ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 823/2108/18
адміністративне провадження № К/9901/1303/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року (суддя Гайдаш В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року (головуючий суддя Мєзєнцев Є.І., судді: Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі №823/2108/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішень, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 14 березня 2018 року №21081-17;
- визнати протиправним та скасувати рішення від 4 квітня 2018 року №14732/23-00-17-02-019 про опис майна в податкову заставу;
- стягнути з відповідача на користь позивача 5000 моральної шкоди.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Черкаській області від 14 березня 2018 року №21081-17 та рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 4 квітня 2018 року №14732/23-00-17-02-019. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення моральної шкоди, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати указані судові рішення суду в цій частині. Мотивуючи касаційну скаргу, зазначив, що відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн, суди попередніх інстанцій не врахували факту завдання немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які могли спричинили негативні зміни у житті особи.
Правом на подання відзиву на касаційну скаргу відповідач не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 21 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
З урахуванням вимог касаційної скарги позивача, касаційний перегляд здійснюється в частині відмови в задоволені позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
Згідно статті 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України (ЦК України) визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.