1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

01 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 621/3476/19

провадження № 61-12583св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку "Гомільшанські ліси",

відповідачі: головне управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1,

третя особа - департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 листопада 2021 року в складі судді: Шахової В. В., та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Хіль Л. М.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У листопаді 2019 року заступник прокурора Харківської області звернулася з позовом в інтересах держави в особі: Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, НПП "Гомільшанські ліси" до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1, третя особа - департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, про визнання незаконними та скасування наказів, скасування запису про державну реєстрацію права власності та повернення земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 16 червня 2017 року № 11109-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області орієнтовним розміром 2 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Листом Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації від 30 вересня 2014 року № 05.02-16-4898 до ГУ Держземагентства у Харківській області направлявся перелік наявних картографічних даних по територіям та об`єктам природно-заповідного фонду області станом на 30 вересня 2014 року, в який було включено НПП "Гомільшанські ліси". Органами Держгеокадастру інформацію про розташування земельної ділянки на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, наявності відповідних охоронних зон, обмежень, обтяжень, з урахуванням її розташування на території НПП "Гомільшанські ліси", не зазначено.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 05 жовтня 2017 року № 18556-СГ ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області та передано у власність земельну ділянку площею 1 га, в тому числі сіножаті з кадастровим номером 6321782500:01:000:0820 для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаних наказів державним реєстратором Зміївської РДА Харківської області 01 листопада 2017 року прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, про що внесений запис про право власності № 23127669.

26 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Харківській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту.

Відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації від 21 листопада 2019 року № 04.01-22-6169 земельна ділянка з кадастровим номером: 6321782500:01:000:0820 з урахуванням "Проекту створення національного природного парку "Гомільшанські ліси" та "Проекту організації території національного природного парку "Гомільшанські ліси" знаходиться в зоні регульованої рекреації Національного природного парку.

Вказував, що передача ГУ Держгеокадастр у Харківській області вказаної земельної ділянки у власність громадянину для ведення особистого селянського господарства із визначенням її категорії за основним цільовим призначенням як земель сільськогосподарського призначення призвело до фактичної зміни меж Національного природного парку в частині їх зменшення та ведення індивідуального садівництва на землях природно-заповідного фонду суперечитиме статусу і завданням Національного природного парку в природному стані як унікального комплексу, а також забезпеченню умов організованого відпочинку населення, такі дії були здійснені усупереч процедури, встановленої законом. Отже, накази ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 16 червня 2017 року № 11109-СГ та від 05 жовтня 2017 року № 18556-СГ є такими, що суперечать актам цивільного законодавства, порушують цивільні права та інтереси позивачів та підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Прокурор просив:

визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 16 червня 2017 року № 11109-СГ про надання дозволу громадянці ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області орієнтовним розміром 2 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;

визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 05 жовтня 2017 року № 18556-СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області та передачі у власність громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 6321782500:01:000:08206 для ведення особистого селянського господарства;

скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 6321782500:01:000:0820 державного реєстратора Зміївської РДА Харківської області Штефана О. А. за ОСОБА_1 ;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:000:0820 площею 1 га у відання держави в особі НПП "Гомільшанські ліси".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 03 листопада 2021 року позовні вимоги прокурора задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадарсту у Харківській області від 16 червня 2017 року № 11109-СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області орієнтовним розміром 2 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 05 жовтня 2017 року № 18556-СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області та передачі у власність громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1 га, в тому числі сіножаті площею 1 га, з кадастровим номером 6321782500:01:00:0820 для ведення особистого селянського господарства.

Скасовано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на майно, державному реєстрі іпотек, єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис № 23127669 про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером: 6321782500:01:000:0820 від 01 листопада 2017 року № 37883437 державного реєстратора Зміївської РДА Харківської області Штефана О. А.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:000:0820 площею 1 га у відання держави в особі НПП "Гомільшанські ліси".

