Постанова
Іменем України
06 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 752/6869/21
провадження № 61-9292св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 вересня
2022 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М.,
Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовну заяву мотивовано тим, що 09 жовтня 2007 року між
АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 750 000,00 грн, зі сплатою 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом
з кінцевим терміном повернення 08 жовтня 2027 року.
На забезпечення виконання зазначеного кредитного зобов`язання
10 жовтня 2007 року між сторонами було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надав банку в іпотеку трикімнатну квартиру, загальною площею 103,2 кв. м, житловою площею 56,0 кв. м,
що знаходиться за адресою: квартира
АДРЕСА_1 .
У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх кредитних зобов`язань, станом на 25 січня 2021 року, виникла заборгованість у розмірі 1 317 346,81 грн, що складається із: 637 770,10 грн - заборгованість
за кредитом; 411 987,18 грн - заборгованість за процентами
за користування кредитом.
Спроби врегулювання спору у досудовому порядку були проігноровані відповідачем.
Враховуючи зазначене, АТ КБ "ПриватБанк" просило суд:
у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 09 жовтня 2007 року № KIVVGI0000000560 у розмірі 1 317 346,81 грн звернути стягнення на квартиру загальною площею 103,2 кв. м., житловою площею 56,0 кв. м, що знаходиться за адресою: квартира
АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах;
виселити ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають
у квартирі АДРЕСА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року
у складі судді Чередніченко Н. П. клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про закриття провадження у цивільній справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задоволено. Провадження у справі № 752/6869/21
за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення
на предмет іпотеки та виселення закрито.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що існують підстави для закриття провадження у справі, оскільки про звернення стягнення
на предмет іпотеки та виселення, за яким представник позивача у березні 2021 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, правонаступником якого є ОСОБА_1, на цей час фактично вирішений та у лютому 2016 року
у задоволенні аналогічних позовних вимог банку було відмовлено.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із указаним судовим рішенням суду першої інстанції,
АТ КБ "ПриватБанк" оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі заявник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, посилаючись на те, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення є введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, що унеможливило апеляційного оскарження рішення суду у передбачені законом строки.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року вказані апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження визнані неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали суду подати
до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва
від 14 лютого 2022 року із зазначенням інших підстав для його поновлення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою
АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивована тим, що поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини,
за яких своєчасне пред`явлення скарги стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, що не залежать від волі особи, і саме на скаржника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судового рішення. Скаржник повторно послався на ті самі підстави щодо неможливості подання апеляційної скарги у передбачені законом строки, а саме запровадження воєнного стану в Україні. Інших підстав для поновлення строку представником скаржника у заяві не наведено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2022 року до Верховного Суду,
АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення
та ухвалити нове судове рішення про направлення справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що банком було зазначено поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, проте суд апеляційної інстанції безпідставно визнав
їх неповажними.
АТ КБ "ПриватБанк" вказувало, що в Україні діє оголошений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнний стан, який безперервно триває з 24 лютого 2022 року та продовжено відповідними Законами України і на цей час. Зважаючи на дію воєнного стану, здійснення активних бойових дій майже на всій території України до кінця березня
2022 року належне виконання процесуальних обов`язків об`єктивно було неможливо.
Запровадження воєнного стану, на думку заявника, є поважною причиною пропуску процесуального строку, а тому такий строк підлягає поновленню.
АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, допустивши надмірний формалізм, позбавив відповідача доступу до правосуддя та постановив незаконну ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано із Голосіївського районного суду міста Києва зазначену цивільну справу.
У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року
у складі судді Чередніченко Н. П. клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про закриття провадження у цивільній справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задоволено. Провадження у справі № 752/6869/21
за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення
на предмет іпотеки та виселення, закрито.
Не погоджуючись із указаним судовим рішенням суду першої інстанції,
АТ КБ "ПриватБанк" оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі заявник зазначив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, посилаючись на те, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення є введення указом Президента України від 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, що унеможливило апеляційного оскарження рішення суду у передбачені законом строки.
На виконання вимог ухвали АТ КБ "ПриватБанк" подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року, яка обґрунтована об`єктивною неможливістю подання апеляційної скарги на вказане судове рішення у період з 24 лютого 2022 року до 18 липня 2022 року через воєнний стан в Україні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року вказані апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження визнані неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали суду подати
до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва
від 14 лютого 2022 року із зазначенням інших підстав для його поновлення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою
АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі
пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України зазначено,
що однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно із частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити
в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів,
а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина перша,
пункт 1 частини другої, частина третя статті 354 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно із частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені
статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною третьою статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка