ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа №420/9834/22
адміністративне провадження № К/990/31465/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Данилевич Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 420/9834/22
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року, прийняте у складі головуючого судді Стефанова С.О.,
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), у якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
1.2. зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно не проведено з ним усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
3. У поданому до суду першої інстанції відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зокрема, наполягав на тому, що грошова компенсація як соціальна гарантія може бути виплачена у разі наявності відповідного права на відпустки, однак під час проходження військової служби в особливий період у позивача, на думку відповідача, було відсутнє право на використання додаткової відпустки як учасника бойових дій.
3.1. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що не є належним відповідачем щодо позовних вимог за період до 3 липня 2018 року.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи.
4. Позивач у період з 21 вересня 2016 року до 1 липня 2018 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 (далі - ВЧ НОМЕР_2 ).
5. Згідно з витягом із наказу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 21 вересня 2016 року № 264 прийнято у добровільному порядку на військову службу за контрактом строком на 3 роки та призначено матроса ОСОБА_1 на посаду телефоніста-лінійного наглядача 2 відділення зв`язку взводу зв`язку, ВОС-403942А, з 21 вересня 2016 року включено в списки особового складу частини та на всі види забезпечення, а з 22 вересня 2016 року поставлено на котлове забезпечення зі сніданку.
6. 12 грудня 2016 року позивач отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 .
7. Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 1 липня 2018 року №146 солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення
7.1. Цим наказом також наказано позивача вважати такими, що вибув з району проведення Операції Об`єднаних Сил Збройних Сил України з території Луганської області (місто Щастя) та направити для подальшого проходження військової служби.
8. У період з 3 липня 2018 року до 21 вересня 2019 року позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
8. Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23 вересня 2019 року №201 солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1.
9. Нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки на час прийняття наказу від 23 вересня 2019 року №201 ВЧ НОМЕР_1 не здійснила.
10. 30 листопада 2022 року позивач звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 з заявою, в якій просив виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 - 2019 роки.
11. Відповіді на вказану заяву позивач від відповідача не отримав.
12. Відповідно до довідки тимчасово виконуючого обов`язки ВЧ НОМЕР_2 старшого лейтенанта В. Шевцова від 5 січня 2022 року № 5, виданої ОСОБА_1, останній з 21 вересня 2016 року до 1 липня 2018 року проходив військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_2 та в цей період додаткову відпустку зі збереженням заробітної плати не отримував, рапорт на виплату не писав.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
13. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2022 року, адміністративний позов задоволено частково.
13.1. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2018 - 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
13.2. Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2018 - 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
13.3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
14. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що станом на день прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 не проведено з ним розрахунку щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону №3551-XII, за 2018-2019 роки. При цьому, суди попередніх інстанцій наголосили на тому, що припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток (відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі -Закону 2011-ХІІ) у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті) є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо. Між тим, обмеження щодо одного з двох способів реалізації такого права не впливає на суть цього права, яке гарантується пунктом 12 статті 12 Закону №3551-XII, пунктом 8 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ, статтею 16-2 Закону України "Про відпустки" від 05листопада 1996 року №504/96-ВР (далі - Закону №504/96-ВР).
14.1. Поряд із цим суди попередніх дійшли висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2016-2017 роки, оскільки у вказаний період позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2, яка не є відповідачем у цій справі.
ІV. Касаційне оскарження
15. 14 листопада 2022 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Дяченка О.В. на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2022 року, у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
16. Касаційну скаргу представником позивача подано на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
17. На обґрунтування наявності вказаної підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували норми матеріального права та не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №620/4218/18, щодо застосування пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
17.1. У зв`язку з цим скаржник наголошує, що пунктом 14 статті 101 Закону №2011-XII визначено, що "у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки", а пунктом 3 розділу XXXI Порядку №260 визначено, що виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки проводить установа з якої звільняється військовослужбовцем, в тому числі за минулі роки: "У рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки".
18. Касаційна скарга містить клопотання про здійснення розгляду справи без участі позивача та його представника.
19. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника позивача у зв`язку із доведенням наявності підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Витребувано із Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи №420/9834/22.
20. 12 грудня 2022 року та 21 грудня 2022 року у Верховному Суді зареєстровано відзив ВЧ НОМЕР_1 на касаційну скаргу, в якому відповідач, спростовуючи доводи касаційної скарги, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
21. Відзив на касаційну скаргу не містить клопотання про здійснення розгляду справи за участі представника відповідача.
22. 22 грудня 2022 року матеріали справи №420/9834/22 надійшли до Верховного Суду.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
23. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи
24. Частиною першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
26. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваних судових рішень буде здійснюватися Верховним Судом в межах касаційної скарги, тобто щодо правомірності ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2016-2017 роки.
27. Отже, у цьому касаційному провадженні Верховний Суд, надаючи оцінку викладеним у касаційній скарзі доводам щодо незгоди з оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови у задоволенні позовних вимог, має дати відповідь на питання, чи був зобов`язаний відповідач при звільненні позивача з військової служби нарахувати та виплатити йому компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за спірний період, коли позивач проходив військову службу у іншій військовій частині (ВЧ НОМЕР_2 ).
28. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.