ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 5023/1668/12
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
скаржник - Бєлінський О.В.,
арбітражний керуючий (ліквідатор) - не з`явився,
ОСОБА_1 - Свиридов І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегура-Капітал"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 (колегія суддів у складі: Чернота Л.Ф. - головуючий, Білоусова Я.О., Барбашова С.В.)
та ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 (суддя Усатий В.О.)
у справі №5023/1668/12
про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця Гімпельсона Ігоря Марковича,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2012 в порядку ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013) порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця Гімпельсона Ігоря Марковича (далі - ФОП Гімпельсон І.М.), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
2. Постановою Господарського суду Харківської області від 24.04.2012 ФОП Гімпельсона І.М. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.
3. Господарським судом Харківської області встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин ОСОБА_2 помер, внаслідок чого 10.01.2019, на підставі свідоцтва про смерть фізичної особи, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був внесений запис за №248007007028603 (дата запису 10.01.2019) про припинення підприємницької діяльності ФОП Гімпельсоном І.М.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 закрито провадження у справі №5023/1668/12 про неплатоспроможність ФОП Гімпельсона І.М. Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 09.04.2012.
5. Суд першої інстанції врахував встановлений факт смерті фізичної особи ОСОБА_2 та взявши до уваги, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Гімпельсона І.М. на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 залишено без змін.
7. Приймаючи постанову, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) чітко встановлює обов`язок суду для закриття провадження у справі про банкрутство, якщо припинено в установленому законодавством порядку юридичну особу, яка є боржником, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Натомість, що стосується фізичних осіб, то тут законодавець обмежився лише четвертим розділом, який присвячено наслідкам закриття провадження у справі про банкрутство фізичних осіб-підприємців.
8. Східний апеляційний господарський суд зауважив, що серед підстав закриття провадження у справі згідно зі ст. 90 КУзПБ відсутня така підстава як смерть боржника - фізичної особи-підприємця. Не міститься відповідної норми і в Книзі четвертій КУзПБ, який присвячений відновленню платоспроможності фізичної особи.
9. Отже, господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що виникає певна неузгодженість між чинними нормами ГПК України та КУзПБ стосовно підстав для закриття провадження у справі.
10. На думку Східного апеляційного господарського суду, з огляду на обставини справи, має місце не колізійність норм двох нормативно-правових актів, а аналогія права та закону.
11. Враховуючи, що смерть фізичної особи, яка займалася підприємницькою діяльністю, не передбачає правонаступництва, оскільки цей статус не допускає його автоматичного переходу до спадкоємців померлого - суб`єкта підприємницької діяльності, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що смерть боржника є підставою за якою припиняється його правоздатність (ст. 25 ЦК України) та дієздатність та свідчить про відсутність боржника, яке сталося внаслідок його смерті.
12. Стосовно доводів апелянта про те, що господарським судом першої інстанції не вирішено питання витребування майна, господарський суд апеляційної інстанції зауважив на тому, що право власності гр. ОСОБА_2 припинилось 27.03.2018 у день його смерті і не може бути відновлено, оскільки припинилась його правоздатність та дієздатність.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
13. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сегура-Капітал" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.12.2021, постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
14. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: підстави для закриття провадження у справі про банкрутство у разі смерті боржника фізичної особи підприємця після визнання його банкрутом. Також скаржник вважає, що господарські суди неповно встановили обставини, які мають значення для справи, та неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
15. Скаржник зазначає, що підстави для закриття провадження у справі про банкрутство містяться у ч. 1 ст. 90 КУзПБ. При цьому, зазначені підстави для закриття провадження у справі про банкрутство диференціюються в залежності від того, на якій стадії провадження у справі про банкрутство вони можуть бути застосовані. Відповідно до ч. 2 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства підстави для закриття провадження у справі, передбачені п.п. 1, 2, 5 і 7 ч. 1 ст. 90 КУзПБ можуть бути застосовані на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); підстави для закриття провадження у справі, передбачені п.п. 3, 4, 8 і 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ - лише до визнання боржника банкрутом; підстава, передбачена п. 6 ч. 1 ст. 90 КУзПБ - лише після визнання боржника банкрутом.
16. Скаржник зауважує, що ФОП Гімпельсон І.М. визнаний банкрутом, відтак у даній справі про банкрутство може бути застосоване виключне коло підстав для закриття провадження у справі, зокрема ті, що передбачені п.п. 1, 2, 5, 6, 7 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, але жодна із зазначених підстав не передбачає можливості закриття провадження у справі у зв`язку зі смертю фізичної особи-підприємця, визнаної банкрутом.
