ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 380/8025/20
адміністративне провадження № К/990/18417/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/8025/20
за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Десятої кадрової комісії прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року (головуючий суддя - Судова-Хомюк Н.М., судді: Онишкевич Т.В., Сеник Р.П.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення № 4 Дванадцятої кадрової комісії (по тексту - Кадрова комісія) від 07 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним і скасувати наказ прокуратури Львівської області від 20 серпня 2020 року № 1435к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби прокуратури Львівської області та органів прокуратури;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби Львівської обласної прокуратури та органів прокуратури або на іншій рівнозначній посаді в структурі Львівської обласної прокуратури з 31 серпня 2020 року;
- стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 2008 року проходив службу в органах прокуратури України. За наслідками проходження позивачем атестації, проведення якої передбачено Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113-ІХ) Кадрова комісія прийняла рішення про неуспішне проходження ним атестації. Позивач уважає вказане рішення Кадрової комісії та прийнятий на його підставі наказ про звільнення необґрунтованими та незаконними, а викладені у рішенні висновки непідтвердженими матеріалами атестації. Наполягає на тому, що вказана у наказі підстава звільнення, а саме пункт 9 частини першої статті 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) у спірних правовідносинах не мала місця з огляду на відсутність факту ліквідації, реорганізації органу прокуратури та/або скорочення кількості прокурорів. Крім того, звертає увагу на те, що наказ від 20 серпня 2020 року № 1435к виданий у період перебування позивача у відпустці.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
4. Визнано протиправним і скасовано рішення Кадрової комісії від 07 липня 2020 року № 4 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 . Визнано протиправним і скасовно наказ прокуратури Львівської області від 20 серпня 2020 року №1435к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби прокуратури Львівської області та органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби прокуратури Львівської області та органів прокуратури з 01 вересня 2020 року. Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2020 року по 06 грудня 2021 року в розмірі 454 123 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі сто двадцять три) грн 09 коп., із проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 30 703 (тридцять тисяч сімсот три) грн 29 коп. допущено до негайного виконання з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що висновок Кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації та невідповідність вимозі доброчесності сформований на підставі ряду обставин щодо неповноти виконання письмового завдання, приховування фактів притягнення до відповідальності, відсутності значимих результатів у роботі (відсутності підтверджень фактів участі у судових засіданнях). Водночас, для формування такого висновку оскаржуване рішення кадрової комісії, як акт індивідуальної дії, повинне відповідати вимогам обґрунтованості та вмотивованості, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних) таких актів, а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Однак, оскаржуване рішення Кадрової комісії таким вимогам не відповідає, оскільки матеріали проходження позивачем атестації не підтверджують висновків комісії.
6. Також окружний суд дійшов висновку про те, що наявність у Кадрової комісії дискреційних повноважень щодо проведення атестації не означає, що рішення комісії про неуспішне проходження прокурором атестації не може бути предметом оцінки судом адміністративної юрисдикції.
7. Перевіряючи правомірність наказу прокуратури Львівської області про звільнення ОСОБА_1, суд першої інстанції, ураховуючи правову позицію Верховного Суду, зазначив про те, що у пункті 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ вказівку на пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII, як на підставу для звільнення прокурора, необхідно застосовувати до спірних правовідносин у випадках, які визначені нормами спеціального Закону №113-ІХ, що передбачають умови проведення атестації. Відтак, підставою для звільнення прокурора є настання однієї з підстав, визначених у підпунктах 1-4 пункту 19 цього розділу, зокрема й неуспішне проходження атестації; і Закон не вимагає додаткової підстави для звільнення. Поруч із тим, оскільки спірний наказ про звільнення позивача з органів прокуратури ґрунтується на рішенні Кадрової комісії №4 від 07 липня 2020 року, яке суд визнав протиправним і скасував, то наказ також підлягає скасуванню.
