Постанова
Іменем України
03 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 359/2738/21
провадження № 61-13748св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2021 року у складі судді Муранової-Лесів І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра і Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра і Гарантія"; Товариство) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 41 809,33 доларів США (в еквіваленті
1 090 387,33 грн станом на момент відступлення прав вимог).
Одночасно позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, за змістом якої просив накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1 га, з кадастровим номером 3210500000:01:006:0205, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що в разі ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості на користь позивача, можливість виконання цього рішення суду буде відсутня у зв`язку із недостатньою вартістю іпотечного майна для погашення кредитної заборгованості. Відповідно до Договору іпотеки б/н від
13 вересня 2007 року, укладеним між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1, в іпотеку передано право вимоги на отримання нерухомості в майбутньому: однокімнатна квартира АДРЕСА_2, стосовно якого Товариство виступає іпотекодержателем. Зазначає, що як об`єкту нерухомого майна квартира АДРЕСА_2, не присвоєно реєстраційний номер та відсутній опис об`єкта нерухомого майна, відсутній запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Оскільки вказана квартира не введена в експлуатацію, заявник вважає, що буде позбавлений можливості звернути стягнення на зазначене нерухоме майно в процесі виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Також, звертає увагу, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа № 359/9960/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від
29 липня 2021 року, заяву задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,1 га, з кадастровим номером 3210500000:01:006:0205, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення судів мотивовані тим, що надані суду письмові докази підтверджують доводи заявника про наявність спору щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, що виник між сторонами, розмір якої складає 1 090 38,33 грн, а також підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки у разі його задоволення, вартість переданих в іпотеку майнових прав може виявитись недостатньою для забезпечення виконання можливого рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
У серпні 2021 рокупредставник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів не відповідають правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 753/13271/17 (провадження № 61-21208св18). Звертаючись із заявою про забезпечення позову Товариство не довело співмірність вжитих заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, а також не надало жодних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження належного йому нерухомого майна. Заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач вчиняє будь-які дії з підготовки чи проведення відчуження належної йому земельної ділянки.
Позивачем не надано жодного доказу, що вартість переданих в іпотеку майнових прав може виявитись недостатньою для забезпечення виконання рішення суду. Такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях.
Посилання представника позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим є лише його припущеннями та не підтверджено жодними доказами. Невиконання боржником умов кредитного договору не може беззаперечно свідчити, що відповідач не буде виконувати рішення суду, ухвалене за результатами розгляду справи.
Тому відсутні підтверджені доказами фактичні обставини, з якими пов`язуються застосування забезпечення позову шляхом накладений арешту.
У жовтні 2021 року ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Відзив мотивований тим, що Велика Палата Верховного Суду у постанові
№ 753/22860/17 від 15 вересня 2020 року зазначила, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові також вказала, що відповідач проживає у будинку впродовж десяти років і після державної реєстрації її права власності на нього ще не вчинила дії, що могли би підтвердити намір відчужити будинок, зокрема, не зверталася до ріелторів і не розміщувала оголошення про продаж, не спростовують висновки апеляційного суду про наявність у відповідачки як в одноособового власника можливості вільно розпорядитись будинком, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Крім того, той вид забезпечення позову, який застосував апеляційний суд, є домірним заявленим позовним вимогам. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки будинок залишається в ЇЇ володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини/якої стосується спір.
У боржника ОСОБА_1 з моменту укладення кредитного договору
№ 014/2549/74/60640 від 13 вересня 2007 року до подання 30 березня 2021 року ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" позову про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, було більше, ніж 13 років для того, щоб належним чином та у повному обсязі виконати свої зобов`язання за кредитним договором
№ 014/2549/74/60640 та сплатити борг у розмірі 41 809,33 дол. США (в еквіваленті 1 090 387,33 грн станом на момент відступлення прав вимог), проте з моменту відступлення права вимоги, жодних погашень за вказаним кредитним договором з боку боржника здійснено не було. Отже, наявність в матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 вживав які-небудь заходи з метою відчуження належної йому земельної ділянки не є доречними.
Доводи ОСОБА_1, що ним ще не вчинялися дії, які могли би підтвердити намір відчужити земельну ділянку, не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність у відповідача, як в одноособового власника, який має зареєстроване право власності в державному земельному кадастрі на дану земельну ділянку, можливості вільно розпорядитись земельною ділянкою, що унеможливить виконання рішення суду про стягнення боргу, якщо не вжити заходи забезпечення позову.
Твердження представника боржника щодо посилання лише на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи наявні докази того, що боржник діяв недобросовісно, оскільки протягом 13 років не виконувались умови кредитного договору, не сплачував відповідні платежі в рахунок повернення кредитних коштів. Зазначений факт свідчить про те, що до виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/2549/74/60640, боржник може поставитись так само недобросовісно. Отже, чітко вбачається наявність фактичних обставин з якими пов`язано забезпечення позову.
Щодо ненадання позивачем доказів вартості предмета іпотеки на момент звернення до суду, то зазначене твердження представника боржника ОСОБА_1 не відповідає дійсності. В матеріалах справи міститься звіт про незалежну оцінку права вимоги на отримання нерухомості в майбутньому, вартість іпотечного майна, а саме: права вимоги на отримання нерухомості в майбутньому: однокімнатна квартира
АДРЕСА_2, стосовно якого Товариство виступає іпотекодержателем, становить 445 422 грн. В той час, як заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 13 вересня 2007 року становить
1 090 387,33 грн. Відповідачем звіт про незалежну оцінку права вимоги на отримання нерухомості в майбутньому не оспорюється.
Наведене підтверджує співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Із врахуванням недостатньої вартості іпотечного майна для погашення кредитної заборгованості, з метою забезпечення позову, ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" вказує на необхідність в накладенні арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 3210500000:01:006:0205.
У жовтні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав пояснення на відзив ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", у яких зазначив, що доводи відзиву жодним чином не спростовують тверджень, викладених у касаційній скарзі.
У листопаді 2021 року ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" подало письмові пояснення, у яких зазначило, що у зв`язку з тим, що заборгованість
ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" за кредитним договором від 13 вересня 2007 року становить 1 090 387,33 грн, що є недостатньою вартістю для погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1, обраний судом захід забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами та спрямований на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи та виконання рішення суду.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 31 березня 2021 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за Кредитним договором № 014/2549/74/60640 від 13 вересня 2007 року у розмірі 41 809,33 доларів США (в еквіваленті 1 090 387,33 грн станом на момент відступлення прав вимог).