопорушення здатна усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Здатність особи під час вчинення кримінального правопорушення усвідомлювати свої дії (бездіяльність) означає правильне розуміння фактичних об`єктивних ознак кримінального правопорушення - об`єкта посягання, суті діяння, обстановки, часу і місця, способу його вчинення, його суспільно небезпечних наслідків тощо. Така здатність повинна бути пов`язана з можливістю контролювати, керувати своїми вчинками. Тут свідомість і воля взаємозалежні й лише в сукупності виступають передумовою визнання особи винною.
Висновок, зокрема про визнання особи осудною або неосудною, а саме можливість застосування до особи положень ст. 19 КК України у конкретному кримінальному провадженні робить суд на підставі результатів