8. Вирішуючи позовну вимогу ОСОБА_1 про поновлення на роботі, Львівський окружний адміністративний суд керувався тим, що згідно з приписами статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) позивач підлягає поновленню на посаді, яку він обіймав до звільнення, а саме заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби прокуратури Львівської області та органів прокуратури.
9. Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1, суд першої інстанції здійснив у відповідності до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100). Суд установив, що загальна кількість робочих днів за період вимушеного прогулу з 01 вересня 2020 року по 06 грудня 2021 року складає 318 днів, а загальна сума середньої заробітної плати - 454 123 грн (1428,06 грн х 318 робочих днів), без урахування податків та зборів.
10. Додатковим рішенням від 10 січня 2022 року Львівський окружний адміністративний суд заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково. Стягнув з Офісу Генерального прокурора за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч) грн. Стягнув з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч) грн. У задоволенні іншої частини заяви представника позивача відмовив.
11. При визначенні розміру судових витрат, які підлягали відшкодуванню на користь ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
12. Так, суд установив, що з аналізу місту позовної заяви, відповідей на відзиви відповідачів, а також додаткових поясненнях вбачається, що правова позиція позивача обґрунтована однотипними доводами, викладеними у різних редакціях. Щодо участі адвокатів адвокатського об`єднання "Західна правова група" у судових засіданнях у справі № 380/8025/20 суд зазначив, що засідання 18 листопада 2020 року та 02 серпня 2021 року не відбулися. Крім цього, у засіданні від 28 квітня 2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті, тобто до цього часу аналіз спірних матеріально-правових відносин не здійснювався. Вказані обставини суд урахував у контексті співвідношення вартості оплати адвокатських послуг, які пов`язані з розглядом справи по суті, та тих, цільове призначення яких стосується збору доказового матеріалу та носить попередній (підготовчий) характер, а відтак потребує іншого рівня підготовки адвоката.
13. За таких обставин окружний суд дійшов висновку про те, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідачів, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України). З огляду на це суд вирішив стягнути на користь позивача судові витрати у загальній сумі 10 000,00грн - по 5 000,00 грн із кожного відповідача.
14. За результатами апеляційного розгляду справи Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову від 17 травня 2022 року, якою апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури задовольнив. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №380/8025/20 скасував та прийняв постанову, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.
15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Кадрова комісія надає оцінку професійної компетентності, професійної етики та доброчесності прокурора. Такі повноваження належить до її виключної компетенції. Кадрова комісія за результатами співбесіди має можливість на власний розсуд шляхом голосування прийняти рішення - про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження атестації, яке повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
16. На переконання апеляційного суду, Кадрова комісія належним чином мотивувала наявність обґрунтованих сумнівів про те, що ОСОБА_1 не відповідає вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, з огляду на що не може обіймати посаду прокурора в обласній прокуратурі. Тому, оскільки рішення Кадрової комісії № 4 від 07 липня 2020 року суд уважає правомірним, то прийнятий на його підставі наказ прокуратури Львівської області від 20 серпня 2020 року №212ц про звільнення позивача з посади для звільнення прокурора на підставі пункт 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII також є обґрунтованим і не підлягає скасуванню.
17. За наведених обставин суд апеляційної інстанції констатував відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
18. Окремо, постановою від 17 травня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року з тих мотивів, що за результатами розгляду справи по суті прийняв постанову, якою відмовив у задоволенні позову.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
19. 18 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на обидві постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року та додаткове рішення цього ж суду від 10 січня 2022 року.
20. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права - абзац 3 пункту 12 Порядку № 233, підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX та пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII. Зазначає, що Восьмий апеляційний адміністративний суд помилково оминув в оскаржуваній постанові питання дослідження відповідності рішення Кадрової комісії від 07 липня 2020 року № 4 вимозі обґрунтованості та фактично змінив акцент в обсязі своїх повноважень, вказавши на відсутність правомочностей щодо встановлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Касатор стверджує, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації є законодавчо визначеною підставою для звільнення прокурора з посади, тобто спричиняє для особи негативні юридичні наслідки у вигляді її звільнення з публічної служби, а відтак, у силу приписів частини другої статті 2 та частини першої статті 19 КАС України підлягає перевірці адміністративним судом не лише на предмет його законності, але й з точки зору дотримання інших критеріїв, перелік яких наведено у частині другій статті 2 КАС України.
