iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 910/17822/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І. І.,

за участю представників сторін:

позивача - Столярчук І. В. (адвокат),

відповідача-1 - Дергачов А. К. (самопредставництво),

відповідача-2 - Правдюк В. М. (адвокат),

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - Кренець О. С. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юнайтед" та Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 (судді: Гаврилюк О. М. - головуючий, Ткаченко Б. О., Майданевич А. Г.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 (суддя Привалов А. І.)

за позовом Благодійної організації "Благодійний фонд "Добробут XXI століття"

до: 1. Міністерства юстиції України,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор плюс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Вищий навчальний заклад "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна",

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юнайтед"

про визнання незаконним (недійсним) та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. До Господарського суду міста Києва звернулася Благодійна організація "Благодійний фонд "Добробут XXI століття" (далі - БО "Благодійний фонд "Добробут XXI століття", Позивач) з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство, Відповідач-1) про визнання незаконним (недійсним) та скасування наказу останнього від 03.05.2018 № 1354/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

1.2. В обґрунтування позовних вимог БО "Благодійний фонд "Добробут XXI століття" зазначає, що Відповідач-1, приймаючи оскаржуваний наказ, не звернув увагу на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор плюс" (далі - ТОВ "ФК "Фактор Плюс", Відповідач-2) звернулося зі скаргою до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України з порушенням строків на її подання. При цьому, за твердженням Позивача, Відповідач-2 звернувся із зазначеною скаргою без будь-якого підтвердження факту порушення саме його прав у результаті прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію. Крім того, БО "Благодійний фонд "Добробут XXI століття" зазначало, що Міністерством при прийнятті спірного наказу не враховані положення пункту 3 частини п`ятої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якого, державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна. Також Позивач наголошував, що нерухоме майно, на яке посилався Відповідач-2 при зверненні до Міністерства, а саме: будівля літ. "К" блок "Б2" загальною площею 4 725 кв. м, що знаходиться за адресою; м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 2, не є предметом договору іпотеки від 12.06.2008, який забезпечував виконання зобов`язань Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" за кредитними договорами, укладеними між останнім та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик", а відтак скасовані рішення про державну реєстрацію не тільки не впливають на обсяг прав та інтересів ТОВ "ФК "Фактор плюс", а й вчинені відповідно до вимог чинного законодавства.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1354/5 від 03.05.2018 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", прийнятий на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 02.05.2018 за результатами розгляду скарги ТОВ "ФК "Фактор Плюс" від 06.04.2018 б/н, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.04.2018 №11035-33-18.

2.2. Наведені судові рішення мотивовані тим, що доводи ТОВ "ФК Фактор Плюс", яке подало відповідну скаргу до Міністерства, про порушення його прав оспорюваними реєстраційними діями є безпідставними, оскільки предметом іпотеки за договором іпотеки № 24-47/1-08/04 від 12.06.2008 (право вимоги за яким передано ТОВ "ФК "Фактор Плюс" відповідно до договору відступлення права вимоги від 22.09.2017 № 2017/2-Ю) не є нерухомим майном щодо якого проводились зазначені дії, а саме будівля літ. "К" блок "Б2", загальною площею 4 725 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 2. З огляду на викладене суди не погодилися з доводами Відповідачів щодо доведення ТОВ "ФК "Фактор Плюс" порушення його прав під час звернення зі скаргою до Міністерства. Фактично Відповідач-2 звернувся з такою скаргою на дії державного реєстратора за відсутності рішення суду, яке набрало законної сили та під час виконання якого може бути звернуто стягнення на майно боржника, а також за відсутності перебування спірного нерухомого майна в іпотеці. При цьому в матеріалах справи відсутні докази наявності у ТОВ "ФК "Фактор Плюс" прав на вказане майно, і, як наслідок - порушення таких прав оскаржуваними рішеннями реєстратора. Зазначені доводи фактично зводяться до припущень про можливість порушення права у майбутньому.

Таким чином, суди дійшли висновку, що при розгляді скарги від 02.05.2018 відповідна комісія не надала належної оцінки указаним обставинам, не перевірила доводи БО "Благодійний фонд "Добробут XXI століття", викладені в запереченнях від 02.05.2018, та не встановила наявності факту порушення прав ТОВ "ФК "Фактор Плюс" на день звернення зі скаргою, розглянувши її по суті.