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

рішення про зміну меж, площ, категорій чи скасування статусу НПП "Гомільшанські ліси", відповідно до вищевказаної норми закону, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на підставі відповідного експертного висновку, не приймалося. Прокурор, звертаючись із позовом, наголошував, що спірна земельна ділянка розташована у межах земель природно-заповідного фонду, а саме - НПП "Гомільшанські ліси", що також підтверджено у письмових поясненнях Міністерства енергетики та захисту довкілля України та Департаменту екології та природоохоронних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації. За змістом Указу Президента України від 06 вересня 2004 року № 1047/2004 "Про створення НПП "Гомільшанські ліси" з метою збереження, відтворення та раціонального використання особливо цінних природних комплексів долини р. Сіверського Донця, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення створено на території Зміївського та Первомайського районів Харківської області Національний природний парк "Гомільшанські ліси" і підпорядковано його Державному комітету лісового господарства України, а також установлено площу земель Національного природного парку "Гомільшанські ліси" -14 314,8 га, у тому числі 3377,3 га земель, які мають бути надані йому у постійне користування та 10937,5 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатками. Повноваження в частині зміни меж національно-природних парків за законом належить виключно Президенту України. Статус НПП "Гомільшанські ліси", як об`єкта природно-заповідного фонду, підтверджується проектами його створення та організації території, а також безпосередньо відповідним Указом Президента України від 06 вересня 2004 року № 1047/2004. Цей висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року по справі № 544/1336/13-а (провадження № К/9901/5635/18);

передача управлінням Держгеокадастру у Харківській області спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із визначенням її категорії за основним цільовим призначенням як земель сільськогосподарського призначення призвело до фактичної зміни меж НПП "Гомільшанські ліси" в частині її зменшення. Суд дійшов висновку, що належними і допустимими доказами підтверджується факт належності території НПП "Гомільшанські ліси", на якій розташована спірна земельна ділянка площею 1га, що є об`єктом природно-заповідного фонду. Крім того у матеріалах справи наявне охоронне зобов`язання, відповідно до якого ДП "Зміївське лісове господарство" дає зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження частини території НПП "Гомільшанські ліси" створеного, оголошеного Указом Президента України від 06 вересня 2004 року № 1047/2004 в межах Зміївського району. Зі змісту цього охоронного зобов`язання вбачається, що на заповідній території забороняється проведення господарської діяльності, яка може спричинити шкоду заповідному об`єкту та порушити екологічну рівновагу, а також забороняється зміна меж відведення і надання земельних ділянок для інших потреб, використання їх під будь-яке будівництво. Зі змісту частини п`ятої статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" вбачається, що оформлення центральним органом в галузі охорони навколишнього природного середовища охоронного зобов`язання підтверджує статус відповідних територій як належних до природно-заповідного фонду. Аналіз змісту вказаного документу підтверджує, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області передало під охорону землекористувачу (ДП "Зміївське лісове господарство") території площею 7 610,7 га, що включені до складу частини території НПП "Гомільшанські ліси" без вилучення у землекористувача, в тому числі з розташованою спірною земельною ділянкою в його складі. Отже, наявність охоронного зобов`язання у об`єкта природно-заповідного фонду, з урахуванням положень частини п`ятої статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд", яке оформлено центральним органом в галузі охорони навколишнього природного середовища, визнається достатнім для підтвердження статусу відповідної території як належної до земель природно-заповідного фонду;

відповідно до висновку Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, розташування земельної ділянки з кадастровим номером: 6321782500:01:000:0820 відносно території НПП "Гомільшанські ліси" - зазначена земельна ділянка знаходиться у межах території НПП "Гомільшанські ліси" (згідно меж Проекту створення). На основі розрахунку в ГІС площа земельної ділянки - 0,999994 га (т. 2 а.с. 120-121). Доводи ГУ Держгеокадастру у Харківській області про те, що НПП "Гомільшанські ліси", як об`єкт природно-заповідного фонду, не є власником та користувачем спірної земельної ділянки та відсутні докази про належність спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду, є безпідставними;

повернення у державну власність земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель природно-заповідного фонду. У силу об`єктивних, видимих природних властивостей земельної ділянки, ОСОБА_1, проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що ця ділянка належить до земель природно-заповідного фонду та є частиною НПП "Гомільшанські ліси". Аналогічні правові висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц (провадження № 14-76цс18), від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95цс18) і від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18). Правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає;

загальний інтерес у контролі за використанням земельної ділянки за цільовим призначенням для гарантування безпечності довкілля та непогіршення екологічної ситуації у цій справі переважає приватний інтерес ОСОБА_1 у збереженні права на земельну ділянку, що також узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі № 554/10377/16-ц (провадження № 61-34334ск19);

позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що спірна земельна ділянка площею 1га з кадастровим номером: 6321782500:01:000:0820 знаходиться у межах земель території НПП "Гомільшанські ліси", які є землями природно-заповідного фонду та не підлягають передачі з державної власності у приватну, ведення індивідуального садівництва на землях природно-заповідного фонду суперечитиме статусу і завданням НПП "Гомільшанські ліси", оскільки може перешкоджати збереженню Національного природного парку в природному стані як унікального комплексу, а також забезпеченню умов організованого відпочинку населення. Надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, затвердження документації із землеустрою та передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого сільського господарства, відбулося всупереч процедури, встановленої законом;

при зверненні із позовом наявність інтересів держави прокурор обґрунтував порушенням прав Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, НПП "Гомільшанські ліси". За таких обставин, з урахуванням предмету спору, прокурором належним чином обґрунтована наявність порушень інтересів держави, оскільки листом від 27 листопада 2019 року було повідомлено позивачів по справі про підготовку позовної заяви для звернення до суду в інтересах держави.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Харківській області залишено без задоволення.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 листопада 2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

суд першої інстанції правильно встановив, що статус НПП "Гомільшанські ліси", як об`єкта природно-заповідного фонду, підтверджується проектами його створення та організації території, а також безпосередньо відповідним Указом Президента України від 06 вересня 2004 року № 1047/2004. Відповідно до висновку Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, розташування земельної ділянки з кадастровим номером: 6321782500:01:000:0820 відносно території НПП "Гомільшанські ліси" зазначена земельна ділянка знаходиться у межах території НПП "Гомільшанські ліси" (згідно меж проекту створення). На основі розрахунку в ГІС площа земельної ділянки 0,999994 га. Відповідно охоронного зобов`язання, ДП "Зміївське лісове господарство" зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження частини території НПП "Гомільшанські ліси" створеного, оголошеного Указом Президента України від 06 вересня 2004 року № 1047/2004 в межах Зміївського району. Зі змісту цього охоронного зобов`язання вбачається, що на заповідній території забороняється проведення господарської діяльності, яка може спричинити шкоду заповідному об`єкту та порушити екологічну рівновагу, а також забороняється зміна меж відведення і надання земельних ділянок для інших потреб, використання їх під будь-яке будівництво. Таким чином, доводи відповідача наведені як у суді першої інстанці так і у апеляційній скарзі, що НПП "Гомільшанські ліси", як об`єкт природно-заповідного фонду, не є власником та користувачем спірної земельної ділянки та відсутні докази про належність спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду, є безпідставними. Жодних доказів на спростування зазначених обставин ГУ Держгеокадастру у Харківській області у справі не подано;

доводи апеляційної скарги щодо порушення права власності ОСОБА_1 є необґрунтованими. У частинах першій та другій статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Повернення у державну власність земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки належністю її до земель природно-заповідного фонду. У постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що у спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт "а" частини першої статті 91 Земельного кодексу України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України), та через інші законодавчі обмеження. Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля. Разом з цим, прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Аргументи учасників справи

14 грудня 2022 року ГУ Держгеокадастру у Харківській області через підсистему Електронний суд подало касаційну скаргу на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року, в якій просив: скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

судами частина друга статті 16 ЦК України щодо способів захисту цивільних прав застосована без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, де зазначено, що позивач, вважаючи себе власником, прагне витребувати своє майно від осіб, які незаконно, без відповідної правової підстави заволоділи ним (стаття 387 ЦК України), і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам;