21. Також, на думку автора касаційної скарги, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції фактично процитував зміст рішення Кадрової комісії без будь-якого співвідношення наведених у ньому висновків та доказів, що були подані на їх спростування. Тобто, судом апеляційної інстанції не надано наявним у матеріалах справи письмовим доказам будь-якої оцінки, не наведено будь-яких підстав їх відхилення, що призвело до неправильного застосування абзацу 3 пункту 12 Порядку № 233 (щодо встановлення відповідності рішення кадрової комісії вимозі вмотивованості та зазначення обставин, що вплинули на його прийняття) і, як наслідок, до неправильного застосування підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX та пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII, які передбачають, що звільнення прокурорів повинне відбуватись за умови наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором.
22. Позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування указаних норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 07 жовтня 2021 року у справі № 640/449/20, від 23 грудня 2021 року у справі № 120/112/20-а, від 27 жовтня 2021 року у справі №340/3563/20, від 27 січня 2022 року у справі № 500/2670/20, від 26 січня 2022 року у справі № 360/3469/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 640/458/20.
23. Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
24. 11 серпня 2022 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив Офісу Генерального прокурора, в якому відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду - без змін.
25. У відзиві зазначено про те, що завданням кадрової комісії є не доведення того, що прокурор порушив закон, а визначення наявності обґрунтованих сумнівів щодо його рівня компетентності, відповідність вимогам професійної компетентності, професійної етики і доброчесності прокурора. Своєю чергою, суди не наділені повноваженнями здійснювати переоцінку дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня їх професійної компетентності, та, відповідно, встановлювати відповідність прокурора цим вимогам, оскільки такі дискреційні повноваження мають лише члени кадрової комісії.
26. На переконання відповідача, доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції, а тому її вимоги задоволенню не підлягають.
27. У відповіді на відзив, яка надійшла до Суду 13 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 зауважив про те, що предметом спору у цій справі є, зокрема, вимоги про визнання протиправними та скасування рішення кадрової комісії та наказу прокуратури про звільнення, а не вимоги про визнання особи такою, що відповідає вимогам професійної компетентності/етики/доброчесності. Тобто, скаржник звернувся до суду про оцінку рішень суб`єктів владних повноважень (що цілком і повністю відповідає обсягу повноважень адміністративного суду), а не про оцінку власних дій (що здійснювалось суб`єктом владних повноважень в межах реалізації своїх дискреційних повноважень). Відтак, і потенційний результат розгляду справи несе правовий наслідок у формі встановлення відповідності законодавчим приписам рішення суб`єкта владних повноважень. У письмових поясненнях, які надійшли до Суду 03 лютого 2023 року, позивач вкотре наголосив на тому, що висновки Кадрової комісії про його невідповідність критерію доброчесності ґрунтуються виключно на припущення і спростовуються довідками про проходження таємної перевірки доброчесності.
28. Ухвалою від 06 лютого 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини
29. ОСОБА_1 проходив службу в органах прокуратури з 26 серпня 2008 року, а на підставі наказу № 2069а від 06 грудня 2019 року обіймав посаду заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби прокуратури Львівської області.
30. У зв`язку із прийняттям Закону №113-ІХ розпочато процедуру атестації прокурорів.
31. В межах проходження атестації позивач пройшов етапи складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап) та складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап).
32. За наслідками проведення співбесіди (третій етап) Кадрова комісія ухвалила рішення №4 від 07 липня 2020 року про неуспішне проходження позивачем атестації.
33. 20 серпня 2020 року прокуратура Львівської області прийняла наказ № 1435к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби прокуратури Львівської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697-VII, з 31 серпня 2020 року. Підставою прийняття наказу вказано рішення Кадрової комісії від 07 липня 2020 року №4.
