Постанова
Іменем України
27 січня 2023 року
м. Київ
справа № 344/16890/19
провадження № 61-5215св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 грудня 2021 року у складі судді Пастернак І. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2022 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Бойчука І. В., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У вересні 2019 року Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська.
Позов мотивований тим, що відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 24 червня 2008 року відповідачі є замовниками добудови нежитлових приміщень до квартири АДРЕСА_1 та реконструкції даху з влаштуванням мансардних приміщень у межах власної квартири у місті Івано-Франківську.
17 січня 2019 року відповідачі звернулись із заявою на ім`я заступника міського голови про укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська, у зв`язку з чим фінансовим управлінням було здійснено розрахунок розміру пайового внеску, підготовлено проєкт договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури міста та направлено через ЦНАП замовникам будівництва.
Позивач стверджував, що відповідачі зобов`язані укласти договір про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, однак відмовилися від його підписання.
Враховуючи те, що фінансовим управлінням було здійснено всі дії, необхідні для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Івано-Франківська, а також те, що запропонований для підписання проєкт договору з додатком містить всі реквізити та істотні умови, необхідні для договорів такого виду, інші домовленості сторін щодо укладення договору та його умов відсутні.
У зв`язку з наведеним Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради просило визнати укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста в запропонований ним редакції, який складений відповідно до типового договору.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Фрнаківської області від 07 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2022 року, в задоволенні позову Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради відмовлено.
Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що відповідачі не прийняли пропозицію позивача укласти договір на запропонованих умовах після отримання цієї пропозиції та проєкту договору. Оскільки договір є укладеним з дня набрання чинності рішення суду, а спірні правовідносини тривали на день набрання Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виключена та яким змінено порядок укладення договору про пайову участь і розмір пайового внеску, то відповідно до частини третьої статті 5 ЦК України до спірних правовідносин на день розгляду справи судом застосовується новий акт цивільного законодавства, а не положення закону, що діяли на момент звернення з позовом до суду. Виходячи з принципу верховенства права, з урахуванням того, що на час розгляду справи норми статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виключено, суди зробили висновок про відсутність підстав для визнання укладеним між позивачем і відповідачами договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська. Якщо на час здачі новозбудованого об`єкта до експлуатації або ухвалення судового рішення було скасовано норму статті закону, яка зобов`язувала укласти договір про участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, то суд не має підстав для задоволення позову обраним позивачем способом, а саме зобов`язати укласти договір або визнати договір укладеним (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (провадження № 14-175цс21).
Аргументи учасників
Короткий зміст доводів касаційної скарги
У червні 2022 року до Верховного Суду від Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення і постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі представник Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради зазначає, що:
наявність заяви відповідачів від 17 січня 2019 року про укладення договору про пайову участь, які не підписали такий договір, свідчить про наявне право позивача на звернення до суду за захистом прав та інтересів із позовом про укладення договору в судовому порядку;
на момент пред`явлення позову до суду об`єкт будівництва "добудова житлових приміщень до кв. АДРЕСА_1 та реконструкція даху з влаштуванням мансардних приміщень в межах власної квартири" в експлуатацію здано не було, а тому відповідно до статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суди повинні були задовольнити цей позов;
у справі № 643/21744/19, на висновки Верховного Суду в якій послався апеляційний суд, у грудні 2019 року орган місцевого самоврядування звернувся до суду з позовом про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач як замовник будівництва ще у 2018 році, тобто до звернення до суду із вказаним позовом, ввів об`єкт будівництва в експлуатацію, та не звертався до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору про пайову участь;
обставини у справі № 344/16890/19 є відмінними порівняно з обставинами у справі № 643/21744/19. Суди помилково застосували висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19, а тому, на переконання представника Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, наявні підстави для відступу від такого висновку.
Зміст відзиву
У липні 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_3, в інтересах якої діє представник ОСОБА_5, надійшов відзив, у якому він просить касаційну скаргу Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення. Відзив мотивований тим, що суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову, який відповідає судовій практиці Верховного Суду. Якщо на час здачі новозбудованого об`єкта до експлуатації або ухвалення судового рішення було скасовано норму статті закону, яка зобов`язувала укласти договір про участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, то суд не має підстав для задоволення позову обраним позивачем способом, а саме зобов`язати укласти договір або визнати договір укладеним. Наголошує на тому, що відповідачі не подавали жодної заяви про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 грудня 2021 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки заявник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19, яку застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 18 березня 2008 року № 115 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 надано дозвіл на добудову житлових приміщень до власної квартири АДРЕСА_1 та реконструкцію даху з влаштуванням мансардних приміщень в межах власної квартири (а. с. 9-10).
17 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою на ім`я заступника міського голови про укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська (а. с. 8).
До матеріалів позовної заяви долучено проєкт договору про пайову участь, а також довідку-розрахунок розміру пайового внеску у розмірі 36 546,66 грн.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.