ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/4702/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Коммерс"
на рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Коммерс"
до Харківської міської ради
про визнання укладеною угоди.
У судовому засіданні взяв участь представник позивача - Пивоварова Р. В.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Коммерс" (далі - ТОВ фірма "Коммерс" та/або позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Харківської міської ради (далі - Міськрада та/або відповідач), в якій просило визнати укладеною між Міською радою та ТОВ фірма "Коммерс" додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди землі від 01.08.2005, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) 01.08.2005 за № 75180/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та викласти її зміст у резолютивній частині судового рішення у редакції, викладеній в позовній заяві.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між сторонами договір оренди землі від 01.08.2005 (зі змінами та доповненнями) є поновленим на той саме строк та на тих саме умовах відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивач виконав усі вимоги, передбачені законодавством України та договором оренди землі, для поновлення цього договору, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення терміну договору, своєчасно направив лист-повідомлення про поновлення договору, у той час як відповідач безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.07.2022 у справі № 922/4702/21 (суддя Жельне С. Ч.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 (Бородіна Л. І. - головуючий, судді Здоровко Л. М., Лакіза В. В.), у позові відмовлено повністю.
2.2. Судові рішення арґументовані тим, що в силу положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону. І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Позивачем до листа-повідомлення про поновлення строку від 13.07.2017 не було додано проект додаткової угоди, така угода була надіслана відповідачу листом від 26.10.2021 за вих.№ 34, що є порушенням вимог частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", тому укладений між сторонами договір оренди землі від 01.08.2005 (зі змінами та доповненнями) не є поновленим у силу зазначеного Закону на той самий строк та на тих самих умовах.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 20.07.2022 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 у справі № 922/4702/21, ТОВ фірма "Коммерс" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати в повному обсязі, ухвалити нове рішення, яким визнати укладеною між Міськрадою та ТОВ фірмою "Коммерс" додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди землі від 01.08.2005, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) 01.08.2005 за № 75180/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", та викласти її зміст у резолютивній частині судового рішення у редакції, викладеній в прохальній частині касаційної скарги.
3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.3. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що судом першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, не враховано правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 у справі № 904/3789/19 щодо застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Так, на думку скаржника, відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій в порушення принципу неприпустимості суперечливої поведінки, а також положень статей 13, 74, 86, 269 ГПК України не надали належної правової оцінки діям (поведінці) відповідача у спірних правовідносинах щодо поновлення договору оренди землі з огляду на справедливість та добросовісність, з урахуванням доктрини заборони суперечливої поведінки, хоча наведене має суттєве значення для правильного вирішення спору про поновлення договору оренди землі на підставі положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції цього Закону від 04.06.2017 № 1983-VI11).
Суперечлива поведінка відповідача виявляється у запереченнях проти поновлення договору та водночас у намаганнях продовжити строк дії договору вже після відкриття судового провадження.
3.4. Крім цього, скаржник наголошує на тому, що внаслідок неврахування правових позицій Верховного Суду, висловлених, зокрема, у постановах від 30.08.2022 у справі № 925/778/19, від 02.11.2022 у справі № 912/2688/21, від 24.02.2022 у справі № 922/1718/20, суди попередніх інстанцій порушили стандарти та порядок оцінки наявних у справі № 922/4702/21 доказів. Зокрема, ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції при дослідженні питання про дотримання позивачем вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" у частині долучення до листа-повідомлення від 13.07.2017 проекту додаткової угоди, на виконання вимог статті 86 ГПК України, не надали оцінки наявним у справі доказам в їх взаємному зв`язку у сукупності, оскільки матеріалами справи достовірно встановлено, що у листі від 11.08.2017 вих.№ 5097/0/225-17 на лист-повідомлення позивача від 13.07.2017, Міськрада у переліку додаткових документів, необхідних для розгляду питання щодо продовження дії договору, не визначила надання відповідного проекту додаткової угоди.
3.5. ТОВ фірма "Коммерс" також наголошує на тому, що суди не дослідили зібрані у справі докази, зокрема:
- лист від 11.08.2017 вих.№ 5097/0/225-17, який підтверджує факт направлення позивачем листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, оскільки відповідачем для підготовки рішення щодо продовження дії договору запитано тільки акт обстеження земельної ділянки; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, без повідомлення про невідповідність вказаного листа положенням статті 33 Закону України "Про оренду землі" та вимог про необхідність надання проекту додаткової угоди;
- картку обліку від 12.05.2014 № К05-027, яка містить відомості про те, що кожен рік у період з 2019- 2022 відповідач погоджував графік та режим роботи об`єкта торгівлі (який розташовується на спірних земельних ділянках), включно до 15.06.2022;
- лист від 09.11.2021 вих.№ 8670/0/553-21, в якому відповідачем зазначено про те, що необхідно підписати акти приймання-передачі земельних ділянок до земель запасу у зв`язку з тим, що договір належним чином не припинено (фактично своїми діями відповідач визнав наявність між сторонами договірних відносин станом на момент направлення відповідного листа (2021 рік), а його конклюдентні дії свідчать про те, що договір оренди між сторонами з 2017 року не припинявся);
- лист Міськради від 01.12.2021 вих.№ 9111/0/553-21, в якому зазначено, що з метою продовження строку дії договору (неукладення нового), необхідно надати документи згідно з переліком, зазначеним у листі.
