ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2023 року
м. Київ
справа №640/5339/21
касаційне провадження № К/9901/39363/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві як відокремленого підрозділу ДПС України (далі - Управління) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 (головуючий суддя - Федотов І.В., судді - Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкостіл Груп" (далі - Товариство) до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2021 року Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00094660704 від 08.02.2021 (форма "В1"), № 000№ 94650704 від 08.02.2021 (форма ПН).
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: у лютому та березні 2018 року Товариством були подані заяви про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, за зразком, який є додатком 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу ІІІ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, які були прийняті ДФС України, що підтверджується квитанціями №1 та № 2, у яких Товариство повідомило про відмову від пільги, а відмову від використання пільги було враховано контролюючим органом ДФС за місцем подання заяви; у зв`язку з виявленням помилки у строках подання заяв, Товариство здійснило самостійне виправлення самостійно виявленої помилки шляхом подання уточнюючої заяви про відмову/зупинення використання пільги за період з вересня 2017 року по серпень 2018 року, яка була прийнята ДФС України (квитанція № 2 від 03.08.2018 реєстраційний № 9300502036), що свідчить про те, що Товариство скористалося правом, передбаченим пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, та підтвердило свій обов`язок відповідно до статті 36 Податкового кодексу України; жодною нормою Податкового кодексу України не визначено, що платник податків зобов`язаний автоматично користуватися податковою пільгою в разі неподання/ несвоєчасного подання заяви про відмову від пільги; порушення Товариством строків подання заяви на відмову від пільги ніяким чином не спростовує виконання податкових зобов`язань з податку на додану вартість Товариством, яке нараховувало податкові зобов`язання та відображало їх у податкових деклараціях за лютий-березень 2018 року, а також реєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, обов`язок перевірки яких на відповідність вимогам пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України покладений на контролюючий орган; Товариством взагалі не було вчинено податкового правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, з огляду на що застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 50% є безпідставним; оскільки Товариство здійснювало операцій з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, то у нього був відсутній обов`язок складати та реєструвати податкові накладні на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 22.06.2021 у позові відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки заяву про відмову/зупинення використання пільги за період лютий, березень 2018 року Товариством було подано всупереч пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України то, відповідно, неправомірно включено до складу податкового кредиту за грудень 2019 року суму податку на додану вартість 8652618,00 грн. та, як наслідок, порушено вимоги пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме - не складено та не зареєстровано податкову накладну за грудень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 8652618,00 грн.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14.09.2021 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення № 00094660704 від 08.02.2021 (форма "В1"), № 000№ 94650704 від 08.02.2021 (форма ПН).
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване ним, що: використання податкової пільги є правом платника податку, а не його обов`язком, оскільки одною нормою Податкового кодексу України не визначено, що платник податку зобов`язаний автоматично користуватися податковою пільгою в разі неподання/несвоєчасного подання заяви про відмову від пільги, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.11.2020 у справі № 200/10304/19-а; незважаючи на те, що заяви про відмову від пільги за лютий - березень 2018 були подані Товариством не до, а у періоді, в якому позивач не передбачав використання такої пільги, проте останній діяв добросовісно, виконав обов`язок, закріплений пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, та підтвердив свій податковий обов`язок відповідно до статті 36 Податкового кодексу України, а відмову від використання пільги було враховано контролюючим органом ДФС за місцем подання заяв; податкові накладні, складені Товариством у лютому-березні 2018 року та грудня 2019 року і зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, щодо господарських операцій з продажу/придбання концентрату вугілля кам`яного коксування (код за УКТ ЗЕД 2701) не містять відмітки "Без ПДВ", що свідчить про відсутність у позивача наміру користуватись пільгою; контролюючий орган безпідставно застосував до Товариства штрафні санкції у розмірі 50% на підставі підпункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, з огляду на наявність рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.20189 у справі № 640/5943/19, яке набрало законної сили 23.12.2019; порядок складання та реєстрації податкових накладних згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України не може бути застосований до операцій Товариства у зв`язку з тим, що позивач не був звільнений від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів ого збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.
