Постанова
Іменем України
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 645/3784/18
провадження № 61-14914св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Гаражно-будівельного товариства "Нізмений",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2020 року у складі судді Бондарєвої І. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 29 липня 2021 року у складі колегії суддів Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Кругової С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3, в інтересах держави в особі Харківської міської ради, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки та приведення її у попередній стан.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що вивчення місцевою прокуратурою питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних правовідносин виявило порушення вимог законодавства під час використання земельних ділянок, розташованих на території Немишлянського району м. Харкова.
За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рішенням № 35382083 від 26 травня 2017 року державний реєстратор відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради під реєстраційним № 1258590263101, номер запису 20607459, на підставі Відомості про технічний стан нерухомого майна серія та номер 18/05-17, що виданої 17 травня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АКТУАЛЬ", зареєстрував право власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення літ. "Б-2", гараж № НОМЕР_1, загальною площею 20, 9 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначив, що державний реєстратор відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради, у порушення пункту 42 і пункту 81 Кабінету Міністрів України від "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25 грудня 2015 року та статей 18, 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зареєстрував право власності ОСОБА_1 на зазначене нежитлове приміщення, на підставі наданих останнім документів, які містять недостовірні відомості.
Послався на те, що рішенням від 28 грудня 2017 року у справі № 636/3751/17 Чугуївський міський суд Харківської області, яке залишив без змін постановою від 23 травня 2018 року Харківський апеляційний адміністративний суд, задовольнив позов Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Чугуївської міської ради, за участю третіх осіб: ОСОБА_1, Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, та скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення літ. "Б-2", гараж № НОМЕР_1, площею 20,9 кв. м, що розташоване на другому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 .
Вважає, що ОСОБА_1 продовжує безпідставно користуватися земельною ділянкою на АДРЕСА_1 .
Виходив з того, що на земельну ділянку на АДРЕСА_1 будь-яких прав не зареєстровано, рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або користування (оренду) не приймались, що свідчить про те, що спірна земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади м. Харкова.
Дійшов висновку, що ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку за зазначеною адресою шляхом її самовільного зайняття.
Разом з цим, Харківська міська рада з часу встановлення факту порушень вимог законодавства при використанні ОСОБА_1 спірної землі (червень 2017 року) до теперішнього часу не вживала заходи захисту у судовому порядку порушених прав територіальної громади м. Харкова та відповідні позови до відповідача з цим же предметом та з цих же підстав до судів не пред`являла.
Наведене є підставою для звернення до суду з позовом в інтересах Держави в особі Харківської міської ради.
Просив зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 20,9 кв. м, привівши її у попередній стан для подальшого використання шляхом знесення самовільно збудованого об`єкту нерухомості - гаражного боксу № НОМЕР_1, розташованого на першому поверсі двоповерхової будівлі на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Фрунзенський районний суд м. Харкова ухвалою від 28 березня 2019 року позов залишив без розгляду.
Ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 не з`ясував причин, які перешкоджають Харківській міській радісамостійно захистити інтереси Ради, які збігаються з інтересами держави, та не повідомив про них суду, відтак, не підтвердив підстав для представництва інтересів держави. На думку місцевого суду, у справі не було передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави.
На ухвалу місцевого суду заступник прокурора Харківської області в інтересах Держави в особі Харківської міської ради подав апеляційну скаргу.
Харківський апеляційний суд постановою від 04 червня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради залишив без задоволення, ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 березня 2019 року залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Заступник прокурора Харківської області в інтересах Держави в особі Харківської міської ради на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 червня 2019 року подав касаційну скаргу.
Верховний Суд постановою від 23 січня 2020 року касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради задовольнив.
Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 червня 2019 року скасував, справу передав для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Верховний Суд постанову мотивував тим, що відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор попередньо, до звернення до суду, повідомив про це Харківську міську раду, отже висновок судів попередніх інстанцій про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим.
Фрунзенський районний суд м. Харкова рішенням від 16 грудня 2020 року позовну заяву Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки та приведення її у попередній стан залишив без задоволення.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що позивач не надав належні, допустимі та достатні докази на спростування презумпції правомірності набуття відповідачем права власності на гараж № НОМЕР_1, розташований на АДРЕСА_1 .
Зазначив, що саме по собі встановлення наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.
Виходив з того, що при вирішенні питання про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки дослідженню підлягає, зокрема, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи у користування, вжиття нею заходів для оформлення права на земельну ділянку тощо.
