Постанова
Іменем України
02 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 202/67/20
провадження № 51-3046 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
при секретарі ОСОБА_4,
за участю прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017040660000710за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Дніпрі, проживає по АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_7, на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року щодо ОСОБА_7 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Ухвалено строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком законної сили, та на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 18 грудня 2019 року до 09 червня 2020 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_8 та стягнуто на його користь з ОСОБА_7 42 406,12 гривень матеріальної шкоди і 10 000 гривень моральної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року цей вирок змінено в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_7 .
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_8 6600 гривень витрат на правову допомогу.
В решті вирок залишено без змін.
За вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 06 квітня 2017 року приблизно о 21 год. 00 хв., знаходячись у першому під`їзді буд. АДРЕСА_2, де спустившись з майданчику, який розташований між першим та другим поверхами вказаного під`їзду, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, на підґрунті раптово виниклих неприязних відносин, які виникли того ж дня приблизно о 12 год. у ході розмови з раніше не знайомим йому неповнолітнім ОСОБА_8 на території кафе Макдональдс, що по пр. Слобожанському, 1-А у м. Дніпрі, вчинив на ОСОБА_8 розбійний напад, заподіявши останньому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я на строк від 6 до 21 доби, та зірвав з шиї потерпілого золотий ланцюг, а також розірвавши кишеню жилетки потерпілого вийняв мобільний телефон, який знаходився в чохлі, спричинивши неповнолітньому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 42 406,12 гривень.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження через відсутність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України. Свої вимоги засуджений обґрунтовує тим, що як на досудовому слідстві так і в ході судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій він вину не визнавав через наявність алібі, оскільки в момент нападу на потерпілого він знаходився на святкуванні дня народження його матері ОСОБА_6 разом зі своєю родиною та друзями, що підтверджується їх показаннями. Звертає увагу, що незаконне затримання та подальше утримання під вартою на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду у суді першої інстанції призвело до порушення його права не тільки на свободу, але й на вільний розвиток особистості.
У касаційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження. Суть доводів захисника зводиться до вказівок на те, що постановлені щодо ОСОБА_7 судові рішення є незаконними і необґрунтованими, а висновки судів про його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину ґрунтуються на неналежних і недопустимих доказах.
Зокрема, недопустимими доказами захисник вважає:
- протоколи пред`явлення осіб для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_8 від 20 червня 2018 року, свідків: ОСОБА_9 від 20 червня 2018 року, ОСОБА_10 від 15 жовтня 2019 року, ОСОБА_11 від 10 жовтня 2019 року, ОСОБА_12 від 10 жовтня 2019 року, оскільки вони проведені з порушенням вимог ст. 228 КПК України;
- протокол слідчого експерименту від 12 січня 2018 року, який проведений за участю потерпілого ОСОБА_8, та фототаблиці до нього, оскільки у ньому відсутні відомості про стажиста;
- протокол слідчого експерименту від 10 травня 2018 року, який проведений за участю потерпілого ОСОБА_8, та фототаблиці до нього, у зв`язку з розбіжностями у кількості та механізмі нанесення ударів потерпілому і відсутністю фотознімків на підтвердження пояснень потерпілого про заволодіння майном;
- протокол впізнання особи по фотознімкам за участю свідка ОСОБА_11 від 10 жовтня 2019 року, оскільки вказана особа не могла приймати в ньому участь, так як раніше була присутньою в якості понятої в ході проведення слідчих експериментів від 12.01.2018 року, 10.05.2018 року, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 240 КПК України;
- висновки судових експертиз КЗ "ДОБ СМЕ" ДОР №1498 від 17 травня 2017 року, № 145е від 12 січня 2018 року, № 144е від 12 січня 2018 року, оскільки вони не підтверджують вину ОСОБА_7 і наявність причинно-наслідкового зв`язку між вказаними подіями і фактами та особою обвинуваченого або його діями чи бездіяльністю;
- протокол огляду предмету від 03 серпня 2017 року, а саме компакт-диску з відеозаписом камер відеоспостереження приміщення кафе Макдональдс, розташованого по пр. Слобожанському, 1-а в м. Дніпро від 06 квітня 2017 року, та роздруківки смс переписки між представником потерпілого ОСОБА_13 та свідком ОСОБА_14, які є неналежними у розумінні ст. 85 КПК України.
Стверджує, що пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 не підтверджують факту розбійного нападу на потерпілого саме ОСОБА_7 .
Звертає увагу, що невинуватість ОСОБА_7 підтверджується відповідно алібі про його місце знаходження у день здійснення нападу на потерпілого, на святкуванні дня народження його матері, однак якому, ні органами слідства, ні судами не було надано перевагу при ухваленні судових рішень.
Повідомляє, що через протиправну бездіяльність органів слідства, яка призвела до хибних висновків про переховування підозрюваного ОСОБА_7, а у подальшому у невірний вид обрання запобіжного заходу та незаконне його тримання під вартою понад 5 місяців 27 днів, були порушені його законні права на свободу.
Зазначає про факт порушення на стадії слідства вимог ст. 290 КПК України щодо наявності в матеріалах кримінального провадження постанов про залучення для участі в слідстві групи прокурорів та слідчих саме на момент проведення вказаної процесуальної дії.