17. На думку скаржника, у цьому контексті можливо субсидіарне застосування підстав для закриття провадження, передбачених ст. 231 ГПК України з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК, іншими законами України.
18. Скаржник вважає, що ч. 1 ст. 90 КУзПБ, яка містить підстави для закриття провадження у справі по банкрутство, містить спеціальні норми, а ч. 1 ст. 231 ГПК України є загальною нормою. Поряд із цим, підстава для закриття провадження, яка міститься у п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України (настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва), може застосовуватися також і у справах про банкрутство, адже п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ передбачає можливість застосування інших підстав для закриття провадження у справі, передбачених законом. Поряд із цим, зазначені положення законодавства мають застосовуватися із урахуванням положень ч. 2 ст. 90 КУзПБ, яка передбачає можливість застосування інших підстав для закриття провадження у справі (п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ) виключно до визнання боржника банкрутом, отже підстава, передбачена у п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України, також може бути застосована виключно до визнання боржника банкрутом.
19. Також скаржник звертає увагу Верховного Суду на те, що припинення фізичної-особи підприємця не може повністю ототожнюватися із припиненням юридичної особи, що є самостійною підставою для закриття провадження у справі про банкрутство (п. 2 ч. 1 ст. 90 КУзПБ). Незважаючи на той факт, що смерть фізичної особи є підставою для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (п. 2 ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"), сама по собі така реєстрація не тягне за собою закриття провадження у справі. У цьому зв`язку скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №9/679/07-НР та зазначає, що припинення юридичної особи та припинення фізичної особи-підприємця не слід ототожнювати в повній мірі.
20. Крім того, скаржник зауважує на тому, що на час винесення ухвали від 09.12.2021 у справі №5023/1668/12 до розгляду у судове засідання були призначені заяви ліквідатора про витребування майна з чужого незаконного володіння до ліквідаційної маси банкрута у зв`язку зі скасуванням торгів та договорів купівлі-продажу майна, які були підставою для вибуття майна з володіння банкрута (постанова Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2018 у справі №5023/1668/12).
21. У касаційній скарзі зазначено, що спірне майно забезпечує вимоги кредитора ТОВ "Сегура-Капітал" як іпотекодержателя у справі. Реалізація предмета іпотеки, яка в подальшому була визнана недійсною, в силу приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України не здатна породжувати ті правові наслідки, на які вона була розрахована, і зокрема, не здатна породжувати наслідок, передбачений ст. 17 Закону України "Про іпотеку" у вигляді припинення іпотеки, а у разі визнання реалізації предмета іпотеки недійсною, права іпотекодержателя щодо предмета іпотеки вважаються такими, що не припинялися, і продовжують існувати, враховуючи той факт, що статус заставного (забезпеченого) кредитора в процедурі банкрутства пов`язаний із наявністю в особи вимог до боржника, що забезпечені заставою майна боржника (ст. 1 КУзПБ), і такий статус, у разі визнання реалізації предмета іпотеки недійсною, вважається таким, що не припинявся, і підлягає визнанню за відповідною особою, проте, судом під час закриття провадження у справі про банкрутство не було вирішено питання щодо витребування спірного майна та поновлення іпотеки, запис про яку було вилучено на підставі постанови Господарського суду Харківської області від 24.04.2012 про визнання банкрутом ФОП Гімпельсона І.М. та відкриття ліквідаційної процедури.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
22. Відзиви від учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
23. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про закриття провадження у справі №5023/1668/12 у зв`язку зі смертю боржника та внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення підприємницької діяльності ФОП Гімпельсона І.М.
24. З урахуванням встановлених ст. 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги.
25. По суті вимоги касаційної скарги зводяться до того, що господарські суди неправомірно/передчасно/не на тій підставі закрили провадження у справі у зв`язку зі смертю боржника (фізичної особи-підприємця) після визнання його банкрутом та не вирішили наявний у справі №5023/1668/12 спір за заявою ліквідатора про витребування майна з чужого незаконного володіння до ліквідаційної маси банкрута у зв`язку з визнанням недійсними торгів та договорів купівлі-продажу майна, які були підставою для вибуття такого майна з володіння банкрута.
26. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
27. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".