Вважав, що відповідач надав суду докази вжиття таких заходів. А саме, на час подання позову Гаражно-будівельне товариство "Нізмений" (далі - ГБТ "Нізмений") виконувало відповідні вимоги Порядку вирішення питань, пов`язаних із самочинним будівництвом, затвердженого рішенням 9 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 17 серпня 2011 року за № 390/11.
Суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, що отримання рішення сесії Харківської міської ради про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, розробка самого проекту та його затвердження сесією міської ради є тривалими процесами і ГБТ "Нізмений" не може впливати на строки прийняття цих рішень.
Вважав передчасним висновок позивача про самовільне зайняття земельної ділянки лише на підставі відсутності у відповідача оформлених остаточно документів на неї.
Зазначив, що для вирішення питання про знесення самочинного будівництва за позовом органу державної влади або органу місцевого самоврядування необхідно встановити, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкта та чи відмовилася особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
Вважав, що доказів неможливості перебудови об`єкта або відмови особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови, суду не надано.
Виходив з того, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Зазначив, що матеріали справи свідчать, що спірний гаражний бокс № НОМЕР_1 не є окремою будівлею, а входить до складу будівлі літ. Б-2, де також розташовані інші гаражні бокси, які мають спільні стіни та перекриття. Тому зазначений спір неможливо вирішити за відсутності доказів технічної можливості демонтажу гаражного боксу окремо, без пошкодження конструкції споруди в цілому та без долучення участі у розгляді справи в якості відповідачів власників цих суміжних гаражних боксів та ГБТ "Нізмений".
Вважав, що позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права, а формулювання позову та змісту позовних вимог не надає суду можливості встановити точне місцезнаходження спірного гаражу.
На рішення суду першої інстанції керівник Харківської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу.
Харківський апеляційний суд постановою від 29 липня 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишив без задоволення, а рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2020 року залишив без змін.
Апеляційний суд постанову мотивував тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Вважав, що наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин; вони були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується апеляційний суд.
На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права є безпідставними, не спростовують висновків суду та не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2021 року до Верховного Суду, Харківська обласна прокуратура посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 липня 2021 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову, судові витрати покласти на відповідача.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 06 жовтня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, які подали касаційну скаргу
Касаційну скаргу Харківська обласна прокуратурамотивує тим, що оскаржені судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального (статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статтей 183, 212 Земельного кодексу України, частини другої, частини четвертої, частини сьомої статті 376 ЦК України) та процесуального (статтей 82, 89, 263 ЦПК України) права, а також при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Зазначила, що суди попередніх інстанцій під час вирішення справи не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування статті 376 ЦК України у подібних правовідносинах, які викладені у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 569/10027/15-ц, від 27 січня 2021 року у справі № 520/9539/13-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13.
Послалася на те, що відповідно до рішення від 27 березня 2002 року "Про дозвіл на розміщення гаражів на АДРЕСА_1" Виконавчий комітет Харківської міської ради ГБТ "Нізмений" дозволив розміщення самовільно збудованих 62 гаражних боксів, голові правління ОСОБА_2, зобов`язав для подальшого вводу в експлуатацію об`єкта виконати його креслення, зйомку інженерних комунікацій, проекти відводу земельних ділянок, архітектурно-художнього оформлення об`єкту та благоустрою території погодити з міським управлінням містобудування та архітектури. Попередив ГБТ "Нізмений", що земельна ділянка для експлуатації об`єкту буде надана окремим рішення після прийняття його до експлуатації, згідно проєктом відводу. Зазначене рішення ОСОБА_2 не виконав.
Виходив з того, що затвердженим проектом будівництва гаражних боксів ГБТ "Нізмений" на наданій земельній ділянці передбачено будівництво лише одноповерхових гаражів, що підтверджується проектною документацією гаражного кооперативу.
Згідно листа від 06 вересня 2017 року № 25, ТОВ "Лік-Проект" виконало комплекс топографо-геодезичних робіт щодо визначення меж фактичного землекористування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 . Під час проведення робіт встановило, що на земельній ділянці за цією адресою розташовані двоповерхові індивідуальні гаражі, що частково побудовані на території земель Комунального закладу "Харківська загально-освітня школа І-ІІІ ступенів № 145 Харківської міської ради" (далі - КЗ "ХЗОШ І-ІІІ ступенів ХМР"), а частково на території ГБТ "Нізмений".
За інформацією від 07 вересня 2017 року № 355 директора КЗ "ХЗОШ І-ІІІ ступенів № 145", будівництво гаражів, які розташовані частково на території, виділеній для обслуговування школи, розпочалося навесні 2017 року.
