ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 916/47/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Бенедисюк І.М., Селіваненко В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Дудченко В.В.,
відповідача - Сідєльнікова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз",
на рішення Господарського суду Одеської області
(суддя - Рога Н.В.)
від 03.08.2022,
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Філінюк І.Г., судді - Аленін О.Ю., Поліщук Л.В.)
від 29.11.2022,
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Одесагаз"
про стягнення 5 135 389 329, 84 грн
В С Т А Н О В И В:
у січні 2022 року АТ "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до АТ "Одесагаз" про стягнення вартості безпідставно набутого природного газу в обсязі 73 454 050,07 куб.м в сумі 5 135 389 329, 84 грн (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 28 січня 2022 року).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у вересні-грудні 2018 року та січні, лютому, липні-грудні 2019 року АТ "Одесагаз" безпідставно набуло для власних виробничо-технічних потреб з газотранспортної системи 73 454 050,07 куб.м природного газу, власником якого є АТ "Укртрансгаз".
На думку позивача, для відбору відповідачем у вересні-грудні 2018 року та січні, лютому, липні-грудні 2019 року природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є АТ "Укртрансгаз", відповідач повинен був мати постачальника відповідних обсягів природного газу, а за його відсутності АТ "Одесагаз" не мало підстав здійснювати відбір природного газу.
Незважаючи на відсутність у АТ "Одесагаз" постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору з газопостачальної системи, відповідач, здійснив відбір 73 454 050,07 куб.м природного газу з газотранспортної системи, тобто безпідставно заволодів майном позивача та зобов`язаний відшкодувати позивачу його вартість в силу приписів ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.
В ході розгляду справи АТ "Одесагаз" було заявлено клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.08.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022, у задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до висновків господарських судів АТ "Укртрансгаз" не довело факт понесення витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу та його одержання саме АТ "Одесагаз", а також не підтвердило реальні зміни у структурі активів та зобов`язань у власному капіталі АТ "Укртрансгаз". Позивач не надав первинних документів та інших доказів, які б підтвердили відхилення у функціонуванні газотранспортної системи у вересні-грудні 2018 року та січні, лютому, липні-грудні 2019 року від її звичайного рівня, власну оцінку попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби, інформацію про номінації, алокації в розрізі усіх замовників послуг транспортування та виміряні потоки природного газу, тиск природного газу в газотранспортній системі, тобто доказів на підтвердження дій вчинення позивачем врегулювання небалансу, як того вимагають положення розділу XIII та розділу XIV Кодексу ГТС.
Що стосується поданого відповідачем клопотання про застосування позовної давності відповідно до ст. ст. 257, 258 Цивільного кодексу України, суди, з посиланням на ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, зазначили, що оскільки при вирішенні спору суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, то позовна давність застосуванню не підлягає.
У грудні 2022 року АТ "Укртрансгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Стверджує, що судами не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19, від 29.06.2022 у справі № 906/252/21, від 23.07.2020 та від 08.12.2021 у справі № 916/1577/19.
Також АТ "Укртрансгаз" зазначає, що: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень ст. ст. 1212, 1213 ЦК України у разі визнання недійсними договорів транспортування природного газу, за наявності обставин відбору природного газу оператором газорозподільних мереж для покриття виробничо-технологічних витрат та власних потреб без подання таких до газотранспортної системи; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування глави 6 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем у системному зв`язку з частиною 1 статті 20 Закону України "Про ринок природного газу"; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГРМ в системному зв`язку з постановою НКРЕКП від 23.11.2018 №1509; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пунктів 4-6 глави 3 розділу I Кодексу ГТС при фактичному здійсненні оператором ГРМ відбору обсягів природного газу для своїх виробничо-технологічних витрат та власних потреб без подання таких в ГТС.
Крім того, скаржник посилається на порушення судами статей 2, 7, 11, 86, частин 1-5 статті 236, частини 2 статті 237, частин 1, 2 статті 277 ГПК України, оскільки під час ухвалення оскаржуваних рішень суди не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
30.01.2023 до Верховного Суду від АТ "Одесагаз" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін з наведених у відзиві обґрунтувань. При цьому просить продовжити строк на подання відзиву у зв`язку з поважними причинами його пропуску - запровадження на території України воєнного стану.
За ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на те, що ухвалою суду касаційної інстанції від 10.01.2023 відповідачу було надано строк на подання відзиву до 27.01.2023, а 24.02.2022 з 05 год. 30 хв. указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України і у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України суд касаційної інстанції керуючись ч. 2 ст. 119 ГПК України вважає за необхідне продовжити строк на подання відзиву на касаційну скаргу та приймає його до розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1, 3 та 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Предметом розгляду у цій справі є заявлені позивачем до відповідача вимоги про стягнення грошових коштів, що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу, з посиланням позивача на відбір відповідачем природного газу за відсутності у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору у спірний період - у вересні-грудні 2018 року та січні, лютому, липні-грудні 2019 року.
Судами встановлено, що відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16 лютого 2017 року № 201, ліцензіат (АТ "Укртрансгаз") надає послуги транспортування природного газу за тарифами, встановленими НКРЕКП згідно з методологією визначення тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу.
