ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 910/20567/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Гиров К.А. (адвокат)
відповідача - Чернюшок М.І. (самопредставництво)
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Антимонопольного комітету України
на рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2022 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ЛІНК"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелект Дніпро Телеком".
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГА ЛІНК" (далі - ТОВ "МЕГА ЛІНК", позивач) звернулося до суду з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК, відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №39-р/тк від 04.11.2020 у справі № 54/23-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у частинах, які стосуються ТОВ "МЕГА ЛІНК".
1.2. Позовна заява мотивована, зокрема, тим, що висновки, викладені в Рішенні АМК, не підтверджуються відповідними доказами; зроблені на припущеннях і не свідчать про порушення ТОВ "МЕГА ЛІНК" вимог законодавства про захист економічної конкуренції; поведінка ТОВ "МЕГА ЛІНК" не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів і ґрунтується на суб`єктивній думці посадових осіб відповідача, які проводили перевірку.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
2.2. Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2021 (суддя Шкурдова Л.М.), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 (колегія суддів: Хрипун О.О., Шаптала Є.Ю., Чорногуз М.Г.), позов задоволено повністю з посиланням на його обґрунтованість.
2.3. Постановою Верховного Суду від 13.01.2022 (колегія суддів: Колос І.Б., Бенедисюк І.М., Малашенкова Т.М.) рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
2.4. Рішенням господарського суду міста Києва від 09.08.2022 (суддя Картавцева Ю.В.), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 (колегія суддів: Сулім В.В., Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.), позов задоволено повністю.
Визнано недійсним Рішення АМК, на підставі якого ТОВ "МЕГА ЛІНК" визнано винним у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції та застосовано штраф у загальному розмірі 6 956 178,00 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі АМК просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. АМК в обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказує на те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №910/20567/20, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19 (в частині необхідності здійснення оцінки доказів у справах про оскарження рішень АМК України, які стосуються спотворення результатів торгів у порядку частини другої статті 86 ГПК України, враховуючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності) та від 23.03.2021 у справі № 910/4542/20 (щодо необхідності дослідження обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв`язку, незалежно від фактично - доказової бази).
4.2. За доводами скаржника, судами попередніх судових інстанцій надано оцінку доказам, на підставі яких АМК прийнято оскаржуване рішення окремо, без врахування вірогідності та взаємного зв`язку таких обставин в сукупності, що в свою чергу свідчить про неврахування наведених позицій Верховного Суду.
4.3. Крім того, скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається також на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, вказує на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон №2210-ІІІ) у подібних правовідносинах.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "МЕГА ЛІНК" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.
6.1. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 04.11.2020 Тимчасовою адміністративною колегією АМК прийнято рішення №39-р/тк у справі № 54/23-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення) яким, зокрема, постановлено:
- визнати, що ТОВ "МЕГА ЛІНК" і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону №2210-ІІІ, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі в закупівлі "Інформаційно-комунікаційний комплекс 26.20.1 Машини обчислювальні, частини та приладдя до них (302100000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина)", проведеній комунальним підприємством "ІНФО-РАДА-ДНІПРО" Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради (ідентифікатор закупівлі в системі UA-2016-10-07- 000253-с) (пункт 1 Рішення);
- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на ТОВ "МЕГА ЛІНК" штраф у розмірі 2 318 726 гривень (пункт 2 Рішення);
- визнати, що ТОВ "МЕГА ЛІНК" і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" (вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону №2210-ІІІ, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі в закупівлі "Інформаційно-комунікаційний комплекс з мережевою інфраструктурою функціонуючою в міських закладах охорони здоров`я - 26.20.1 Машини автоматичного обробляння інформації цифрові, подані як системи (32424000-1 Мережеві інфраструктури)", проведеній комунальним підприємством "ІНФО-РАДА-ДНІПРО" Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради (ідентифікатор закупівлі в системі UA-2016-10-03-000215-а) (пункт 4 Рішення);
- за порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини цього рішення, накласти на ТОВ "МЕГА ЛІНК" штраф у розмірі 2 318 726 гривень (пункт 5 Рішення);
- визнати, що ТОВ "МЕГА ЛІНК" і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону №2210-ІІІ, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі в закупівлі "Система ситуаційного спостереження у м.Дніпро - 26.40.3 (32330000-5 Апаратура для запису та відтворення аудіо- та відеоматеріалу)", проведеній комунальним підприємством "ІНФО-РАДА-ДНІПРО" Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради (ідентифікатор закупівлі в системі UA-2016-10-02-000003-с) (пункт 7 Рішення);
- за порушення, зазначене в пункті 7 резолютивної частини цього рішення, накласти на ТОВ "МЕГА ЛІНК" штраф у розмірі 2 318 726 гривень (пункт 8 Рішення).
6.2. Так, узгоджена поведінка ТОВ "МЕГА ЛІНК" та ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком", що стосується спотворення результатів торгів на думку Тимчасової адміністративної колегії АМК полягала у:
- спільному використанні однакових ІP-адрес та спільному використанні засобів зв`язку;
- синхронності дій у часі;
- наявності господарських відносин між учасниками Торгів 1-3;
- залученні ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" під час господарської діяльності працівника ТОВ "МЕГА ЛІНК";
- оренді одних і тих же транспортних засобів у підприємця, що був одночасно директором підприємства - засновника одного з учасників Торгів;
- наданні ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" поворотної безвідсоткової фінансової допомоги ТОВ "МЕГА ЛІНК" та засновнику конкурента - Товариству з обмеженою відповідальністю "Телеміст";
- однакових властивостях електронних файлів тендерних пропозицій учасників Торгів;
- спільних особливостях в оформленні документів, що містяться в тендерних пропозиціях ТОВ "МЕГА ЛІНК" та ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком".
6.3. АМК дійшов висновків, що позивач та третя особа під час підготовки та участі у торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель за Законом України "Про публічні закупівлі".
6.4. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, комунальним підприємством "ІНФО-РАДА-ДНІПРО" Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради (замовник) за допомогою електронних закупівель "ProZorro" проведено торги на закупівлю "Інформаційно-комунікаційний комплекс 26.20.1 Машини обчислювальні, частини та приладдя до них (302100000- 4 Машини для обробки даних (апаратна частина)", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2016-10-07-000253-c (далі - Торги 1).
6.5. Очікувана вартість предмета закупівлі становить 16 719 506,90 грн з ПДВ.
6.6. До участі в аукціоні допущено два суб`єкти господарювання: ТОВ "МЕГА ЛІНК" і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком".
6.7. Первинні та остаточні пропозиції учасників Торгів 1 :
- ТОВ "МЕГА ЛІНК" - первинна пропозиція - 16 719 506,90 грн з ПДВ, остаточна пропозиція -16 719 506,90 грн з ПДВ;
- ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" - первинна пропозиція - 16 719 506,90 грн з ПДВ, остаточна пропозиція -16 719 506,90 грн з ПДВ.
6.8. За результатами аукціону переможцем визначено ТОВ "МЕГА ЛІНК", з яким 25.11.2016 укладено відповідний договір.
6.9. Замовником за допомогою електронних закупівель "ProZorro" проведено торги на закупівлю "Інформаційно-комунікаційний комплекс з мережевою інфраструктурою функціонуючою в міських закладах охорони здоров`я - 26.20.1 Машини автоматичного обробляння інформації цифрові, подані як системи (32424000-1 Мережеві інфраструктури)", ідентифікатор закупівлі в системі UA2016-10-03-000215-a (далі - Торги 2).
6.10. Очікувана вартість закупівлі становить 5 000 000,00 грн з ПДВ.
6.11. До участі в аукціоні допущено два суб`єкти господарювання: ТОВ "МЕГА ЛІНК" і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком".
6.12. Первинні та остаточні пропозиції учасників Торгів 2:
- ТОВ "МЕГА ЛІНК" - первинна пропозиція - 5 000 000 грн з ПДВ, остаточна пропозиція -5 000 000 грн з ПДВ;
- ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" - первинна пропозиція - 5 000 000 грн з ПДВ, остаточна пропозиція -5 000 000 грн з ПДВ.
6.13. За результатами аукціону переможцем визначено ТОВ "МЕГА ЛІНК", з яким 21.11.2016 укладено відповідний договір.
6.14. Крім того, Замовником за допомогою електронних закупівель "ProZorro" проведено торги на закупівлю "Система ситуаційного спостереження у м. Дніпро - 26.40.3 (32330000- 5 Апаратура для запису та відтворення аудіо- та відеоматеріалу)", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2016-10-02-000003-c (далі - Торги 3).
6.15. Очікувана вартість предмета закупівлі становить 19 000 000,00 UAH з ПДВ.
6.16. До участі в аукціоні допущено два суб`єкти господарювання: ТОВ "МЕГА ЛІНК" і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком".
6.17. Первинні та остаточні пропозиції учасників Торгів 3:
- ТОВ "МЕГА ЛІНК" - первинна пропозиція - 19 000 000,00 грн з ПДВ, остаточна пропозиція - 19 000 000,00 грн з ПДВ;
- ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" - первинна пропозиція - 19 000 000,00 грн з ПДВ, остаточна пропозиція -19 000 000,00 грн з ПДВ.
6.18. За результатами аукціону переможцем визначено ТОВ "МЕГА ЛІНК", з яким 01.02.2017 укладено відповідний договір.