Скаржника також наголошує на тому, що внаслідок неналежного дослідження зібраних у справі доказів суди попередніх інстанцій фактично самоусунулися від надання оцінки договірним відносинам, які склалися після 01.10.2020, з урахуванням та у контексті положень Закону України від 05.12.2019 № 340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" та вибору релевантної редакції Закону України "Про оренду землі", яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин (абз. 4 розділу ІХ "Перехідних положень" Закону України "Про оренду землі").
За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій, на думку скаржника, ухвалені з численними порушеннями та неповним дослідженням всіх фактичних обставин, що є додатковою підставою для їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 01.08.2005 між ТОВ фірмою "Коммерс" (Орендарем) та Міськрадою (Орендодавцем) укладено договір оренди землі, зареєстрований 01.08.2005 за № 751180/05, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення ХХV сесії Міськради ІV скликання від 06.10.2004 № 153/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі громадської та житлової забудови, яка знаходиться за адресою: вул. Блюхера, 21, м. Харків (далі - договір).
Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка "Б" площею 0,1915 га та земельна ділянка "В" площею 0,0055 га.
Відповідно до пункту 8 договору його укладено строком до 01.10.2014 (але не пізніше початку реконструкції вул. Академіка Павлова та вул. Блюхера). Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 9 договору визначено розмір орендної плати.
Умовами договору також визначено, що неповернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє Орендаря від плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором.
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (пункт 36 договору).
Пунктом 37 договору сторони передбачили, що дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки за адресою: вул. Блюхера, 21, м. Харків, Управління земельних відносин передало орендарю, ТОВ фірмі "Коммерс", відповідно до договору в оренду строком до 01.10.2014 земельну ділянку "Б" площею 0,1915 га, ділянку "В" площею 0,0055 га для експлуатації та обслуговування торговельного майданчика з павільйоном з продажу м`яса.
Додатковою угодою від 28.12.2009 сторони внесли зміни до пунктів 5, 9 договору щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.
Додатковою угодою від 12.12.2014 на підставі рішення Міськради 35 сесії 6 скликання від 29.10.2014 № 1676/14 умови договору, зокрема пункт 8, викладено в новій редакції, яким продовжено строк його дії до 01.10.2017.
Суди попередніх інстанцій також установили те, що, як зазначає позивач, 13.07.2017 ТОВ фірма "Коммерс" на адресу відповідача направив лист-повідомлення про поновлення строку дії договору. При цьому зазначений лист до матеріалів справи сторонами не долучено.
Листом від 11.08.2017 № 5097/0/225-17 Департамент земельних відносин Міськради на лист позивача (від 13.07.2017 вх. № 107562/3-17) повідомив позивача про необхідність надання додаткових документів для підготовки проекту рішення щодо продовження договору оренди земельних ділянок.
За твердженням позивача, зазначені у листі від 11.08.2017 № 5097/0/225-17 документи були надані позивачем.
26.10.2021 позивач звернувся до Міськради з листом № 34, в якому просив відповідача підписати у трьох примірниках додану до нього додаткову угоду до договору, яка фіксує поновлення дії договору на той самий строк та на тих самих умовах.
Листом від 09.11.2021 № 8670/0/553-21 Департамент територіального контролю та земельних відносин Управління земельних відносин Міськради повідомив ТОВ фірму "Коммерс" про необхідність підписання акта приймання-передачі до земель запасу міста земельної ділянки, переданої в оренду за договором, акт доданий до зазначеного листа.
Позивач наголошував на тому, що оскільки Міськрада у 2017 році не направила ТОВ фірмі "Коммерс" ні листа-заперечення, ні примірника додаткової угоди про продовження строку дії договору, а позивач продовжував користуватися земельною ділянкою, в повному обсязі та своєчасно сплачувати орендну плату, то договір був автоматично продовжений на той самий строк і на тих самих умовах, на 1096 календарних дні, тобто до 01.10.2020.
Крім того, протягом місяця (02.10.2020- 31.10.2021) з дня закінчення строку дії автоматично поновленого договору, відповідачем на адресу позивача не було направлено лист-заперечення у його поновленні, а позивач, у свою чергу, надалі продовжував користуватися наданими земельними ділянками, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, а тому, на думку позивача, договір повторно автоматично поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, строком на 1096 календарних дні, тобто до 02.10.2023.
Оскільки Міськрада не підписала направлений їй 26.10.2021 ТОВ фірмою "Коммерс" проект додаткової угоди, орендар звернувся до суду з даним позовом.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувані судові рішення в межах вимог касаційної скарги.
5.3. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, то колегія суддів зазначає таке.
Оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. Тобто застосування правового висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду, залежить від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі за результатом оцінки поданих сторонами доказів. При цьому встановлені судом фактичні обставини у кожній справі можуть бути різними.
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
У справі № 922/4702/21, рішення в якій переглядаються, касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 у справі № 904/3789/19 щодо застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" та щодо порушення принципу неприпустимості суперечливої поведінки.
Проте Верховний Суд не може взяти до уваги посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних у справі судових рішень не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначеній постанові, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, в основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про те, що позивачем до листа-повідомлення про поновлення строку договору від 13.07.2017 не було додано проект додаткової угоди, така угода була надіслана відповідачу листом тільки 26.10.2021 за вих.№ 34, що є порушенням вимог частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", відтак укладений між сторонами договір оренди землі від 01.08.2005 (зі змінами та доповненнями) не є поновленим в силу закону на той самий строк та на тих самих умовах.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", за змістом статті 1 якого (у редакції станом на дату звернення позивача з листом-повідомленням від 13.07.2017), яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Положеннями частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України "Про оренду землі").
Згідно зі статтею 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поневолення договорів оренди, було викладено у новій редакції.
Водночас розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту: