ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 740/5779/21
провадження № 51-4048км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого (відеоконференція) ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 травня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 16 вересня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань в об`єднаному кримінальному проваджені за № 12021270300000756, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Манвелівка Васильківського р-ну Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 травня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 6 місяців.
На підставі положень ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 6 місяців.
Залишено запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання ОСОБА_7 вирішено рахувати з моменту затримання, а саме з 24 серпня 2021 року. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за те, що він 24 серпня 2021 року о 09:00 год., будучи у стані алкогольного сп`яніння, поблизу будинку АДРЕСА_2, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, повторно, відкрито заволодів жіночою сумкою потерпілої ОСОБА_8, в якій знаходились грошові кошти в сумі 70 грн., спричинивши їй матеріальну шкоду на вказану суму.
Окрім того, в цей же день, о 09:20 год. ОСОБА_7, будучи у стані алкогольного сп`яніння, поблизу будинку № 19 по вул. Авіації у м. Ніжин, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, небезпечного для здоров`я особи, яка зазнала нападу, використовуючи свою фізичну перевагу, вчинив на потерпілу ОСОБА_9 розбійний напад, в результаті якого остання впала на асфальтне покриття й отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, та заволодів її жіночою сумкою, в якій знаходились грошові кошти в сумі 60 грн. та мобільний телефон "Lenovo" вартістю 433,33 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 493,33 грн.
Також 24 серпня 2021 року о 12:50 год. ОСОБА_7, будучи у стані алкогольного сп`яніння, поблизу будинку № 113 по вул. Шевченка у м. Ніжин, повторно відкрито заволодів жіночою сумкою ОСОБА_10, в якій знаходились грошові кошти в сумі 116 грн, та мобільним телефоном "Sigma" вартістю 1366,67 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 1482, 67 грн.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 16 вересня 2022 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зазначає, що доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України, за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ґрунтуються виключно на показах потерпілих, а також даних протоколу слідчого експерименту за участю обвинуваченого, й будь-яких інших доказів стороною обвинувачення не надано.
При цьому вказує, що потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в судовому засіданні були попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань, що тягне за собою недопустимість як доказу їхніх показань, при цьому їхні показання містять розбіжності.
На думку сторони захисту, протокол слідчого експерименту від 24.08.2021 року за участю обвинуваченого ОСОБА_7 є недопустимим доказом, оскільки під час його проведення не були залучені поняті, а відеозапис не є безперервним та складається з двох відеофайлів. Окрім того, слідчий експеримент мав усі ознаки такої процесуальної дії як допит.
Також зазначає, що слідчий експеримент проводився 24.08.2021 року в об`єднаному кримінальному провадженні № 12021270300000756 від 24.08.2021 року, хоча згідно з постановою про об`єднання матеріалів досудового розслідування таке об`єднання відбулося 25.08.2021, тобто слідча дія фактично була проведена в неіснуючому кримінальному провадженні.
Окрім цього захисник вважає, що грошові кошти в розмірі 116 грн., які були виявлені та вилучені в ході огляду місця події, є недопустимими доказами, оскільки вони не були належним чином упаковані, на конверті не зазначена серія та номер купюр й не зазначений номер кримінального провадження.
Також захисник не погоджується із кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 187 КК України, оскільки потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні зазначала, що жодних насильницьких дій по відношенню до неї ОСОБА_7 не вчиняв, а тілесні ушкодження були отримані нею внаслідок того, що вона не втрималася на ногах. Інші докази щодо вчинення ОСОБА_7 розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_9 у матеріалах кримінального провадження відсутні.
Сторона захисту вважає, що за відсутності об`єктивної сторони, яка полягає в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, недоведеністю стороною обвинувачення належними та допустимими доказами наявності насильства, це діяння має кваліфікуватися за ч. 2 ст. 186 КК України як грабіж, вчинений повторно.
Окрім того, захисник вважає, що суд першої інстанції належним чином не мотивував своє рішення при призначенні засудженому ОСОБА_7 покарання, що призвело до його суворості. При цьому безпідставно врахував обставину, яка обтяжує покарання, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, оскільки ця обставина не підтверджується жодними доказами.
Стверджує, що в суді апеляційної інстанції захисником заявлялися клопотання про забезпечення розгляду апеляційної скарги за участю обвинуваченого ОСОБА_7 та повторне дослідження обставин кримінального провадження, однак апеляційний суд здійснив судовий розгляд без участі останнього й безпідставно відмовив у задоволенні клопотання щодо повторного дослідження доказів, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Також засуджений ОСОБА_7 подав додаткові пояснення до касаційної скарги свого захисника, в яких указує на відсутність в матеріалах кримінального провадження флеш-карти Micro SD з відеозаписом слідчого експерименту, допустимість якого з огляду на фрагментарність відеозапису оскаржує захисник. Окрім того, він заперечує свою винуватість у вчиненні злочинів за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_8 .
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали подану касаційну скаргу.
Прокурор заперечував щодо задоволення скарги.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У п. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Також зміст ухвали суду апеляційної інстанції повинен відповідати вимогам
ст. 419 КПК України.
При цьому суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, дати на них вичерпну відповідь, а також зазначити мотиви, з яких він виходив при постановленні ухвали, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, пославшись на відповідну норму права.