Щодо висновку комісії про порушення приватним нотаріусом Павловською Г. О. при прийнятті оскаржуваних рішень вимог статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (оскільки об`єкт нерухомості розташований у місті Києві, а вказаний суб`єкт діє в межах Дніпропетровської області), то з урахуванням змісту вчиненої реєстраційної дії суди дійшли висновку про відсутність порушення вимог наведеної статті.

Отже, враховуючи, що комісією була розглянута по суті скарга юридичної особи, якою ні під час звернення, ні в подальшому не доведено, що вона є суб`єктом такого звернення в розумінні законодавства, суди визнали недоведеними твердження Міністерства про відповідність свого рішення (спірного наказу) вимогам чинного законодавства.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

3.1. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юнайтед" (далі - ТОВ "ФК "Юнайтед", Третя особа-2) просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове, яким відмовити у позові повністю.

3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 07.12.2018 у справі №910/7547/17, від 20.05.2020 у справі № 922/1903/18, від 24.07.2019 у справі №405/1820/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, у аналогічних правовідносинах.

3.3. Обґрунтовуючи наявність підстав для подання зазначеної скарги, заявник також посилається на необхідність відступу від правового висновку суду касаційної інстанції, викладеного в постанові від 25.04.2018 у справі №821/196/17 та застосованого апеляційним господарським судом під час розгляду цієї справі.

3.4. Крім того, у якості підстави для подання касаційної скарги Третя особа-2 посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статей 34, 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", статей 3, 4, 24, частин п`ятої - сьомої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 73, 74 Закону України "Про нотаріат", п. п. 3., 9., 10. Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, положень Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, у аналогічних правовідносинах.

3.5. До того ж, обґрунтовуючи наявність підстав для подання вказаної скарги, заявник посилається на нез`ясування господарськими судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів факту незаконності рішень державних реєстраторів, що були скасовані спірним наказом.

3.6. У відзиві на касаційну скаргу Позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

3.7. ТОВ "ФК "Фактор Плюс" подав відзив на зазначену скаргу в якому просить її задовольнити та скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

3.8. Також непогоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських суді, Міністерство подало уточнену касаційну скаргу в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

3.9. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм статей 3, 13 Цивільного кодексу України, викладених в постановах від 28.02.2019 у справі № 646/3972/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17, від 26.02.2020 у справі № 753/765/17, від 26.05.2021 у справі № 750/5751/20-ц, у аналогічних правовідносинах.

3.10. У відзиві на зазначену касаційну скаргу Позивач також просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

3.11. ТОВ "ФК "Юнайтед" також подало відзив на вказану скаргу в якому просить її задовольнити та скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове, яким повністю відмовити у позові.

4. Обставини, встановлені судами

4.1. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.04.2018 ТОВ "ФК Фактор Плюс" звернулося до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України з проханням:

- скасувати рішення Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37744496 від 25.10.2017;

- скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталії Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37764842 від 25.10.2017;

- скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко Катерини Євгенівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37971706 від 06.11.2017;

4.2. Скарга ТОВ "ФК "Фактор Плюс" була обґрунтована тим, що у 2007 - 2013 роках між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик") та Вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (далі - Університет "Україна") було укладено ряд кредитних договорів, а саме: генеральний кредитний договір №24-47/1-08/G від 04.06.2008; кредитний договір № 24-47/1-08/G від 04.06.2008; кредитний договір № 58-47/1-13 від 24.12.2013; кредитний договір № 40-47/4-07 від 26.06.2007; кредитний договір № 54-47/4-07 від 10.08.2007.

У подальшому, у травні 2017 року ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" надіслав на адресу Університету "Україна" вимогу про належне виконання умов кредитних договорів та погашення простроченої заборгованості, яка була вручена останньому 17.05.2017.

22.09.2017 між ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" та ТОВ "ФК "Фактор Плюс" укладено договір відступлення права вимоги № 2017/2-Ю, відповідно до умов якого ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" відступив належні йому права вимоги за наведеними вище кредитними договорами до ТОВ "ФК "Фактор Плюс". Отже, з цієї дати Відповідач-2 набув статусу кредитора у зобов`язанні за кредитними договорами, що раніше були укладені між ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" та Університетом "Україна". Загальний розмір заборгованості за кредитними договорами, і як наслідок - загальний розмір права вимоги, станом на дату укладення договору відступлення права вимоги № 2017/2-Ю складав 60 600 353,56 грн.

