Постанова
Іменем України
03 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 521/8872/22
провадження № 61-12812св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,відповідач - Одеська міська рада, особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Черноморець Тарас Володимирович, на постанову Одеського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Кострицького В. В., Назарової М. В., Лозко Ю. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заявлених позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої входить частка квартири у праві спільної сумісної власності за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач вказувала, що вона є єдиним спадкоємцем померлого, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає.
Також позивач зазначала, що після її звернення до нотаріуса їй було повідомлено про пропуск строку для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.
Позивач стверджувала, що у встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із тим, що їй не було відомо про наявність спадкового майна.
Також вказувала, що про наявність спадкового майна, а саме частки квартири у праві спільної сумісної власності за адресою: АДРЕСА_1, їй стало відомо лише в березні 2022 року, після смерті ОСОБА_4, яка була дружиною її батька з 10 листопада 1994 року та по день його смерті.
Позивач зазначала, що лише після смерті ОСОБА_4, вона знайшла договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04 серпня 1999 року.
Після подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Пачевої І. І., позивачу було повідомлено про необхідність виділу 1/2 частки із спільної сумісної власності, оскільки квартира була придбана у шлюбі з ОСОБА_3 та їй надано письмові роз`яснення щодо необхідності звернення до суду з заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька.
Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2022 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що відповідно до положень частини першої статті 1223 ЦК України, позивач ОСОБА_1 стала спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 .
Також місцевий суд зазначив, що позивач протягом передбаченого законом строку не подала заяву про прийняття спадщини після смерті батька у нотаріальну контору, а інші спадкоємці відсутні.
Враховуючи те, що про наявність спадкового майна, а саме частки квартири у праві спільної сумісної власності за адресою: АДРЕСА_1, позивачу стало відомо лише в березні 2022 року, після смерті ОСОБА_4, яка була дружиною її батька, місцевий суд зазначив про доведеність позивачем вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому позов підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2, особа, яка не брала участі у справі, оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Одеського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Скасовано рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення частини першої статті 1223 ЦК України, оскільки заповіт не був підставою для спадкування позивачем у цій справі.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 в позові не вказала обставини, які є суттєвими для розгляду справи, та які можуть бути перевірені за ініціативою суду, зокрема, чи мало місце фактичне прийняття спадщини іншими спадкоємцями, чи є спадкоємці, які в силу закону автоматично приймають спадщину і таке прийняття не пов`язується з подачею заяви до нотаріальної контори, не зазначено інших учасників, як можливих спадкоємців, про існування яких було відомо позивачу.
Також в постанові апеляційного суду зазначено, що відповідно до матеріалів справи суд першої інстанції не витребовував та не ознайомлювався зі спадковою справою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року, ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Черноморець Т. В., просить скасувати постанову апеляційного суду й залишити без змін рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17, від 03 червня 2019 року у справі № 910/6767/17, від 25 жовтня 2019 року у справі № 910/16430/14, від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, від 05 травня 2020 року у справі № 910/9254/18, від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц, у яких зазначено, що питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватися судом, виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.
Також заявник вказує, що апеляційний суд повинен був закрити провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки рішення місцевого суду жодним чином не порушує права та інтереси ОСОБА_2, оскільки питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки судом не вирішувалось.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_5 (повторне свідоцтво про народження, серії НОМЕР_1, від 11 лютого 2022 року).
Відповідно до вказаного свідоцтва про народження батько народженої ОСОБА_5 - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_6 (а. с. 6).
Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_2, від 26 квітня 1977 року було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а. с. 7).
Відповідно до довідки Другого відділу реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, зареєстрований 14 лютого 1981 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, актовий запис № 126, розірваний 26 жовтня 1983 року, актовий запис № 595 (а.с. 9).
31 грудня 1988 року укладено шлюб між ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_3 . Прізвище дружини, після укладення шлюбу " ОСОБА_10" (а. с. 8).
Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 .
10 листопада 1994 року уклали шлюб ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_4 (а. с. 11).
Згідно з договором купівлі-продажу № 25512 від 04 серпня 1999 року, укладеного на Одеській товарній біржі, ОСОБА_4 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 14 - 15).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_5, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції (а. с. 5).
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталась.
04 листопада 2021 року ОСОБА_4 зареєструвала у приватного нотаріуса Рогатіна В. О. заповіт, відповідно до якого все її майно, як рухоме так і не рухоме, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що належатиме останній на день своєї смерті, і на що вона законом матиме право, заповіла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.55).
ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_6, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а. с. 12).
Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І. І. у своїй відповіді № 49/01-16 від 29 березня 2022 року ОСОБА_1 було роз`яснено про необхідність звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки остання не зверталась у встановлений законодавством шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а. с. 10).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.