Постанова
Іменем України
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 175/1997/20
провадження № 61-19125св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, державний реєстратор Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюк Микола Олександрович,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2021 року в складі судді: Озерянської Ж. М., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року в складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, державного реєстратора Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюка М. О., третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправною та скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно, визнання протиправним рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Позов мотивований тим, що з 02 лютого 2009 року між Підгородненською міською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області та приватним підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_4 набув статусу орендаря земельної ділянки для комерційного використання (будівництво торгівельно-виставочного комплексу), яка розташована в межах населеного пункту АДРЕСА_1 на території Підгородненської міської ради, загальною площею 0,4981 га, з строком дії договору 49 років та правом передачі земельної ділянки в піднайм (суборенду), що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 02 лютого 2009 року та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16 січня 2014 року.
У пункті 36 договору оренди землі встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором.
25 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір суборенди землі, згідно якого він набув статус суборендаря земельної ділянки з кадастровим номером 1221411000:02:046:0056, яка розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для комерційного використання (будівництво торгівельно-виставочного комплексу), строк дії договору суборенди до 20 лютого 2058 року.
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: торговельно-виставкового комплексу, загальною площею 468 кв. м, який розташований на земельній ділянці площею 0,4981 га за адресою: АДРЕСА_1, власником частки торгівельно-виставкового комплексу згідно запису від 23 червня 2016 року є ОСОБА_1 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ДП №142161650812, виданий департаментом державного архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 13 червня 2016 року, а власницею іншої частки торгівельно-виставкового комплексу відповідно до договору купівлі-продажу серія та номер: 2029, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєвою В. В. від 24 липня 2019 року є - ОСОБА_2 .
Згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2016 року у справі № 904/3778/16 договір оренди земельної ділянки від 02 лютого 2009 року, укладений між Підгородненською міською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області та приватним підприємцем ОСОБА_4 розірвано, рішення суду набрало законної сили 25 липня 2016 року.
Рішенням Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08 грудня 2017 року на підставі службової записки керівника структурного підрозділу з земельних та архітектурних питань Скубченка С. М. Підгородненській міській раді Дніпровського району Дніпропетровської області в особі голови Кузьменко Г. В. надано дозвіл на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1221411000:02:046:0056 загальною площею 0,4981 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17 квітня 2018 року позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації, щодо передачі земельної ділянки в оренду по фактичному розміщенню торговельно-виставкового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,4981 га у зв`язку з попереднім рішенням Підгородненської міської ради від 08 грудня 2017 року "Про надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки комунальної власності"; після затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки комунальної власності та визначення площі земельної ділянки, яка могла б бути передана в оренду, винести дане питання на розгляд сесії повторно.
Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 22 червня 2018 року ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області було здійснено перевірку земельної ділянки з кадастровим номером 1221411000:02:046:0056 за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що об`єкти нерухомого майна займають всю площу земельної ділянки.
Рішенням виконавчого комітету Підгородненської міської ради Дніпровського району № 792 від 14 листопада 2018 року було присвоєно земельним ділянкам, що утворились в результаті поділу та перебувають у комунальній власності Підгородненської міської ради, загальною площею 0,4981 га, кадастровий номер 1221411000:02:046:0056 у відповідності до плану поділу земельної ділянки, поштові адреси: земельній ділянці № НОМЕР_1 загальною площею 0,2425 га (код КВЦПЗ 03.07), АДРЕСА_1 та земельній ділянці № НОМЕР_2 загальною площею 0,2556 га (код КВЦПЗ 03.07), АДРЕСА_1 .
Відповідно до технічної документації, виготовленої ТОВ науково-виробничою фірмою "Геоінфо" на замовлення Підгородненської міської ради, із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером: 1221411000:02:046:0056, було виготовлено план поділу земельної ділянки, згідно якого вищевказана земельна ділянка була розподілена на 2 (дві) окремі земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,2425 га з кадастровим номером 1221411000:02:046:034 з цільовим призначенням: 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, на якій розташований торгівельно-виставковий комплекс загальною площею 468 кв.м., що належить на праві власності по частини кожному - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,2556 га з кадастровим номером 1221411000:02:046:033 з цільовим призначенням: 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та вільна від забудов.