Наголошує, що апеляційний суд не звернув уваги на неповноту судового розгляду, допущену місцевим судом, не дав умотивованих відповідей на апеляційні доводи сторони захисту, належним чином не мотивував свого рішення.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений у судовому засіданні підтримали подані касаційні скарги, просили їх задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційних скарг сторони захисту, постановлені судові рішення вважав законними, обґрунтованими та мотивованими.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому за правилами ч. 1 зазначеної норми суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПКУкраїни підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Колегія суддів касаційного суду вважає, що суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився і апеляційний суд, відповідно до приписів ст. 370 КПКУкраїни вмотивував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно зі ст. 94 КПК України.
Доводи касаційних скарг захисника та засудженого про те, що ОСОБА_7 розбійний напад не вчиняв, спростовуються матеріалами кримінального провадження та дослідженим судом першої інстанції доказам, яким у вироку надано належну оцінку.
Так, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 187 КК України повністю підтверджується доказами, дослідженими в ході судового розгляду.
Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_8, який показав, що обвинувачений ОСОБА_7 мав до нього певні претензій щодо розробленої ним гри. 06.04.2017 року він зустрівся з ОСОБА_7 у МакДональдс, де обвинувачений йому повідомив, що претензій до нього не має. Цього ж дня, приблизно о 21.00 годині, у під`їзді його будинку до нього підійшло двоє чоловіків, одним з яких був ОСОБА_7, який наніс йому декілька ударів по обличчю, зірвав з шиї золотий ланцюжок та забрав мобільний телефон "Iphone Apple 7 Plus". Зазначив, що у ОСОБА_7 на обличчі була маска до носу, а тому він його впізнав по статурі та розрізу очей. Показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які вказали, що приблизно о 21.00 год. 06 квітня 2017 року бачили обвинуваченого ОСОБА_7 біля місця скоєння відносно потерпілого кримінального правопорушення.
Також винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується дослідженими письмовими доказами: протоколом огляду від 07.04.2017 року та фототаблицею до нього; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.06.2018 року, в ході якого свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_7 як особу, яка 06.04.2017 року, приблизно о 22.00 годині перебувала у першому під`їзді будинку АДРЕСА_2 (а.п. 69-78); протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.10.2019 року, в ході якого свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 впізнали ОСОБА_7 як особу, яка 06.04.2017 року, приблизно о 21:10, разом з іншим хлопцем швидко вийшли зі сторони першого під`їзду будинку АДРЕСА_2 (а.п. 132-135, 136-140); протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.10.2019 року, в ході якого свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_7 як особу, яка 06.04.2017 року, приблизно о 22:30 перебувала у першому під`їзді будинку АДРЕСА_2 (а.п. 143-146); протоколом проведення слідчого експерименту та фототаблицею до нього від 12.01.2018 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_8 відтворив обстановку та обставини події, яка мала місце 06.04.2017 року; висновком судово-медичної експертизи №145е від 12.01.2018 року, відповідно до якого локалізація та характер виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення, встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує ОСОБА_8 в ході проведення слідчого експерименту; протоколом проведення слідчого експерименту та фототаблицею до нього від 10.05.2018 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_8 вказав місце та спосіб вчинення відносно нього злочину з боку ОСОБА_7, що мав місце 06.04.2017 року, приблизно о 21.00 годині; протоколом пред`явлення особи для впізнання від 20.06.2018 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_7 як особу, яка 06.04.2017 року, приблизно о 21.00 годині, знаходячись у першому під`їзді будинку АДРЕСА_2, спричинив йому тілесні ушкодження та викрав майно, та іншими доказами, зазначеними у вироку суду.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції, а також апеляційним судом, перевірялися доводи сторони захисту щодо наявності алібі у обвинуваченого ОСОБА_7 на момент вчинення кримінального правопорушення щодо ОСОБА_8, незаконності висування обвинувачення і направлення обвинувального акта до суду, які отримали належну оцінку.
Судом було встановлено, що у показаннях свідків ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 маються певні невідповідності в частині часу прибуття обвинуваченого додому та проводжання ОСОБА_17, а тому суд віднісся критично до показань вказаних свідків.
Були предметом перевірки і посилання сторони захисту на те, що їх пояснення підтверджуються довідками відпрацювання технічної інформації про абонентські номери, що належать обвинуваченому ОСОБА_7, його батьку, матері, брату та другу ОСОБА_17, однак визнані такими, що не заслуговують на увагу, оскільки реєстрація абонентських номерів вказаних осіб жодним чином не спростовує висновків суду щодо доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, оскільки винуватість ОСОБА_7 підтверджується показаннями потерпілого та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які є послідовними та не суперечать один одному та, крім того, підтверджуються письмовими доказами.
Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що показання потерпілого ОСОБА_8 є належним доказом в розумінні ст. 85 КПК України, оскільки як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду він впевнено вказував на вчинення саме обвинуваченим ОСОБА_7 кримінального правопорушення щодо нього, та які узгоджуються з іншими доказами, взятими судом до уваги.