ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 640/30856/21
адміністративне провадження № К/990/23947/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №640/30856/21
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним і нечинним пункт рішення, визнання протиправними дій, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2021 року, постановлену у складі: головуючого судді Григоровича П.О., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року, ухвалену у складі: головуючого судді Собківа Я.М., суддів Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС, відповідач-1), Головного управління Національної поліції у місті Києві (ГУ НП у м. Києві, відповідач-2) з вимогами:
- визнати протиправним і нечинним пункт 3.1.13 Правил внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 грудня 2008 року №638;
- визнати протиправним дії ГУ НП у м. Києві щодо недопуску захисника Стригуна М.А. до підзахисного ОСОБА_1, який утримувався в Ізоляторі тимчасового тримання ГУ НП в м. Києві.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року, позов повернуто з підстав, передбачених пунктами 3, 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України):
- позов підписано особою, яка не має права її підписувати;
- порушено правила об`єднання позовних вимог.
3. Ці висновки суди попередніх інстанцій мотивували тим, що:
- позов підписано адвокатом Оленою Антонеску, яка на підтвердження своїх повноважень надала ордер, де в графі "назва органу, у якому надається правова допомога", зазначено родове поняття "всі суди України", а не найменування конкретного суду. Цю обставину суди попередніх інстанцій вважали достатньою, щоб уважати, що ордер має істотні недоліки, які виключають можливість прийняття його як доказу повноважень Олени Антонеску діяти від імені позивача;
- порядок залучення захисника і умови побачень захисника з підозрюваним/обвинуваченим визначені у Кримінально-процесуальному кодексі України (далі - КПК України), у зв`язку з чим вимоги, звернуті до ГУ НП у м. Києві, щодо недопуску адвоката до підзахисного, який утримувався в ізоляторі тимчасового тримання, мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
4. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що:
- висновок судів попередніх інстанцій про дефект ордеру ґрунтується на тлумаченні пункту 15.4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, яке на момент складання ордеру втратило чинність. Чинне Положення, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41, прямо передбачає, що під назвою органу, у якому надається правова допомога, розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів;
- висновок судів попередніх інстанцій про необхідність зазначати в ордері найменування конкретного суду, в якому надається правова допомога, суперечить сталій правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 30.11.2021 у справі № 826/17175/18, від 22.04.2021 у справі №280/2788/20, від 09.10.2020 у справі №460/1726/19;
- положення КПК України (стаття 303) під час досудового розслідування дозволяє скаржитися на рішення, дії, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора. Відсутність серед зазначеного переліку посадових осіб ізоляторів тимчасового тримання виключає можливість оскарження їхніх дій в порядку, передбаченому КПК України. Отже, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про юрисдикцію спору в частині вимог, звернутих до ГУ НП в м. Києві.
6. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.
7. Касаційна скарга надійшла до Суду 05.09.2022. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії у складі: головуючого судді Радишевської О.Р., суддів Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
8. Ухвалою Суду від 22.09.2022 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
9. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
10. Частиною четвертою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
11. Згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
12. Відповідно до пункту 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
14. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
IV. Позиція Верховного Суду
15. Щодо висновків судів попередніх інстанцій про дефект ордеру, то Суд зазначає таке.
16. Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема "суди України" чи інші подібні конструкції.
17. У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №826/17175/18 зазначено, що:
- під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);
- зазначення в ордері, що правова допомога надається "в судових органах" є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі;
- вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.
18. Тотожна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 09 жовтня 2020 року у справі №460/1726/19, від 22 квітня 2021 року у справі №280/2788/20, від 30 листопада 2021 року у справі № 826/17175/18 та інших.
19. Отже, з урахуванням викладеного, у судів попередніх інстанцій не було підстав уважати, що позовну заяву у цій справі подано особою, яка не має права його підписувати.