34. Вважаючи рішення про неуспішне проходження атестації та наказ про звільнення незаконними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Джерела права й акти їх застосування
35. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
36. Статтею 4 Закону № 1697-VII встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Законом № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
37. Законом №113-IX, який набрав чинності 25 вересня 2019 року) до Закону № 1697-VII були внесені зміни. Зокрема, в тексті Закону № 1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно на "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
38. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом, усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
39. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ визначено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
40. Відповідно до пункту 11 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
41. Пунктом 14 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX обумовлено, що графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
42. На виконання вимог Закону №113-IX наказом Генерального прокурора № 221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації.
43. За визначенням, що міститься у пункті 1 розділу І Порядку № 221, атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
44. Відповідно до пунктів 2, 4 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
45. Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію.
46. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
47. Пунктами 6-8 розділу I Порядку № 221 визначено, що атестація включає в себе три етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
48. За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:
1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;
2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.
49. Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку №221, особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
50. Згідно з пунктом 7 розділу І Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
51. Відповідно до пунктів 1, 2, 4 розділу IV Порядку №221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до співбесіди.
52. До початку співбесіди прокурор виконує практичне завдання з метою встановлення комісією його рівня володіння практичними уміннями та навичками.
53. Для виконанням практичного завдання прокурору видається чистий аркуш (аркуші) паперу з відміткою комісії. Комісія, у разі наявності технічної можливості, може забезпечити виконання прокурорами практичного завдання за допомогою комп`ютерної техніки.
54. Пунктами 8-11 розділу IV Порядку №221 визначено, що співбесіда проводиться кадровою комісією з прокурором державною мовою в усній формі. Співбесіда з прокурором може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання.
55. Для проведення співбесіди кадрова комісія вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі про:
1) кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та їх результати;
2) кількість скарг, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, з коротким описом суті скарг;
3) дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності: а) відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих прокурором відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції; б) інші дані щодо відповідності прокурора вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; в) дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики; г) матеріали таємної перевірки доброчесності прокурора;
4) інформацію про зайняття прокурором адміністративних посад в органах прокуратури з копіями відповідних рішень.
56. Фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування мають право подавати до відповідної кадрової комісії відомості, у тому числі на визначену кадровою комісією електронну пошту, які можуть свідчити про невідповідність прокурора критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності. Кадровою комісією під час проведення співбесіди та ухвалення рішення без додаткового офіційного підтвердження можуть братися до уваги відомості, отримані від фізичних та юридичних осіб (у тому числі анонімно).
57. Дослідження вказаної інформації, відомостей щодо прокурора, який проходить співбесіду (далі - матеріали атестації), здійснюється членами кадрової комісії.
58. Перед проведенням співбесіди члени комісії можуть надіслати на електронну пошту прокурора, яка вказана у заяві про намір пройти атестацію, повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації. У цьому випадку протягом трьох днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за день до дня проведення співбесіди, прокурор може подати комісії електронною поштою письмові пояснення (у разі необхідності - скановані копії документів).
59. Згідно з пунктами 12-16 розділу IV Порядку №221 співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання.
60. Співбесіда прокурора складається з таких етапів:
1) дослідження членами комісії матеріалів атестації;
2) послідовне обговорення з прокурором матеріалів атестації, у тому числі у формі запитань та відповідей, а також обговорення питання виконаного ним практичного завдання;
61. Співбесіда проходить у формі засідання комісії.
62. Члени комісії мають право ставити запитання прокурору, з яким проводять співбесіду, щодо його професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
63. Після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання.
64. Залежно від результатів голосування комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації.
65. Пунктом 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233, передбачено, що рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
66. В силу приписів підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.
67. Зазначеному кореспондують приписи пункту 6 розділу V Порядку №221, в якому визначено, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
68. Частина перша статті 235 КЗпП України визначає, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
69. Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час.
70. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.