6.19. Як встановлено судом першої інстанції, за результатами аналізу інформації та матеріалів, отриманих під час розгляду антимонопольної справи № 54/23-18, Комітетом встановлено, що ТОВ "МЕГА ЛІНК" і ТОВ "Інтелект Дніпро Телеком" погодили свою поведінку під час підготовки пропозицій конкурсних торгів та участі в Торгах 1-3, які проводив Замовник, з метою перемоги ТОВ "МЕГА ЛІНК", чим вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 , пунктом 1 статті 50 Закону №2210-ІІІ, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів вищезазначених торгів та накладено на порушників відповідні штрафи.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним та його скасування (в частині, що стосується позивача).
8.2. Як встановлено судами попередніх інстанцій, дії позивача кваліфіковано за пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону №2210-ІІІ, у зв`язку з чим на ТОВ "МЕГА ЛІНК" Рішенням АМК накладено штраф.
8.3. Так, касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, які зазначені в розділі 4 цієї постанови.
8.4. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
8.5. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.6. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.7. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.8. Касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.9. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.10. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.
8.11. Колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
8.12. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.13. Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.14. Водночас колегія суддів зазначає, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
8.15. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
8.16. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
8.17. Водночас, Верховний Суд в силу приписів статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові судів попередніх інстанцій чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
8.18. Також скаржник вказує про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 4 частини другої статті 6 Закону №2210-ІІІ у подібних правовідносинах.
8.19. Щодо доводів АМК викладених в касаційній скарзі, то Верховний Суд зазначає таке.
8.20. Задовольняючи позов про визнання недійсним Рішення АМК у частинах, які стосуються позивача, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що:
- послуги доступу до мережі Інтернет надавались за допомогою технології NAT (Network Address Translation), яка передбачає можливість надання провайдером доступу до мережі багатьом користувачам за єдиною публічною та "плаваючою" IP-адресою. При використанні NAT ідентифікувати конкретного абонента неможливо. Вказані обставини підтверджені провайдером ТОВ "Фрегат-СП", яким повідомлено про відсутність технічної можливості для збереження ідентифікаційних даних користувачів за періоди, що перевищують декілька місяців. Центром підготовки інструкторів та підтримки академій Cisco НТУ Дніпровська політехніка, що спеціалізується на підготовці та сертифікації фахівців технічної підтримки комп`ютерних систем в таких областях, як установка, профілактичне обслуговування, організація мереж, безпека і усунення несправностей, налаштування, експлуатація та усунення несправностей маршрутизованих і комутованих мереж, а також встановлення та перевірка підключення до віддалених вузлів в глобальній мережі (WAN) було надано роз`яснення від 16.04.2021, що Технологія NAT (Network Address Translation - "перетворення мережевих адрес") надає можливість одночасного та автономного використання однієї IP-адреси декількома споживачами послуги доступу до мережі Інтернет. В стандарті RFC 3022 ( https://www.rfc-editor.org/rfc/rfc3022.html) цей метод описано як NAPT (Network Address Port Translation). При застосуванні технології NAT тобто механізму характерного для TCP/IP, відбувається перетворення приватних IP-адрес у зовнішні версії IPv4 (протоколи стандартизованих методів міжмережевої взаємодії в мережі Інтернет). При цьому, абонентам надаються локальні (сірі) IP-адреси, які не використовуються самостійно в мережі Інтернет. Провайдером використовуються публічні (білі) IP-адреси, метою яких є поєднання та маскування локальних IP-адрес великої кількості під однією білою IP-адресою. Таким чином, одночасне підключення певної кількості автономних та незалежних один від одного абонентів до мережі Інтернет здійснюється через одну публічну IP-адресу (пул адрес). Можна констатувати факт можливості відображення однієї IP-адреси у певної кількості користувачів одночасно, за умови, якщо при виході в мережу Інтернет щодо них застосовано викладені вище технології. Фактичні адреси місця розташування та підключення кожного такого користувача є різними, а користувачі не можуть знати інших користувачів та про їх поєднання під однією публічною IP-адресою, оскільки таке поєднання здійснюється системою в автоматичному режимі. При застосуванні технології WI-FI користувач отримує високошвидкісний доступ до мережі Інтернет з будь-якого пристрою без необхідності проводового підключення. До однієї точки доступу може бути підключено одночасно декілька пристроїв, з одночасним виходом до мережі Інтернет. Враховуючи вищенаведене, суди попередніх судових інстанцій дійшли висновку, що подання учасниками торгів тендерних пропозицій з однакових IP-адрес в один день, використання однакових IP-адрес під час господарської діяльності може відбуватися автоматично у декількох користувачів, при цьому адреси місця розташування та підключення кожного такого користувача можуть бути різними, а користувачі не можуть знати інших користувачів та про їх поєднання під однією публічною IP-адресою. У зв`язку з чим не є безумовною підставою кваліфікації дій учасників торгів як антиконкурентних узгоджених дій можливе використання ними однакових IP-адрес. Отже, Тимчасовою адміністративною колегією АМК висновок про антиконкурентні узгоджені дії з цих підстав зроблено на припущеннях;