статті 387, 391 ЦК України, стаття 152 ЗК України застосовані судами без врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 911/2325/18, стосовно того, що для відновлення права власності держави на незаконно вилучену земельну ділянку природно-заповідного фонду ефективним способом захисту є віндикаційний позов, зокрема, у постанові зазначено, що якщо ділянка вибула з власності держави поза волею належного розпорядника землі, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому існують всі правові підстави для витребування її з незаконного володіння на підставі статті 388 ЦК України;

прокуратурою заявлено негаторний позов і однією із вимог є повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6321782500:01:000:0820 площею 1 га у відання держави в особі НПП "Гомільшанські ліси". Позивач має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, покликаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт, довіреність на розпорядження майном, договір тощо) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц). Суди не врахували, що прокуратура в даному випадку, звертаючись із метою захисту порушених інтересів держави, мала б заявити віндикаційний позов і при цьому довести, що один з позивачів є власником майна - земельної ділянки з кадастровим номером 6321782500:01:000:0820. Обраний прокуратурою спосіб захисту не відповідає жодному зі способів, зазначених у ЦК України, що не було враховано судами;

прокурором зазначено, що дії головного управління призвели до фактичної зміни меж НПП "Гомільшанські ліси" в частині їх зменшення, з чим помилково погодилися суди. Проте правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17). Тому накази головного управління про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою та про затвердження документації та надання у власність земельної ділянки вичерпали свою дію після реалізації і оскарженню не підлягають;

суди неправильно застосували висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц та помилково зазначили, що в силу об`єктивних, видимих природних властивостей земельної ділянки, ОСОБА_1, проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що ця ділянка належить до земель природно-заповідного фонду та є частиною НПП "Гомільшанські ліси". Проте у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц спір стосувався земель водного фонду. У цій справі головне управління та ОСОБА_1 з жодних відкритих даних не могли передбачити, що спірна ділянка може бути ділянкою, розташованою в межах НПП "Гомільшанські ліси";

суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, зокрема, відповідно до висновку Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, яким встановлено розташування земельної ділянки з кадастровим номером: 6321782500:01:000:0820 відносно території НПП "Гомільшанські ліси" та визначено, що зазначена земельна ділянка знаходиться у межах території НПП "Гомільшанські ліси" (згідно меж проекту створення). Проте проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення стосовно НПП "Гомільшанські ліси" відсутній, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, на який був наданий дозвіл розпорядженням КМ України від 18 грудня 2018 року № 1024-р не розроблений, не погоджений та не затверджений. Листом Державної екологічної інспекції у Харківській області від 24 грудня 2019 року № 4956/06-10 повідомлено, що під час останньої перевірки НПП "Гомільшанські ліси" встановлено, що державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, а також права постійного користування та права оренди земельних ділянок НПП "Гомільшанські ліси" не проведено. Межі НПП "Гомільшанські ліси" не закріплено в натурі (на місцевості) межовими знаками, у зв`язку із чим проекти землеустрою щодо організації та встановлення меж території відсутні. Висновок спеціалістів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна є неналежним доказом, який ґрунтується на припущеннях, оскільки за відсутності встановлених меж НПП "Гомільшанські ліси" та координат поворотних точок земель НПП "Гомільшанські ліси" неможливо і порівняння та дослідження знаходження координат сформованої спірної земельної ділянки. З огляду на те, що здійснено дослідження перебування спірної земельної ділянки в межах НПП "Гомільшанські ліси" на підставі проекту створення, а не проекту землеустрою, то такі відомості не можна вважати достовірними та такими, що підтверджують позовні вимоги. Знаходження спірної земельної ділянки в межах НПП "Гомільшанські ліси" можна встановити виключно на підставі висновку експерта за наявності встановлених в натурі меж НПП "Гомільшанські ліси". Натомість при розгляді справи клопотання щодо проведення земельно-технічної експертизи не надходило;

висновок суду про те, що у зв`язку з наданням оспорюваним наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області земельної ділянки у приватну власність відбулася зміна меж НПП "Гомільшанські ліси" є таким, що не відповідає статтям 116. 118, 121 ЗК України, стаття 5, 20, 53-54 Закону України "Про природно-заповідний фонд".


................
Перейти до повного тексту