25.09.2017 ТОВ "ФК "Фактор Плюс" направлено повідомлення до Університету "Україна" про відступлення права вимоги, яке отримано останнім 10.10.2017.

02.10.2017 між ТОВ "ФК "Фактор Плюс" та ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" укладено договір відступлення частини прав вимоги № 02/10-17/2, відповідно до умов якого Відповідачем-2 відступлене право вимоги на частину боргу Університету "Україна" за вищезазначеними кредитними договорами на суму 26 000 000 грн.

Таким чином, після відступлення частини належних ТОВ "ФК "Фактор Плюс" прав вимоги за кредитними договорами станом на 02.10.2017 борг та відповідне право вимоги ТОВ "ФК "Фактор Плюс" склало 34 600 353,56 грн.

Станом на день подання наведеної скарги Університет "Україна" наявну заборгованість не погасив.

У квітні 2018 року, як стверджує ТОВ "ФК "Фактор Плюс", в ході підготовки позовної заяви до Університету "Україна" та виявлення активів, на які може бути звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості, а саме 05.04.2018 ним було отримано інформаційну довідку із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, із якої стало відомо, що Університетом "Україна" було відчужено частину активів, зокрема, об`єкт нерухомого майна - будівля літ. "К" блок "Б2" загальною площею 4 725 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 2 (далі - об`єкт нерухомого майна). У ході дослідження вказаної інформаційної довідки Відповідачу-2 стало відомо про вчинення ряду незаконних реєстраційних дій, здійснених із численними порушеннями чинного законодавства України в сфері державної реєстрації.

Ураховуючи, що станом на день подання скарги документально підтверджена заборгованість Університету "Україна" становить 34 600 353,56 грн, а боржником не вчиняється жодних дій щодо її погашення, зокрема з причин відсутності достатніх грошових коштів, відчуження вищевказаного об`єкта нерухомого майна, як зазначає ТОВ "ФК "Фактор Плюс", беззаперечно порушує його права, як кредитора Університету "Україна", та фактично позбавляє можливості будь-яким чином погасити борг у розмірі понад тридцять чотири мільйони гривень.

Оскільки Відповідачу-2 стало відомо про незаконні рішення державних реєстраторів лише 05.04.2018, то ТОВ "ФК "Фактор Плюс" зазначило, що скарга подана у визначений пунктом 3 частини другої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" строк.

4.3. У додаток до скарги було надано: копію договору відступлення права вимоги № 2017/2-Ю від 22.09.2017; копію договору відступлення права вимоги № 02/10-17/2 від 02.10.2017; копію листа-вимоги про погашення заборгованості від 15.05.2017; копію листа-повідомлення від 25.09.2017; інформаційну довідку із Реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 362204580000 від 05.04.2018; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "ФК "Фактор Плюс".

4.4. Як встановлено господарськими судами, розгляд скарги ТОВ "ФК "Фактор Плюс" було призначено на 02.05.2018.

4.5. 02.05.2018 БО "Благодійний фонд "Добробут XXI століття" на адресу Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України направлено клопотання про відкладення розгляду скарги по суті у зв`язку з обмеженим строком для підготовки заперечень на скаргу.

4.6. У цей же день Позивачем подані заперечення на скаргу, в яких стверджувалось про її необґрунтованість та зазначалося, що вона задоволенню не підлягає. У своїх запереченнях БО "Благодійний фонд "Добробут XXI століття" наголошувала, що: ТОВ "ФК "Фактор Плюс" без поважних причин пропущений строк на звернення до Комісії; скарга подана без належного підтвердження факту порушення його прав у результаті прийняття такого рішення; оскаржувані реєстраційні дії проведено у відповідності до вимог пунктом 3 частини п`ятої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - незалежно від місцезнаходження нерухомого майна. Крім того, БО "Благодійний фонд "Добробут XXI століття" зазначала запереченнях на тому, що зазначене у скарзі нерухоме майно не було предметом договору іпотеки від 12.06.2008, який забезпечував виконання зобов`язань Університету "Україна" за кредитними договорами, укладеними між останнім та ПАТ "КБ "Хрещатик".

