ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 205/8448/20
провадження № 51-2241км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040690001780, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрії Кіровоградської області та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Як убачається з наведених судом першої інстанції у вироку обставин, ОСОБА_7, 05 вересня 2020 року приблизно о 02:30, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, за допомогою невстановленого під час досудового розслідування предмету пошкодив металевий дах гаража № НОМЕР_1, розташованого біля будинку № 13 на вул. Новоорловській у м. Дніпро, та проник до його приміщення, звідки таємно повторно викрав належне ОСОБА_8 майно, завдавши потерпілому майнової шкоди на суму 3112,40 грн.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 27 квітня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_7 судові рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На переконання захисника, в основу обвинувального вироку щодо її підзахисного покладено показання осіб, які не були очевидцями обставин, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, а саме потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 .
Вважає, що суд проігнорував показання засудженого та свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 .
Стверджує, що в матеріалах справи відсутні звукозаписи судових засідань, в яких були допитані свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . На думку захисника, відсутність звукозаписів позбавляє можливості встановити в повній мірі суть інформації, яка була повідомлена суду і відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 415 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) є безумовною підставою для скасування вироку місцевого суду.
Вказує, що апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, належним чином не розглянув доводів, викладених в апеляційній скарзі сторони захисту, не дослідив повторно обставин, досліджених судом першої інстанції не повністю та з порушенням, та безпідставно не задовольнив вимоги щодо виправдання ОСОБА_7 .
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримала подану касаційну скаргу і просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5, надавши відповідні пояснення, заперечила проти задоволення касаційної скарги захисника і просила постановлені у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, з огляду на наведені положення процесуального закону суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
Аргументи сторони захисту, викладені з метою оспорювання встановлених за результатами судового розгляду обставин із зазначенням власної версії подій, стосуються по суті невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Зазначені обставини перевірив суд апеляційної інстанції.
За результатами перевірки судових рішень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК вказані висновки ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно зі ст. 94 цього Кодексу. Зміст обставин і доказів докладно наведено у вироку.
Так, постановляючи вирок, суд першої інстанції врахував показання: засудженого, який заперечив обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вказав, що, зустрівшись з ОСОБА_11 приблизно до 02:00, він з ним грав на ігрових автоматах, потім йому зателефонував ОСОБА_10 і запропонував купити гумовий човен, рибальські снасті та банки з ікрою за заниженою вартістю. Коли він приїхав на вказану ОСОБА_10 адресу, останній продав йому ці речі. Після чого, коли він разом з ОСОБА_11, якого забрав із зали ігрових автоматів, їхали автомобілем, їх зупинили працівники поліції і повідомили, що речі, які вони везуть, викрадені;
потерпілого ОСОБА_8, який указав, що він почув гучний звук, який доносився з гаража, зателефонував сусіду ОСОБА_9 і попросив разом подивитися, що відбувається. Коли вони вийшли, то побачили, що навпроти гаража лежать автомобільні покришки, відкривши ворота гаража побачив, що зникло його майно. Також він бачив автомобіль Москвич 2141 з реєстраційним номером НОМЕР_2, який при наближенні його з ОСОБА_9, швидко поїхав з місця події. Реєстраційний номер він запам`ятав і повідомив працівникам поліції;