ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/8403/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Лопатнікова А.В.,
відповідача - Кузьменко В.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
у складі судді Манька Г.В.
від 08.02.2022 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Антонік С.Г., Дармін М.О., Іванов О.Г.
від 02.11.2022
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза"
про стягнення заборгованості у розмірі 7 672 152,61 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза" про стягнення 6 148 240,06 грн заборгованості з орендної плати за листопад 2018 року - лютий 2019 року, 1 013 483,73 грн інфляційних втрат, 510 428,82 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна від 31.03.2016 № 4 щодо оплати щомісячних платежів за користування майном.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
31 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Місія-1" (надалі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алонза" (надалі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 4 (надалі - Договір оренди), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець зобов`язався передати Орендареві у тимчасове платне користування (оренду) нерухоме майно, яким є цілісний майновий комплекс торговельно-розважальний центр літ. А-5 з надбудовами літ. А1-1, А2-1, А3-1, А4-1 та підвалом під літ. А-5 загальною площею 32 408,7 кв. м; в`їзди у паркінг літ. а1, а2; сходи літ. а4, ганки літ. а6, а7, а8, а10; ганок з козирком літ. а9; вхід на 1 поверх літ. а11-1; навіс літ. Б (надалі - Нерухоме майно).
Відповідно до пункту 1.2 Договору Нерухоме майно, яке виступає предметом Договору, зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об`єкт права власності та передається в тимчасове платне користування (оренду) разом з усіма його приналежностями.
Згідно з пунктом 1.3 Договору предмет Договору та всі його приналежності знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, 1. Цільове призначення предмету Договору: здійснення торгівельної діяльності, надання розважальних, спортивно-оздоровчих, навчальних послуг, послуг громадського харчування, культурно-просвітницької діяльності, проведення майстер-класів та змагальних заходів, розміщення офісів.
Пунктами 3.1, 3.2 Договору передбачено, що вказане у пункті 1.1 Договору нерухоме майно, яке виступає його предметом передається Орендодавцем Орендарю в оренду на строк 35 місяців. Строк оренди починає обчислюватися з моменту набрання чинності Договором.
Відповідно до пункту 3.5 Договору Нерухоме майно передається Орендодавцем Орендарю за актом прийому-передачі цілісного майнового комплексу (надалі - АПП), який підписується уповноваженими представниками сторін. У АПП сторонами зазначається стан Нерухомого майна на момент його передачі у користування на умовах цього Договору.
Згідно з пунктом 3.7 Договору з моменту підписання АПП уповноваженими представниками сторін Орендодавець вважається таким, що виконав своє зобов`язання з передачі Нерухомого майна у користування Орендареві та набув право нараховувати визначені Договором платежі і вимагати від Орендаря проведення з ним розрахунків за користування Нерухомим майном.
3а Договором встановлюються наступні види платежів: орендна плата, комунальні платежі (разом іменуються "Платежі") (пункт 4.1 Договору).
Відповідно до пункту 4.2 Договору обов`язок здійснювати Платежі за Договором виникає у Орендаря з дати підписання сторонами АПП.
Згідно з пунктами 4.3, 4.4 Договору всі належні за цим Договором Платежі Орендар сплачує Орендодавцеві у формі безготівкових банківських розрахунків шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця, зазначений нижче у цьому Договорі, або інший рахунок Орендодавця, про який Орендар був вчасно та належним чином повідомлений Орендодавцем. Усі платежі здійснюються у національній валюті України - гривні.
Зобов`язання щодо здійснення платежів, передбачених цим розділом Договору або іншими умовами Договору, будуть вважатися виконаними належним чином з моменту, коли відповідний платіж у повному розмірі буде зарахований на рахунок Орендодавця. При цьому Орендар не несе відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання зазначеного зобов`язання, якщо Орендодавець належним чином не повідомив про зміну свого поточного рахунку, та/або відповідний платіж не зарахований на рахунок Орендодавця не з вини Орендаря (пункт 4.5 Договору).
Відповідно до пунктів 4.7, 4.8 Договору Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату (надалі - "Орендна плата") у розмірах та у строк визначені цим Договором. Орендна плата починає нараховуватися з дати фактичного передавання Нерухомого майна Орендареві за АПП, передбаченим статтею 3 цього Договору. Орендна плата включає в себе плату за користування Нерухомим майном та земельний податок. В орендну плату не включені податки, мита та інші збори, які можуть бути введені в майбутньому. Орендодавець залишає за собою право в будь-який час вимагати від Орендаря оплати введених в законодавчому порядку зазначених платежів, які Орендар зобов`язаний оплатити.
