ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 743/1506/20
провадження № 51-2400 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
засудженого ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_8, на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 грудня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270220000320, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Суличівка Ріпкинського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 грудня 2021 року ОСОБА_8 засуджено за:
- ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років;
- ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_8 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Вирішено питання речових доказів і процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за те, що він 08 серпня 2020 року, з 21 до 24 год, перебуваючи в домогосподарстві АДРЕСА_2, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, помітивши потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які сиділи разом на порозі будинку, з метою заподіяння тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, завдав руками та дерев`яною палицею невстановлену слідством кількість ударів в область голови, тулубу та кінцівок, чим спричинив ОСОБА_10 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Після чого, ОСОБА_8, перебуваючи в цьому ж господарстві, під час словесного конфлікту, який раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_9, яка перебувала на порозі до будинку, керуючись метою умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, реалізуючи його та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, взявши до рук дерев`яну палицю, умисно завдав не менше 48 ударів в область голови, тулуба та кінцівок ОСОБА_9, чим спричинив тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, від яких остання померла на місці події.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить, за змістом скарги, скасувати судові рішення в частині засудження ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України та закрити кримінальне провадження. Зазначає, що суди неправильно кваліфікували дії його підзахисного, оскільки умислу на вбивство у нього взагалі не було, а покази на досудовому розслідуванні надавав під тиском працівників поліції. Стверджує, що в основу судових рішень покладені недопустимі докази, а вирок ґрунтується лише на припущеннях. Так, показання потерпілого та свідків щодо обставин події різняться та є суперечливими, у зв`язку з чим ним було заявлено клопотання про повторний їх допит, про що було відмовлено. Зазначає, що в матеріалах кримінального провадження висновки всіх судових експертиз заперечують причетність саме ОСОБА_8 до вчинення умисного вбивства потерпілої. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки судом було формально розглянуто дане кримінальне провадження, не проаналізовано та не надано відповіді на всі доводи апеляційної скарги захисника.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 підтримав подану касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_8 під час касаційного розгляду підтримали касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 та просили її задовольнити.
Прокурор під час касаційного розгляду, посилаючись на доводи наведені у касаційній скарзі захисника, вважав, що судові рішення необхідно залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу. Можливість скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачена.
Відповідно до вимог, встановлених ст. 370 КПК України, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.