ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 570/1221/21
провадження № 51-446 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6, на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2021 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 06 червня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021181180000045, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 10 квітня 2019 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 16 січня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 10 квітня 2019 року та визначено ОСОБА_6 остаточне покарання, з врахуванням положень ст. 72 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць 5 днів.
Вирішено питання відносно речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 06 червня 2022 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він, 02 лютого 2021 року, приблизно о 19 год, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переконавшись у відсутності сторонніх осіб та у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, проник у автомобіль "ЗАЗ Sens" д.р.з. НОМЕР_1, який був припаркований на стоянці маркету по вул. Рівненській, 112 Б, в с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, що належить ОСОБА_8 та намагався викрасти майно останнього на загальну суму 731 грн. Проте злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від волі засудженого, оскільки намагаючись покинути місце вчинення кримінального правопорушення він був затриманий працівниками поліції.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальністьта закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 . Обґрунтовуючи свої вимоги вказує, що судом першої і апеляційної інстанції не було досліджено належним чином докази у кримінальному провадженні, а тому, на його думку, в основу вироку були покладені неналежні та недопустимі докази. Крім того, ухвала апеляційного не відповідає вимогам положень ст. 419 КПК України.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 підтримали подану касаційну скаргу та вважали, що є всі підстави для її задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду вважала за необхідне касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Натомість, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи справу за апеляційною скаргою захисника, в якій він оспорював правильність встановлення фактичних обставин, обґрунтовував недопустимість, на його думку, доказів винуватості за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, а також стверджував про відсутність взагалі в його діях складу зазначеного кримінального правопорушення, апеляційний суд в своєму рішенні навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку діям засуджених.
За встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно.