ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 160/12019/21
адміністративне провадження № К/990/13561/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реохім" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2021, ухвалене у складі головуючого судді Букіна Л.Є., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022, прийняту у складі колегії суддів: Бишевської Н.А. (головуючий), Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Реохім" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.06.2021:
- податкове повідомлення-рішення №0090020722 форми "Р" про визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 8 144 790, 00 гривень (за податковими зобов`язаннями 6 515 832,00 гривень, штрафними (фінансовими) санкціями 1 628 958, 00 гривень);
- податкове повідомлення-рішення №0090040722 форми "Р" про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 6 117 069,25 гривень (за податковими зобов`язаннями 5 287 066,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 830 003,25 гривень).
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на свою добросовісність як платника податку, оскільки ним сформовано податковий кредит та валові витрати, у періоді який перевірявся, на підставі відповідних документів бухгалтерського обліку. При цьому, усі учасники господарських операцій на момент укладання відповідних договорів, відповідали ознакам і поняттю юридичних осіб та виступали правоздатними учасниками господарського обороту, а самі правочини опосередковувалися реальним настанням правових наслідків та мали на меті отримання прибутку, у зв`язку з чим вважає, що здійснюючи оскаржені донарахування податковий орган діяв не на підставі та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що посадовими особами відповідача проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ "Реохім" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2020, валютного за період з 01.01.2017 по 30.09.2020, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2020.
4. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 31.05.2021 № 1737/04-36-07-22-08/24234412, згідно із висновків якого, перевіркою встановлено порушення позивачем у тому числі пп. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, у результаті чого останнім занижено податкові зобов`язання на загальну суму 6515832 грн.; п.44.1, статті 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 5287066 грн.
5. На підставі акту та встановлених порушень, 16.06.2021 відповідачем прийнято:
6. - податкове повідомлення-рішення № 0090020722 форми "Р" про визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 8144790, 00 гривень (за податковими зобов`язаннями 6515832,00 гривень, штрафними (фінансовими) санкціями 1628958, 00 гривень);
7. - податкове повідомлення-рішення №0090040722 форми "Р" про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 6117069,25 гривень (за податковими зобов`язаннями 5287066,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 830003,25 гривень).
8. Уважаючи вказані податкові-повідомлення рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 19.10.2021 позов задовольнив повністю.
10. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що протягом перевіряємого періоду позивач мав відносини з низкою підприємств з приводу виконання угод постачання, під час перевірки позивача всі первинні документи досліджувалися податковим органом та в акті перевірки відсутні будь-які зауваження до цих документів, тобто, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, а також правомірність формування витрат та сум податку на додану вартість по операціям з цими контрагентами на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних. Наведені обставини слугували підставою для прийняття рішення про задоволення позовних вимог.
11. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 28.04.2022 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
12. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
13. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
14. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
16. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
17. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
18. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
19. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
20. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
21. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
22. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
23. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
24. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
25. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
26. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
27. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
28. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
29. дата отримання платником податку товарів/послуг.
30. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
31. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
32. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
33. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
34. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
35. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
36. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
37. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
38. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
39. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
40. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
41. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
42. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
VІ. Оцінка Верховного Суду
43. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомленнь-рішеннь від 16.06.2021 №0090040722 та № 0090020722, які ґрунтуться на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також несвоєчасної реєстрації податкових накладних.
44. Предметом спору уцій справі є фінансово-господарські взаємовідносини позивача з контрагентами-постачальниками робіт (послуг) - ТОВ "БУДВЕНПЛАСТ", ТОВ "РЕНМІКС", ТОВ "ОЙЛ РАМ ТОРГ", ТОВ "ЛЕНТОКС ПЛЮС", ТОВ "ВЕСТ РІАЛ ЕСТЕЙТ", ТОВ "ЗЕРНОТОРГ-ДНЕПР", ТОВ "ДЕСІКАНТ ТРАКС", ТОВ "ОПТФУД", ТОВ "ЕТШЕР ГОЛД", ТОВ "СОЛАНТА ІНЖИНІРИНГ ГРУП", ТОВ "БЛЕКВЕЛ", ТОВ "ВЕКЛЕС", ТОВ "БЛІСС ДЕВЕЛОПМЕНТ", ТОВ "КОМПАНІЯ НЕФЕЛІУМ", ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА БУД РЕСУРС" за період з 01.01.2017 по 30.09.2020, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та валові витрати у відповідному звітному податковому періоді, висновки щодо яких викладені податковим органом в акті перевірки від 31.05.2021 № 1737/04-36-07-22-08/24234412.
45. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
46. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
47. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.