Постанова
Іменем України
07 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 202/1381/21
провадження № 61-6910св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Наталія Валентинівна,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська в складі судді Слюсар Л. П. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2022 року в складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила визнати недійсними пункти 3, 4 шлюбного договору від 04 грудня 2020 року, укладеного між нею і відповідачем та посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н. В., зареєстрованого в реєстрі за № 2234.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з липня 2015 року проживала з відповідачем без реєстрації шлюбу однією сім`єю, а з 11 серпня 2018 року по 14 січня 2021 року перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі. Спільне проживання припинено 28 листопада 2020 року.
В період шлюбу за спільні кошти вони придбали два об`єкта нерухомого майна, які оформлені на відповідача: квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0183 га, кадастровий номер:1210100000:01:431:0062.
04 грудня 2020 року між ними укладено шлюбний договір, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н. В. за реєстраційним номером 2234.
Відповідно до пункту 3 вищевказаного договору майно та грошові кошти, які належали одному з подружжя та/або були зареєстровані за одним із них до укладання шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з подружжя.
Згідно з пунктом 4 шлюбного договору майно, нажите подружжям під час шлюбу, але до укладання цього договору, та яке підлягає державній реєстрації, є особистою приватною власністю того з подружжя, на чиє ім`я зареєстровано рухоме або нерухоме майно.
Оскільки вказані пункти шлюбного договору порушують її права, ставлять у вкрай невигідне матеріальне становище та суперечать вимогам частин четвертої, п`ятої статті 93 СК України, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2022 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності позовних вимог, зокрема тієї обставини, що укладення шлюбного договору ставить позивачку у вкрай невигідне матеріальне становище.
Норми сімейного і цивільного законодавства не містять заборони чи обмеження сторін шлюбного договору на визначення правового режиму майна, набутого ними під час шлюбу, тому шлюбний договір відповідає вимогам статей 93, 97 СК України, статей 203, 215 ЦК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2022 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 522/25760/16, від 26 лютого 2020 року в справі № 755/19197/18, від 28 квітня 2021 року в справі № 320/3970/18 та від 09 червня 2022 року в справі № 553/2298/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Категорія "надзвичайно невигідне матеріальне становище", вжита у частині четвертій статті 93 СК України, має оціночний характер. За умовами оспорюваного шлюбного договору усе нерухоме майно, придбане в період шлюбу, належить відповідачу, відтак внаслідок укладення такого договору вона поставлена у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
14 вересня року справа № 202/1381/21 надійшла до Верховного Суду.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 серпня 2018 року по 14 січня 2021 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
18 вересня 2020 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Б. В. та зареєстрований в реєстрі за №4673, за умовами якого придбав квартиру АДРЕСА_1 .
Цього ж дня ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Б. В. та зареєстрований в реєстрі за № 4675, згідно з пунктом 1.1. якого ОСОБА_2 придбав земельну ділянку загальною площею 0,0183 га, кадастровий номер:1210100000:01:431:0062, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
04 грудня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюбний договір, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н. В. та зареєстрований у реєстрі № 2234.
Відповідно до умов вказаного договору сторони усвідомлюють природу цього правочину та значення своїх дій, перебувають при здоровому розумі та ясній пам`яті, діють добровільно, за відсутності будь-якого примусу як фізичного та психічного, мають необхідний обсяг цивільної дієздатності.