Згідно з пунктом 4.9 Договору на весь строк користування нерухомим майном нарахування розміру орендної плати та умови її оплати визначаються сторонами в Договірній ціні, яка є невід`ємним додатком до Договору.
Пунктами 4.10, 4.11, 4.12 Договору передбачено, що: датою початку нарахування орендної плати є дата підписання АПП, який повинен бути підписаний у строк до 01.04.2016; орендна плата підлягає оплаті незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря та фактичного використання ним Нерухомого майна; орендна плата сплачується Орендарем щомісячно до 10 числа відповідного (поточного) місяця строку оренди.
Відповідно до пункту 4.15 Договору комунальні платежі (а саме: освітлення та забезпечення електричною енергією, опалювання, забезпечення гарячою та холодною водою, кондиціонування, водовідведення тощо) в Орендну плату не входять. Сторони погоджують, що комунальні платежі сплачуються Орендарем окремо на підставі відповідних договорів, укладених ним з постачальниками енергетичних ресурсів.
Пунктом 41.1 Договору передбачено, що Орендар зобов`язується передати Орендодавцеві грошові кошти у якості гарантії належного та своєчасного виконання взятих на себе зобов`язань. Забезпечувальний платіж за Договором становить 3 000 000,00 грн.
Відповідно до пункту 41.2 Договору Орендодавець утримує забезпечувальний платіж на своєму рахунку протягом усього строку дії Договору як гарантію забезпечення виконання Орендарем своїх зобов`язань.
Згідно з пунктом 41.3 Договору забезпечувальний платіж вноситься Орендарем протягом 90 календарних днів з моменту підписання Договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця або ж іншим узгодженим сторонами способом.
Пунктом 41.8 Договору передбачено, що повернення забезпечувального платежу Орендарю (за винятком можливих відрахувань) проводиться протягом 30 банківських днів після закінчення дії Договору за умови підписання сторонами акта прийому-передачі приміщення та виконання Орендарем наступних умов: а) оплати Орендарем усіх належних за Договором платежів, включаючи будь-яку заборгованість по орендній платі, комунальним та експлуатаційним платежам; б) повернення всіх ключів; в) оплати всіх витрат на можливий ремонт і прибирання; г) оплати останнього місяця оренди.
Відповідно до умов Договору Орендодавець має право, зокрема, вимагати від Орендаря сплати Орендної плати та компенсації комунальних платежів в порядку та на умовах, передбачених у Договорі (пункт 5.1.5 Договору).
Обов`язок Орендаря вносити Орендну плату за користування Нерухомим майном та компенсувати Орендодавцеві комунальні платежі в порядку, в строки та на умовах встановлених Договором, визначено у пункті 8.1.1 Договору.
Повернення Орендарем Нерухомою майна Орендодавцю здійснюється на підставі акта повернення майна (надалі - Акт повернення), який обов`язково підлягає підписанню сторонами (пункт 9.1 Договору). Після підписання сторонами Акта повернення, Нерухоме майно вважається таким, що повернуто Орендарем у належному стані (пункт 9.4 Договору).
Відповідно до пункту 12.1 Договору зміна, розірвання, припинення чи відмова від Договору в односторонньому порядку не допускаються, крім випадків, які прямо передбачені Договором.
Згідно з пунктом 12.2 Договору сторона Договору, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати Договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за Договором.
Пунктом 13.1 Договору визначено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту досягнення домовленості сторонами з усіх істотних умов, підписання сторонами Договору і діє до 28.02.2019.
31 березня 2016 року сторони підписали договірну ціну до Договору (додаток № 1), в якій погодили розміри помісячної орендної плати за користування об`єктом оренди в період з квітня 2016 року по лютий 2019 року в загальному розмірі 53 931 925,74 грн.
01 квітня 2016 року сторони підписали акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу до Договору, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне володіння і користування нерухоме майно, яким є цілісний майновий комплекс торговельно-розважальний центр літ. А-5 з надбудовами літ. А1-1, А2-1, А3-1, А4-1 та підвалом під літ. А-5 загальною площею 27 831,55 кв. м; в`їзди у паркінг літ. а1, а2; сходи літ. а4, ганки літ. а6, а7, а8, а10; ганок з козирком літ. а9; вхід на 1 поверх літ. а11-1; навіс літ. Б.
01 квітня 2016 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, якою виклали пункт 4.15 Договору в такій редакції: "Комунальні платежі (а саме: освітлення та забезпечення електричною енергією, забезпечення гарячою та холодною водою, кондиціонування, водовідведення тощо) входять в Орендну плату згідно з додатком № 1 до Договору оренди № 4 від 31.03.2016" та виключили пункт 4.17 з Договору.
02 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алонза" та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" підписано додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до умов якої сторони дійшли взаємної згоди скласти додаткову угоду про таке: у зв`язку зі зміною власника Приміщень, сторони погодили здійснити заміну сторони Договору, а саме, сторону Орендодавця; за цією додатковою угодою Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" стає Орендодавцем та набувачем всіх прав та обов`язків, визначених Договором; підписанням цієї додаткової угоди Орендар надав свою згоду на заміну сторони Орендодавця; ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з дати її підписання.
01 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алонза" (надалі - Орендар) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (надалі - Орендодавець) укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони погодили змінити розмір орендної плати за жовтень 2016 року (було 1 589 623,84 грн, стало 2 950 340,00 грн) та вирішили викласти додаток № 1 "Договірна ціна" в новій редакції, змінивши в ньому розмір орендної плати за жовтень 2016 року та загальний розмір орендної плати (було 53 931 925,74 грн, стало 55 292 641,90 грн). Згідно з додатковою угодою усі інші умови Договору залишаються без змін. За текстом, ця додаткова угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами та є невід`ємною частиною Договору.
3. Короткий зміст судових рішень
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі № 904/8403/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза" на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість у сумі 1 735 378,12 грн, інфляційні втрати у розмірі 259 015,94 грн та 3% річних у сумі 140 209,04 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано посиланням на обставини, встановлені Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 19.01.2022 у справі №904/5429/18, а саме, що за наслідками листопаду 2018 року у відповідача була наявна переплата з оплати оренди у розмірі 2 840 204,39 грн, тому за висновками суду першої інстанції заборгованість відповідача з орендних платежів у спірному періоді (листопад 2018 року - лютий 2019 року) складає 1 735 378,12 грн, яка підлягає стягненню та, відповідно, інфляційні втрати у розмірі 259 015,94 грн, 3% річних у розмірі 140 209,04 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі № 904/8403/21 скасовано в частині відмови в задоволенні позову. В цій частині прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза" на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" 6 148 240,06 грн заборгованості з орендної плати, 1 013 483,73 грн інфляційних втрат, 510 428,82 грн 3% річних.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати орендних платежів у встановлених Договором розмірі та строки, підтверджується матеріалами справи;
- враховуючи відсутність у платіжних дорученнях періоду, за який відповідач сплачував орендну плату, позивачем було застосовано приписи статті 534 Цивільного кодексу Уркїани та здійснено зарахування сплачених відповідачем у період з листопада 2018 року по лютий 2019 року включно грошових коштів в рахунок погашення боргу Орендаря за попередні періоди Договору;
- в Договорі та у договірній ціні до нього розмір орендної плати не пов`язується із площею орендованих приміщень та кожного календарного місяця має інший розмір; підписуючи акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу до Договору, Орендар не ініціював внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати чи зміни площі орендованих приміщень; підписуючи додаткову угоду від 02.08.2016, за якою змінювався Орендодавець, Орендар також не пропонував внести будь-які інші зміни стосовно розміру орендної плати (усвідомлюючи, що площа фактично переданих в оренду приміщень менша за їх загальну площу, наведену в Договорі); Орендар не надавав пропозицій щодо зміни розміру орендної плати у зв`язку із невідповідністю площі орендованих приміщень і під час зміни договірної ціни внаслідок укладання між новим Орендодавцем та Орендарем додаткової угоди від 01.10.2016 до Договору, при цьому ця додаткова угода укладалася сторонам саме для зміни (збільшення) розміру орендної плати за жовтень 2016 року.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у даній справі, скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у даній справі в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні таких вимог, та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у даній справі в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.
Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив наявність виключних випадків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- суд апеляційної інстанції застосував статтю 75 Господарського процесуального кодексу України без урахування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 920/1111/19;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України при встановленні обставин відсутності заборгованості за попередні періоди оренди у подібних правовідносинах;
- суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову у даній справі на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- суд першої інстанції приймаючи рішення у даній справі зазначив, що при перевірці розрахунків приймав до уваги обставини, встановлені постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2022 у справі № 904/5429/18, у розумінні частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України. На момент прийняття рішення у даній справі постанова Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2022 у справі № 904/5429/18 була чинною, тому її подальше скасування не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі № 904/8403/21. До того ж сторони мають право переглянути таке рішення в порядку статті 320 Господарського процесуального кодексу України за нововиявленими обставинами;
- позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності заборгованості, яка підлягає стягненню, а всі докази, що надавались окрім як з позовною заявою, подані з пропущенням строку без поважних причин;
- надану до позовної заяви виписку по рахунку, як підтвердження господарських операцій за договором, не можна вважати первинним документом, оскільки він не містить обов`язкових реквізитів, передбачених пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку;
- висновки суду першої інстанції про те, що заборгованість з орендних платежів у спірному періоді складає 1 735 378,12 грн, інфляційні втрати 259 015,94 грн, 3% річних 140 209,04 грн, зроблені всупереч приписам частини 5 статті 236, частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не підтверджені жодними розрахунками, не мотивовані та суперечать обставинам справи;
- станом на серпень-вересень 2018 року Орендар фактично користувався нерухомим майном меншим, ніж передбачено пунктом 1.1 Договору, тому Орендар мав право перераховувати розмір орендної плати пропорційно тій площі, що фактично знаходилась у нього в користуванні за весь період дії Договору. Отже, нарахування Орендодавцем орендної плати на 100% площі приміщення цілісного майнового комплексу торговельно-розважального комплексу є незаконним та безпідставним;
- Верховним Судом у постанові від 29.04.2021 у справі № 920/1111/19 було зроблено правовий висновок про те, що господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно оцінювати обставини, які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Тому суд апеляційної інстанції у даній справі № 904/8403/21 мав самостійно врахувати обставини та відносини, що виникли між сторонами;
- за результатами розгляду справи № 904/6407/21 встановлено відсутність заборгованості за Договором за період червень-вересень 2018 року. Враховуючи відсутність спорів щодо стягнення заборгованості за Договором до червня 2018 року та встановлені обставини відсутності заборгованості за червень-вересень 2018 року, судами попередніх інстанцій не досліджено питання того, чи правомірно позивач зараховував поточні орендні платежі Орендаря в попередні періоди та рахував заборгованість за жовтень 2018 року.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Відзив позивача мотивовано тим, що:
- існування законодавчої підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, визначеної статтею 320 Господарського процесуального кодексу України, не позбавило права сторін на доведення своїх вимог і заперечень у справі в загальному порядку та продовження вирішення справи судом;
- відповідач не спростував жодного доказу, поданого позивачем, та не надав доказів на підтвердження власних заперечень щодо відсутності заборгованості за Договором в цілому і за спірний період окремо;
- враховуючи те, що сторони дійсно самостійно визначили розмір орендної плати за кожний місяць оренди без прив`язки до площі приміщення чи інших показників, то висновок суду апеляційної інстанції про унеможливлення перерахунку розміру орендної плати Орендаря є правомірним та мотивованим;
- посилаючись на відсутність боргу, відповідач не надав суду належних доказів виконання зобов`язань за Договором за весь період його дії та окремо за заявлений період до стягнення, а також власного розрахунку заборгованості в підтвердження такого виконання;
- посилання відповідача на обставини, встановлені у справі № 904/6407/21, в якій доказова база, яка була прийнята судами до розгляду та оцінки була іншою, ніж у даній справі № 904/8403/21, що відомо відповідачу, є необгрунтованими та недобросовісними.
5. Позиція Верховного Суду
Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо оплати щомісячних платежів за користування орендованим майном.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно з частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частин 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1 статті 61 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Місія-1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алонза" було укладено Договір, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Місія-1", як Орендодавець, зобов`язався передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Алонза", як Орендарю, у тимчасове платне користування (оренду) Нерухоме майно, а Орендар зобов`язався сплачувати орендну плату щомісячно до 10 числа відповідного (поточного) місяця строку оренди з моменту підписання АПП (акта прийому-передачі цілісного майнового комплексу). До того ж Орендар зобов`язався передати Орендодавцеві грошові кошти у якості гарантії належного та своєчасного виконання взятих на себе зобов`язань (забезпечувальний платіж) у розмірі 3 000 000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Місія-1", як Орендодавець, свій обов`язок виконало та передало Орендарю Нерухоме майно, що підтверджується підписаним сторонами АПП від 01.04.2016.
Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 31.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Місія-1" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алонза" (Орендар) підписано договірну ціну до Договору (додаток № 1), в якій погодили розміри помісячної орендної плати за користування об`єктом оренди в період з квітня 2016 року по лютий 2019 року в загальному розмірі 53 931 925,74 грн.