Виходила з того, що відділ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 09 жовтня 2017 року № П-3 56/0-0.23,08-5 71/146-17 надав інформацію про те, що правовстановлюючі документи на право власності або користування (оренди) на земельну ділянку, що знаходиться під гаражем літ. "Б-2" за адресою: АДРЕСА_1, не обліковуються.
Послалася на те, що вироком від 20 жовтня 2018 року, який набрав законної сили, Фрунзенський районний суд м. Харкова, ОСОБА_2 визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 197-1 КК України.
Виходила з того, що відомості про реєстрацію речових прав на земельну ділянку на АДРЕСА_1 в Державному реєстрі відсутні, що підтверджується відповідною Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Послалася на те, що у протоколі допиту свідка ОСОБА_2 пояснив, що : "у перших числах травня 2017 року ОСОБА_3 почав незаконно будувати гаражі у кількості 6 штук, будівельні роботи проводилися у нічний час, членами кооперативу відповідно до заяв стали ОСОБА_1 та ОСОБА_4".
Дійшла висновку, що голова правління ГБТ "Нізмений" ОСОБА_2 не надавав дозвіл на будівництво гаражів, а рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 27 березня 2002 року № 474 "Про дозвіл на розміщення гаражів на АДРЕСА_1" не має відношення до спірного гаражного боксу.
Це рішення міської ради не може бути підставою для побудови інших гаражних боксів, оскільки у ньому зазначено перелік гаражів, а саме: 62 штуки, решта самовільно побудованих гаражних боксів, по-перше, побудовані після прийняття вказаного рішення (у 2017 році), по-друге, не передбачені проєктною документацією.
Зазначила, що Харківська міська рада не приймала рішення щодо збереження самовільно побудованих гаражних боксів, зокрема, й гаражу № НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 .
Послалася на те, що докази у справі свідчать про самовільний характер будівництва спірного гаражу на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка для його будівництва не відводилася та перебуває у власності Харківської міської ради.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 89 ЦПК України визначає, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Рішенням від 28 грудня 2017 року у справі № 636/3751/17 ( яке набрало законної сили) Чугуївський міський суд Харківської області задовольнив позов Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області, за участю третіх осіб ОСОБА_1, Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, та скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення літ. "Б-2", гараж № НОМЕР_1, площею 20,9 кв. м, розташоване на другому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 .
Цим рішенням, на підставі досліджених письмових доказів, суд встановив, що на земельній ділянці за вказаною адресою розташовані індивідуальні гаражі, що частково побудовані на території, яка відноситься до земель КЗ "ХЗОШ І-ІІІ ступенів № 145".
У справі, яка переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оспорених рішень безпідставно проігнорували докази, визнані допустимими Чугуївським міським судом Харківської області та Апеляційним судом Харківської області під час розгляду справи № 636/3751/17, усупереч вимог ЦПК України повторно надали їм оцінку, не зазначили, з яких підстав визнали судові рішення у справі № 636/3751/17, які набрали законної сили, та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо скасування права власності на гараж № НОМЕР_1 за ОСОБА_1, на підставі зазначеного рішення, недопустимими доказами.
На думку заявника, суди попередніх інстанцій помилково вважали ОСОБА_1 добросовісним набувачем, оскільки він правочину щодо придбання гаражу № НОМЕР_1 не укладав, а набув право власності на нього на підставі рішення № 35382083 державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Рєзанової І. Ю. від 26 травня 2017 року.
Зазначила, що у оскарженому рішенні місцевий суд послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 554/5323/14 (провадження № 14-605цс18), у якій зазначено, що: "стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню".
Вважає, що суди попередніх інстанцій помилково застосували зазначену постанову Великої Палати Верховного Суду до вирішення цього спору.
Суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях послалися на те, що ГБТ "Нізмений" виконав зйомку об`єкта самочинного будівництва, виконав технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна, яка підтверджується технічним паспортом, виконав технічне обстеження гаражних боксів, що підтверджується технічним висновком ТОВ "ПРОПРОЕКТ" щодо можливості використання гаражного боксу № НОМЕР_1 за призначенням.
Між тим, позов у цій справі подано до ОСОБА_1, який самовільно побудував спірний гараж на самовільно зайнятій земельній ділянці, позовні вимоги до ГБТ "Нізмений" не пред`являлись, а тому надання правової оцінки діям голови правління ГБТ "Нізмений" у цій справі є помилковими.
Зазначила, що посилаючись на частину сьому статті 376 ЦК України, суди попередніх інстанцій вважали, що для вирішення питання про знесення самочинного будівництва за позовом органу державної влади або органу місцевого самоврядування необхідно встановити, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкта та чи відмовляється така особа від перебудови.