АТ "Одесагаз" здійснює діяльність з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на підставі Ліцензії АЕ № 295532 з безстроковим терміном дії виданої згідно постанови НКРЕКП від 15.12.2015 в межах території міста Одеса та Одеської області, де знаходяться газорозподільні мережі, що перебувають у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ "Одесагаз" з метою його фізичної доставки споживачам.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди зробили висновки, що позивачем не надано доказів на підтвердження одержання ним у власність природного газу, який в подальшому, на думку АТ "Укртрансгаз", безпідставно вибув у власність відповідача. В процесі здійснення господарської діяльності право власності на природний газ, який надходить газорозподільної системи до АТ "Одесагаз" не переходить. Отже, відповідач тільки виконує функції з контролю, регулювання, приладового обліку природного газу, спожитого кінцевими споживачами.
Позивачем не доведено, що придбаний природний газ був використаний останнім не на власні та виробничо-технологічні потреби. Надані позивачем договори, які укладені з НАК "Нафтогаз України", ТОВ "ЕРУ ТРЕЙДИНГ", ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ", ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" передбачають передачу газу на інші потреби позивача, серед яких є придбавання природного газу для виробничо-технологічних, власних потреб оператора ГТС.
Також, позивач не надав документу, з якого можна встановити процедуру алокації для визначення обсягів небалансу, та який би підтверджував поділ за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об`єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між усіма замовниками послуги транспортування.
Крім того, позивач не надав первинних документів та інших доказів, які б підтвердили відхилення у функціонуванні ГТС позивача у вересні-грудні 2018 року та січні, лютому 2019 року від її звичайного рівня, власну оцінку попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби, інформацію про номінації, алокації в розрізі усіх замовників послуг транспортування та виміряні потоки природного газу, тиск природного газу в газотранспортній системі, тобто докази, які дії були вчинені позивачем з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій), як того вимагають положення розділу XIII та розділу XIV Кодексу ГТС.
При розгляді цієї справи судами враховано обставини, які встановлені в інших судових справах:
- № 916/3201/19, предметом позову у якій були вимоги АТ "Укртрансгаз" до АТ "Одесагаз" про стягнення вартості обсягів негативних небалансів природного газу за вересень-грудень 2018 року, січень - лютий 2019 року, які виникли внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття власних виробничо-технічних витрат АТ "Одесагаз" з посиланням на обсяги небалансів згідно з алокаціями (звітами) AT "Одесагаз" про поділ фактичного обсягу природного газу за вересень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року, звітів за точками входу/виходу за вересень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року;
- № 916/2467/19, предметом позову у якій були вимоги АТ "Укртрансгаз" до АТ "Одесагаз" про стягнення вартості обсягів негативних небалансів природного газу за березень-червень 2019 року, які виникли внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття власних виробничо-технічних витрат АТ "Одесагаз" з посиланням на обсяги небалансів згідно з алокаціями (звітами) AT "Одесагаз" про поділ фактичного обсягу природного газу за березень-червень 2019 року, звітів за точками входу/виходу за березень-червень 2019 року.
За результатами розгляду зазначених справ, рішеннями судів, що набрали законної сили, у задоволенні позову АТ "Укртрансгаз" було відмовлено.
З посиланням на наведені факти та обставини, суди дійшли висновку про недоведення позивачем факту неправомірного відбору відповідачем у вересні-грудні 2018 року та січні, лютому, липні-грудні 2019 року природного газу з ГТС власності позивача у заявленому ним обсязі.
Верховний Суд вважає висновки господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову у цій справі передчасними та такими, що зроблені без належного дослідження фактичних обставин справи з огляду на таке.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.03.2020 у справі № 916/3201/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2020, відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ "Укртрансгаз" до АТ "Одесагаз" про стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, які були нараховані АТ "Укртрансгаз" на підставі договору транспортування природного газу від 01.03.2016 №1512000741.
Відмовляючи у стягненні заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу у справі № 916/3201/19, суди дійшли висновків про неузгодженість сторонами (АТ "Укртрансгаз" та АТ "Одесагаз") такої істотної умови як предмет договору, а тому договір від 01.03.2016 №1512000741, в силу вимог частини восьмої статті 181 ГК України, є неукладеним.
Рішенням Господарського Одеської області від 17.12.2019, у справі №916/2467/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020, відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ "Укртрансгаз" до АТ "Одесагаз" про стягнення компенсації обсягів добових небалансів природного газу, які були нараховані АТ "Укртрансгаз" на підставі договору транспортування природного газу №1904000228 від 29.03.2019.
Відмовляючи у стягненні компенсації обсягів добових небалансів природного газу у справі №916/2467/19 суди також, як і у справі № 916/3201/19, дійшли висновків про неузгодженість сторонами (АТ "Укртрансгаз" та АТ "Одесагаз") такої істотної умови як предмет договору, а тому договір №1904000228 від 29.03.2019 є неукладеним.
З посиланням на встановлені у справах № 916/3201/19 та № 916/2467/19 обставини неукладеності договорів транспортування природного газу №1512000741 від 01.03.2016 та №1904000228 від 29.03.2019, відсутності договірного врегулювання правовідносин сторін між оператором ГРС та оператором ГРМ щодо транспортування природного газу у спірний період, позивачем заявлено до відповідача вимоги на підставі ст. ст. 1212, 1213 ЦК України про стягнення грошових коштів, що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу, з посиланням позивача на відбір відповідачем природного газу за відсутності у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору.
Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
За положенням статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.