Управління оскаржило рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 09.12.2021 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної правової оцінки тому, що Товариство не виконало вимоги Податкового кодексу України в частині подання заяв про відмову/зупинення від пільги, передбачені пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, за лютий - березень 2018 року, що свідчить про те, що Товариство здійснювало операції з придбання у вказаних податкових періодах вугілля кам`яного для коксування (К(К1)0-100), які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, з огляду на що не мало права формувати податковий кредит у грудні 2019 року за операціями, звільненими від оподаткування. З огляду на викладене, Управління просило відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 03.11.2020 у справі № 200/10304/19-а.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін з підстав того, що після подання у лютому та березні 2018 року заяв про відмову/зупинення від пільги, передбачені пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, які були прийняті контролюючими органами на усіх рівнях, що підтверджується квитанціями № 1 та № 2, Товариство формувало податкові зобов`язання по господарських операціях з реалізації вугілля кам`яного коксування (код за УКТ ЗЕД 2701) та складало податкові накладні, які не містять відмітки "Без ПДВ", які були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про прийняття контролюючим органом відмови Товариства від застосування податкової пільги.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.02.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 07.02.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Управління провело документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2020 року, результати якої оформлені актом від 14.01.2021 №161/26-15-07-04-01-32856305, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пунктів 44, п. 45 підрозділу 2 розділу XX, підпункту "б" пункту 198.5 статті 198 Кодексу, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань за грудень 2019 року на суму 8652618,00 грн., що призвело до зменшення суми від`ємного значення, різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації) за грудень 2019 у розмірі 8652618,00 грн. та, відповідно, завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2020 у розмірі 8652618,00 грн.
Не погоджуючись з висновками вказаного акта перевірки, Товариство подало письмові заперечення від 25.01.2021 №8 на акт перевірки.
За результатами розгляду заперечень Товариства на акт перевірки Управління прийняло рішення від 03.02.2021 №1467/І/26-15-07-04-02-14 "Про розгляд заперечення", яким заперечення Товариства залишило без задоволення, а висновки акта виклало в наступній редакції: документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення Товариством вимог пунктів 44, 45 підрозділу 2 розділу XX, підпункту "б" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань за грудень 2019 року на суму 8652618,00 грн., що призвело до зменшення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації) за грудень 2019 у розмірі 8652618,00 грн, та, відповідно, завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2020 у розмірі 8652618,00 грн.; документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення Товариством вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого відсутня реєстрація податкових накладних за грудень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 8652618,00 грн.
На підставі висновків вказаного акта перевірки за з урахуванням рішення від 03.02.2021 №1467/І/26-15-07-04-02-14 "Про розгляд заперечення" Управління 08.02.2021 прийняло податкові повідомлення-рішення: № 00094660704 (форма "В1"), яким зменшила Товариству суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника у банку за жовтень 2020 року, на 8652618,00 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 4326309,00 грн.; № 00094650704 (форма ПН), яким застосувала до Товариства штраф у сумі 3400,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Товариством на адресу контролюючого органу були подані наступні заяви про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України: заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України за період - лютий 2018 року (вх. від 19.02.2018 № 9025280226), що підтверджується квитанціями № 1 та № 2; заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України за період - березень 2018 року (вх. від 19.03.2018 № 9048559008), що підтверджується квитанціями № 1 та № 2.
У лютому - березні 2018 року, Товариство (продавець) здійснювало продаж на користь ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (покупець) концентрат вугілля кам`яного для коксування (К(К1)0-100) (код за УКТ ЗЕД 2701121000), складало податкові накладні, які не містять відмітки "Без ПДВ", які були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також формувало податкові зобов`язання з податку на додану вартість у відповідні податкові періоди.
Крім того, після виявлення помилки щодо строку подання заяв (не до, а у періоді, в якому платник податку не передбачав використання зазначеної пільги), Товариство здійснило самостійне виправлення виявленої помилки шляхом подання уточненої заяви про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, за період з вересня 2017 року по серпень 2018 року, що підтверджується квитанціями № 1 та № 2 від 03.08.2018.
Також, Товариством була подана заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, за період з квітня 2019 року по грудень 2019 року (вх. від 21.03.2019 № 9051980282), що підтверджується квитанціями № 1 та № 2.
У грудні 2019 року, Товариство (покупець) придбавало у ПАТ "Донецьксталь" -Металургійний Завод" (продавець) концентрат вугілля кам`яного для коксування (К(К1)0-100) (код за УКТ ЗЕД 2701121000), а ПАТ "Донецьксталь" -Металургійний Завод" складало податкові накладні, які не містять відмітки "Без ПДВ" та які були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, податок на додану вартість за якими Товариство включило до складу податкового кредиту грудня 2019 року. Оплату за придбаний товар Товариство здійснило 24.12.2019 згідно платіжних доручень №№ 649, 650, 651, 652.