Однак, це посилання є помилковим, оскільки внести припис можливо тільки власнику гаражного боксу, а із справи слідує, що ОСОБА_1 з 20 лютого 2019 року не є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 .
Суди також, не врахували пояснення міської ради у справі, яка повністю підтримала позовні вимоги прокурора, просила задовольнити позов.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що Харківська міська рада рішенням від 27 березня 2002 року № 474 надала ГБТ "Нізмений" дозвіл на розміщення гаражів на АДРЕСА_1, тимчасово до початку реконструкції району. В`їзд та виїзд автомобілів мають здійснюватися з боку АДРЕСА_1 . Також зобов`язано ГБТ "Нізмений": одержати та виконати технічні умови управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку по пайовій участі у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста; виконати виконавчі креслення об`єкту і зйомку інженерних комунікацій, проекти відводу земельних ділянок, архітектурно-художнього оформлення об`єкту та благоустрою території погодити з міським управлінням містобудування та архітектури; пред`явити об`єкт державній приймальній комісії для прийняття до експлуатації.
Також попередила ГБТ "Нізмений", що земельна ділянка для експлуатації об`єкту буде надана окремим рішенням після прийняття його до експлуатації, згідно з проектом відводу (т. 1, а. с. 84, 85).
Відповідно до технічного паспорту на гараж № НОМЕР_1, виготовленого ТОВ "Актуаль" станом на 10 травня 2017 року, спірний гараж знаходиться у будівлі літ. Б-2 за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа гаражу становить 20,9 кв. м і належить на праві власності ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 78, 79).
За повідомленням Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради від 02 червня 2017 року № 2808/0/27-17, на ім`я голові ГБТ "Нізмений" ОСОБА_2, звернення голови ГБК № 12 від 10.2015 року до управління містобудування та архітектури не надходило. Питання збереження самовільно побудованих гаражів можливо розглянути у відповідності до Порядку вирішення питань, пов`язаних із самочинним будівництвом, затвердженим рішенням 9 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 17 серпня 2011 року № 390/11 із змінами та доповненнями від 22 червня 2012 року, - з урахуванням нового самочинного будівництва та надання земельної ділянки для їх експлуатації на АДРЕСА_1 (т. 2, а. с. 113).
Державний реєстратор Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанова І. Ю. 21 червня 2017 року прийняла рішення про державну реєстрацію № 35787067 та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна № 1282078963101, а саме гараж № НОМЕР_1 на другому поверсі, площею 20,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та реєстрацію права приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою за підписом голови правління ГБТ "Нізмений" ОСОБА_2, ОСОБА_1 з 29 липня 2016 року є членом ГБК "Нізмений", що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Краснодарська, 171 (т. 1, а. с. 75).
ОСОБА_1 15 серпня 2017 року сплатив земельний податок за земельну ділянку під нежитловим приміщенням (т. 1, а. с. 80) та 23 серпня 2017 року звернувся до Харківської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення в нежитловій будівлі літ. "Б-2" на АДРЕСА_2, що вбачається з відповіді заступника начальника Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, заступника головного архітектора міста ОСОБА_7 від 26 вересня 2017 року № П-10-32940/1-17.08-39 (т. 1, а. с. 96).
Згідно із зазначеною відповіддю, надати в оренду або у власність земельну ділянку для обслуговування вбудованого чи прибудованого приміщення в нежитловій будівлі неможливо, оскільки неможливо створити об`єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна, виділити приміщення будинку як окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки як складова поняття "земельна ділянка".
Заступник голови адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради 21 серпня 2017 року № 2079/0/176-17 на запит прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3 від 18 серпня 2017 року, повідомив, що ОСОБА_1 не звертався до адміністрації району з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою для одержання у користування або у власність земельних ділянок із земель комунальної власності територіальної громади м. Харкова (т. 2, а. с. 71).
Представник ОСОБА_1 28 серпня 2017 року подав на ім`я Харківського міського голови заяву, у якій просив оформити земельну ділянку під експлуатацію гаражу літ. "Б-2", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у додатку до якої надав копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 2, а. с. 56).
З листа від 06 вересня 2017 року № 25 вбачається, що ТОВ "Лік-Проект", на виконання запиту Харківської міської прокуратури № 3 від 04 вересня 2017 року, виконало комплекс топографо-геодезичних робіт щодо визначення меж фактичного землекористування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 . Під час проведення робіт встановило, що на земельній ділянці за цією адресою знаходяться двоповерхові індивідуальні гаражі, що частково побудовані на території земель КЗ "ХЗОШ І-ІІІ ступенів № 145", а частково на території ГБК "Нізмений" (т. 1, а. с. 28).