Вважаючи протиправним рішення Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17 квітня 2018 року, державну реєстрацію речових прав за Підгородненською міською радою Дніпровського району Дніпропетровської області на земельні ділянки: площею 0,2425 га з кадастровим номером 1221411000:02:046:034 з цільовим призначенням: 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2556 га з кадастровим номером 1221411000:02:046:033 з цільовим призначенням: 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позивач звернутися із цим позовом, оскільки вважав, що він має право на набуття оренди на земельну ділянку площею саме 0,4981, яка була йому передана у користування за договором суборенди земельної ділянки укладеним між ним та ОСОБА_4
ОСОБА_1, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, державного реєстратора Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюк М. О., індексний номер витягу: 172312302, дата, час формування: 02 липня 2019 року, номер запису права власності: 32214727, дата, час державної реєстрації: 26 червня 2019 року, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1862992912214; кадастровий номер: 1221411000:02:046:0033, площею (га): 0.2556, форма власності: комунальна; власник: Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 05520750, країна реєстрації Україна;
визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, державного реєстратора Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюк М.О., індексний номер витягу: 172323256, дата, час формування: 02 липня 2019 року, номер запису права власності: 32215946, дата, час державної реєстрації: 26 червня 2019 року, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1863060212214; кадастровий номер: 1221411000:02:046:0034, площею (га): 0.2525 форма власності: комунальна; власник: Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 05520750, країна реєстрації Україна;
визнати протиправним та скасувати рішення Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17 квітня 2018 року № 4834-ХХХІХ/VII про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення технічної документації щодо передачі земельної ділянки в оренду по фактичному розміщенню торгівельно-виставочного комплексу за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,4981 га;
визнати протиправною бездіяльність Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області щодо не внесення на розгляд сесії клопотання про надання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 0,4981 га;
зобов`язати Підгородненську міську раду Дніпровського району Дніпропетровської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволу на розроблення землевпорядної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для подальшої передачі земельної ділянки в оренду по фактичному розміщенню торгівельно-виставочного комплексу за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,4981 га;
стягнути з відповідачів судові витрати в розмірі 15 885,60 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
позивач не набув у власність будівлю від іншої особи, а здійснив забудову самостійно, посилаючись на договір суборенди укладений між ним та ОСОБА_4 . Договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 та Підгородненською міською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області розірваний рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2009 року, в свою чергу припинено право оренди землі за ОСОБА_5, а отже право суборенди за договором укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 25 лютого 2014 року на земельну ділянку площею 0,4981 га є також припиненим. Тобто, міська рада не зобов`язана надавати в оренду земельну ділянку площею, яку вимагає ОСОБА_1 ;
Підгородненською міською радою Дніпровського району Дніпропетровської області запропоновано укласти договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,2425 га з кадастровим номером 1221411000:02:046:0034, на якій розташоване нерухоме майно (по фактичному місцю розташування), що перебуває у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, однак останні з відповідними клопотаннями про укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,2425 га з кадастровим номером 1221411000:02:046:0034 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області згідно з матеріалами справи не звертались;
застосування статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України неможливе, оскільки позивач не набув у власність будівлю від іншої особи, а здійснив забудову самостійно, посилаючись на договір суборенди укладений між ним та ОСОБА_4, який є припиненим;
суд критично оціний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 22 червня 2018 року ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оскільки загальна площа торговельно-виставкового комплексу становить 468 кв.м., що виключає фактичну можливість зайняття всієї площі земельної ділянки площею 0,4981 га;
відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду Верховного суду України від 11 квітня 2018 року (справа №806/2208/17, провадження №К/9901/4400/17) ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність, також зазначено, що Закон не забороняє діяти так само і у разі прийняття відповідним органом у належній формі рішення про відмову у наданні дозволу з підстав, які особа вважає незаконними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
встановивши, що позивач не має права власності чи користування спірною земельною ділянкою, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позову;
твердження позивача, що дії міської ради спрямовані на вчинення перешкод у наданні йому земельної ділянки, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення;
