ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 759/6139/22
провадження № 51 - 3429км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6, котрий брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2022 рокущодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100080001163, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у м. Харкові, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає на АДРЕСА_2, такого, котрий не має судимості в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 20 червня 2022 року ОСОБА_7 засудженого за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього певні обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 26 травня 2022 року о 15:16 під час воєнного стану, перебуваючи у магазині "Новус", розташованому на вул. Святошинська, 3, у м. Києві, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв із полиці належні ТОВ "Новус Україна" продукти харчування і засіб для прання на загальну суму 1019,62 грн, які поклав у поліетиленовий пакет. Після цього ОСОБА_7 намагався піти з місця вчинення кримінального правопорушення, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони магазину.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді. Зазначає, що положення ст. 75 КК щодо ОСОБА_7 місцевим судом застосовані неправильно, а виправлення засудженого вважає можливим лише в умовах відбування покарання у виді позбавлення волі, на що не зважив суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін вирок суду першої інстанції. Вказує на те, що всупереч вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), апеляційний суд доводів прокурора належним чином не перевірив, ґрунтовних відповідей на них не дав, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора та просила її задовольнити, а ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 скасувати з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги і вправі вийти за її межі, якщо цим не погіршується становище засудженого.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК, а також вид та розмір призначеного засудженому покарання за це кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк 5 років, у касаційній скарзі не оспорюються. Також касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили, що ОСОБА_7 призначено покарання, яке через м`якість не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого.
Разом із тим, прокурор стверджує про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме: застосування місцевим судом до ОСОБА_7 ст. 75 КК, яка не підлягала застосуванню, що не було виправлено судом апеляційної інстанції.
Однак, такі доводи сторони обвинувачення є необґрунтованими.
Так, ч. 1 ст. 75 КК (у редакції на час вчинення кримінального правопорушення) передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Одночасно згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.Домірність покарання за кримінальне правопорушенняє проявом справедливості як однієї з основоположних засад кримінального провадження.