Відповідно до інформації директора КЗ "ХЗОШ І-ІІІ ступенів № 145" від 07 вересня 2017 року № 355, будівництво гаражів, які розташовані частково на території, виділеній для обслуговування школи, розпочалося навесні 2017 року (т. 1, а. с. 33).
За інформацією Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 09 жовтня 2017 року № П-356/0-0.23,08-571/146-17, правовстановлюючі документи на право власності або користування (оренди) на земельну ділянку, що знаходиться під гаражем літ. "Б-2" за адресою: АДРЕСА_1, не обліковуються (т. 2, а. с. 55).
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради в ході моніторингу Немишлянського району м. Харкова встановила факт виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва гаражних боксів по АДРЕСА_3 .
Суб`єкта містобудування, що має відношення до даного об`єкту з відповідними підтверджувальними документами інспекцією не виявила, документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом зазначених об`єктів нерухомості, відомості про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання вказаних документів - відсутні.
Рішень щодо надання у користування або продажу земельної ділянки за цією адресою Харківська міська рада не приймала, правовстановлюючі документи на право власності або користування на зазначену земельну ділянку не обліковуються (т. 1, а. с. 40, 41).
ФОП ОСОБА_5, який є інженером-землевпорядником і має кваліфікаційний сертифікат Державного агентства земельних ресурсів України за №000261, виданий 03 січня 2013 року, відповідно до адвокатського запиту ОСОБА_6 від 25 грудня 2017 року, провів кадастрову зйомку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташовано ГБТ "Нізмений" з розміщеними на ній нежитловими будівлями та спорудами (гаражні бокси).
Відповідно до висновку від 15 січня 2018 року нежитлові приміщення літ. "Б-1" (двоповерхові гаражі № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, 6) у межах своїх зовнішніх стін розташовані в межах границь земельної ділянки ГБТ " Нізмений" на АДРЕСА_1, які визначені в Акті визначення меж та площі земельної ділянки, складеного 26 жовтня 2009 року; нежитлові приміщення літ. "Б-1" (двоповерхові гаражі № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, 6) або якась їх частина не розташовані поза межами земельної ділянки ГБТ " Нізмений" на АДРЕСА_1, які визначені в Акті визначення меж та площі земельної ділянки, складеного 26 жовтня 2009 року (т. 1, а. с. 81).
Рішенням від 28 грудня 2017 року у справі № 636/3751/17 Чугуївський міський суд Харківської області задовольнив адміністративний позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Чугуївської міської ради Харківської області та державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області, за участю третіх осіб: ОСОБА_1, Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію визнання прав та їх обтяжень.
Скасував рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області від 26 травня 2017 року № 35382083 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним № 1258590263101, запис № 20607459, а саме - право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення літ. "Б-2", гараж № НОМЕР_1, загальною площею 20,9 кв. м, у АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 14-20).
Відповідно до листа Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 03 травня 2018 року № 10311/0/226-18, з огляду на інформацію Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради від 03 травня 2018 року, ОСОБА_1 рішення про надання дозволу на збереження об`єктів самочинного будівництва та надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів на АДРЕСА_1 не готувались (т. 1, а. с. 26).
Постановою від 23 травня 2018 року у справі № 636/3751/17 Харківський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 28 грудня 2017 року залишив без задоволення, зазначене рішення залишив без змін (т. 1, а. с. 21-25).
За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення літ. "Б-2", гараж, загальна площа 20,9 кв. м у АДРЕСА_2, зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 35382083 від 26 травня 2017 року, винесеного державним реєстратором Чугуївської міської ради Харківської області - скасовано на підставі ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 28 лютого 2019 у справі № 636/3751/17 (т. 1, а. с. 168).
Справа містить лист від 18 травня 2020 року № 948/0/250-20 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, згідно якого Інспекція розглянула звернення ОСОБА_1 від 23 травня 2018 року у справі № 636/3751/17 щодо проведення перевірки гаражних боксів № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_5 у ГБТ "Нізмений" за адресою: АДРЕСА_1 і повідомила його, що питання щодо можливості призначення перевірки на указаному об`єкті за наявності правових підстав надалі буде розглянуте відповідно до вимог чинного законодавства (т. 2, а. с. 114).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку), а також пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу).
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у позові місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що прокурор не надав докази, які б спростували презумпцію правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_1, розташований на АДРЕСА_1 .