посилання позивача на протиправність рішення сесії Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 437н-ХХХIV/VII від 08 грудня 2017 року щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1221411000:02:046:0056, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначене рішення сесії міської ради прийнято в межах наданих повноважень, визначених статтями 12, 182 ЗК України та позивачем в судовому порядку не оскаржувалось;
у результаті розподілу сформовано дві земельні ділянки з кадастровими номерами 1221411000:02:046:0033 та 1221411000:02:046:0034. Земельна ділянка з кадастровим номером 1221411000:02:046:0033 перебуває в комунальній власності, вільна від забудови. На земельній ділянці з кадастровим номером 1221411000:02:046:0034 комунальної власності розташоване нерухоме майно - власність позивача та третьої особи ОСОБА_2 . Зазначене підтверджено також і довідкою від 02 липня 2019 року, що об`єкт нерухомого майна "торгівельно-виставковий комплекс" (реєстраційний номер об`єкту 56723412214, загальною площею 468 кв. м, який належить ОСОБА_1 розташований на земельній ділянці загальною площею 0,2425 га кадастровий номер 1221411000:02:046:0034 за адресою: АДРЕСА_1 . А також актом обстеження земельної ділянки від 16 червня 2020 року проведеного комісією Підгородненської міської ради з метою встановлення факту наявності на земельних ділянках з кадастровими номерами 1221411000:02:046:0033 та 1221411000:02:046:0034 за адресою: АДРЕСА_2 об`єкт нерухомості (Б) - тимчасової будівлі охорони, яка відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 176513668 від 06 серпня 2019 року перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Згідно до якого підтверджено, що тимчасова будівля охорони Б, на земельній ділянці з кадастровим номером 1221411000:02:046:0033 - відсутня (фото станом на 16 червня 2020 року додано). Зазначені обставини не були спростовані в суді апеляційної інстанції. Представником апелянта було підтверджено, що вказаний об`єкт було дійсно знесено та у подальшому відбудовано новий, однак, належних доказів суду не надано;
прийняття саме рішення сесії міської ради № 437н-ХХХIV/VII від 08 грудня 2017 року щодо надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим 1221411000:02:046:0056 стало підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку технічної документації щодо передачі земельної ділянки з зазначеним кадастровим номером оскаржуваним рішенням ХХХІХ сесії ІІІ пленарного засідання VІІ скликання Підгородненської міської ради від 17 квітня 2018 року. Однак, при цьому права позивача не порушені, оскільки його будівлі розташовані на земельній ділянці комунальної власності та міська рада не чинить перешкоди у користуванні ним земельної ділянки з кадастровим номером 1221411000:02:046:0034;
у статті 120 ЗК України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Цивільним кодексом також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). У статті 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків). У даному випадку застосування норм про перехід права власності на майно не можливе, оскільки позивач не набув у власність будівлі від іншої особи, а здійснив забудову самостійно посилаючись на договір суборенди укладений між ним та ОСОБА_4, договір оренди земельної ділянки розірваний за рішенням суду, в свою чергу припинено право оренди землі;
відповідачем запропоновано позивачу укласти договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,2425 га з кадастровим номером 1221411000:02:046:0034, на якій розташоване нерухоме майно (по фактичному місцю розташуванню), що перебуває у власності позивача;
щодо іншого майна, про яке зазначає позивач в апеляційній скарзі, а саме будівлі охорони Б (тимчасова), колегія суддів вважає, що перенесення тимчасової споруди на земельну ділянку комунальної власності, щодо якої може бути укладено договір оренди земельної ділянки, не призведе до порушення права власності позивача;
колегія суддів враховує, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розроблення такого проекту самостійно. Таким чином, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. У разі протиправної бездіяльності відповідного органу у вигляді ненадання дозволу у належній формі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений строк, відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 ЗК України особа має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 420/5288/18, від 04 серпня 2021 року у справі № 450/3693/18, від 22 вересня 2021 року у справі № 201/131/18.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року, в якій просив: скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди не врахували висновки Верховного Суду у постановах від 16 червня 2020 року у справі № 160/7819/19 та від 04 серпня 2021 року у справі № 450/3693/18. Зазначені судом апеляційної інстанції висновки, прийняті за результатом розгляду справ з іншими правовідносинами;
правові норми, які визначали долю земельної ділянки, наданої у власність чи користування, у разі відчуження розташованих на ній будівель чи споруд неодноразово змінювалися. Так, при відчуженні об`єктів нерухомого майна під час дії статті 30 ЗК України в редакції 1992 року закон передбачав автоматичний перехід права власності на земельну ділянку до набувача з необхідністю подальшого оформлення набувачем цього права. За приписами статті 120 ЗК України в редакції від 25 жовтня 2001 року (у період з 01 січня 2002року до 20 червня 2007року) при відчуженні об`єкта нерухомого майна, розташованого на відповідній ділянці, до набувача могло переходити право на цю земельну ділянку. Водночас автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди передбачала стаття 377 ЦК України; стаття 120 ЗК України (в редакції Закону України M 997-Vвід 27 квітня 2007року) знову закріпила автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди. Поточна редакція статті 120 ЗК України (зі змінами, внесеними Законом України № 1702-VI від 5 листопада 2009 року) також передбачає автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, і ці норми мають імперативний характер. Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства. Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solocedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності;