До своїх заперечень на скаргу БО "Благодійний фонд "Добробут XXI століття" додано копію ухвали Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі №910/974/18 за позовом Університету "Україна" до ТОВ "ФК "Фактор Плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс" про визнання договорів недійсними.

4.7. Господарськими судами встановлено, що 02.05.2018 Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України складено Висновок, відповідно до резолютивної частини якого, Комісія вирішила задовольнити скаргу ТОВ "ФК "Фактор Плюс" від 06.04.2018 № б/н у повному обсязі; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.10.2017 №№ 37744496, 37744709, 37745051, 37745318, прийняті приватним нотаріусом Дніпропетровської області Павловською Г. О., від 25.10.2017 №№37758287, 37764842, 37764849, від 31.10.2017 № 37871685, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н. М., від 06.11.2017 №№ 37971706, 37971997, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є., та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, внесених на підставі цих рішень.

4.8. Як вбачається зі змісту висновку, Комісія виходила з того, що при припинені іпотеки на підставі оскаржуваних рішень приватним нотаріусом Павловською Г. О. порушено норми статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки об`єкт розташований у місті Києві, а вказаний суб`єкт оскарження діє в межах Дніпропетровської області. Тому Комісія дійшла висновку, що оскаржувані рішення, прийняті приватним нотаріусом Павловською Г. О. про припинення записів про іпотеку за №№ 5682881, 5682900 та про обтяження за №№ 5682833, 5682843, підлягають скасуванню як такі, що прийняті всупереч законодавству у сфері державної реєстрації прав. Після прийняття зазначених оскаржуваних рішень були прийняті: оскаржуване рішення приватного нотаріуса Незнайко Н. М. від 25.10.2017 № 37758287 та оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.10.2017 №№37764842, 37764849, від 31.10.2017 № 37871685, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.11.2017 №№ 37971706, 37971997. Тобто, всі наведені оскаржуване рішення підлягають скасуванню, як такі, що випливають з факту скасування оскаржуваних рішень про припинення записів про іпотеку за №№5682881, 5682900 та про обтяження за №№ 5682833, 5682843.

4.9. 03.05.2018 Міністерством юстиції України видано наказ № 1354/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким задоволено скаргу ТОВ "ФК "Фактор Плюс" від 06.04.2018 № б/н у повному обсязі. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 25.10.2017 №№ 37744496, 37744709, 37745051, 37745318, прийняті приватним нотаріусом Дніпропетровської області Павловською Г. О.; від 25.10.2017 №№37758287, 37764842, 37764849, від 31.10.2017 № 37871685, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н. М.; від 06.11.2017 №№37971706, 37971997, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є. Наказано внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, внесених на підставі цих рішень. Виконання наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату.

4.10. У свою чергу, Позивач, не погоджуючись з діями Міністерства юстиції України, звернувся з даним позовом до суду.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши наведені у касаційних скаргах та відзивах доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юнайтед" та Міністерства юстиції України, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно закрити, а в решті заявлених вимог касаційна скарга Третьої особи-2 не може бути задоволена з огляду на наступне.

5.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.3. У якості підстави для подання касаційної скарги ТОВ "ФК "Юнайтед" посилається, зокрема, на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 07.12.2018 у справі №910/7547/17, від 20.05.2020 у справі № 922/1903/18, від 24.07.2019 у справі №405/1820/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, у аналогічних правовідносинах.

5.4. У свою чергу, у якості підстави для подання своєї касаційної скарги Міністерство також посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм статей 3, 13 Цивільного кодексу України, викладених в постановах від 28.02.2019 у справі №646/3972/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 07.12.2018 у справі №910/7547/17, від 26.02.2020 у справі № 753/765/17, від 26.05.2021 у справі №750/5751/20-ц, у аналогічних правовідносинах.

5.5. Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

5.6. Отже, за змістом пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної у пункті 1 частини другої цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.7. При цьому згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

5.8. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

5.9. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

5.10. У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

5.11. Таким чином, подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

5.12. Разом з тим, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

................

Перейти до повного тексту