принцип спільної юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки, на якій це майно розміщене, закріплений наведеними законодавчими нормами, зумовлений невіддільністю нерухомого майна від земельної ділянки, на якій воно розміщене, і яка фактично є його частиною, та має на меті дотримання законних прав та інтересів власника нерухомого майна, а також забезпечення можливості реалізації ним відповідних правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном. Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній власник земельної ділянки порядку припинення прав на земельну ділянку, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення (постанови Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 907/68/18, від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16);
стаття 120 ЗК України, стаття 377 ЦК України передбачають припинення права власності чи користування земельною ділянкою та перехід такого права до особи, що набуває право власності на нерухоме майно. Щодо застосування приписів вказаних статей Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювалася про те, що згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Відповідно до зазначених правових норм власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Одночасно користування будинком, спорудою неможливе без використання земельної ділянки, достатньої для розміщення й обслуговування цього майна. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм та правил. У зв`язку з чим, позивач беззаперечно має майновий інтерес в одержанні в користування земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно та частиною ділянки, яка необхідна для обслуговування цього майна;
позивач є співвласником об`єкту нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за номером 62189948, від 24 червня 2016 року;
у постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 160/7819/19 зазначено, що зі змісту інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек,, єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що співкористувачем земельної ділянки за кадастровим номером: 1221411000:02:046:0056 на рівні з позивачем є також і гр. ОСОБА_2 . Тому суди вірно встановили наявність у позивача та іншої заінтересованої особи ( ОСОБА_2 ) речових прав на земельну ділянку за кадастровим номером: 1221411000:02:046:0056, зокрема факту її забудови, на якій розміщено торговельно-виставочний комплекс, який перебуває у спільній власності позивача та ОСОБА_2 ;
право власності на об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 набуто ще 23 червня 2016 року. На момент набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, земельна ділянка площею 0,4981 га. кадастровий номер: 12214111000:02:046:0056 по АДРЕСА_1, перебула в користуванні ОСОБА_1 на умовах суборенди, а тому відповідач всупереч статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України протиправно прийняв рішення про розподіл вказаної земельної ділянки, сформувавши дві окремі земельні ділянки. Компетентним органом встановлено порушення земельного законодавства Підгороднянською міською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області;
рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2016 року у справі № 904/3778/16 договір оренди землі було розірвано. Тобто станом на 13 червня 2016 року договір оренди та суборенди були чинними.
У січні 2022 року Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржені рішення залишити без змін.
У відзиві Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області зазначає, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Таким чином передумовою для застосування зазначених правових норм до спірних правовідносин є факт переходу права власності на будівлю (споруду) від однієї особи до іншої. У цьому випадку застосування норм про перехід права власності на майно не можливе, оскільки позивач не набув у власність будівлі від іншої особи, а здійснив забудову самостійно посилаючись на договір суборенди укладений між ним та ОСОБА_4, договір оренди земельної ділянки розірваний за рішенням суду, в свою чергу припинено право оренди землі - міська рада не зобов`язана надавати в оренду земельну ділянку площею, яку вимагає позивач. Натомість відповідачем запропоновано укласти договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,2425 га з кадастровим номером 1221411000:02:046:0034, на якій розташоване нерухоме майно (по фактичному місцю розташування), що перебуває у власності позивача. Позивач не наводить встановлених законодавством підстав для скасування державної реєстрації, не зазначає в чому полягає порушення закону при здійсненні державним реєстратором реєстрації.
У лютому 2022 року Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області подала заяву про закриття провадження у справі.
У заяві Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області просить закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору, оскільки 28 грудня 2021 року на 11-тій сесії 8-го скликання прийняте рішення № 1678-11/8 про передачу земельних ділянок за адресою: по АДРЕСА_1, площею 0,2425 га (кадастровий номер 1210100000:02:046:0034), по АДРЕСА_1, площею 0,2556 га (кадастровий номер 1210100000:02:046:0033) в оренду гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 по фактичному розміщенню торгово-виставочного комплексу для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються, для здійснення підприємницької та іншої діяльності! пов`язаної з отриманням прибутку).
У серпні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 подав клопотання про розгляд касаційної скарги, у якому заперечує проти закриття провадження у справі.