ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 570/2420/20
провадження № 51-2364км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
потерпілих: ОСОБА_6,
ОСОБА_7,
ОСОБА_8,
ОСОБА_9,
засудженого ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180000000090, за обвинуваченням
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_11 на вирок Рівненського апеляційного суду від 13 травня 2022 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Рівненського районного суду Рівненської області 24 січня 2022 року ОСОБА_10 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_10 на користь потерпілих:
- ОСОБА_9 400 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
- ОСОБА_6 250 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
- ОСОБА_8 57 446,24 грн та 155 000 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди відповідно;
- ОСОБА_7 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
- ОСОБА_12, 2011 року народження, 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо судових витрат, засобів забезпечення кримінального провадження та речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком районного суду ОСОБА_10 визнано винуватим у тому, що він 18 квітня 2020 року, в світлу пору доби, близько 16:10, керуючи під впливом наркотичної речовини метамфетамін (первітин) автомобілем BMW 520 І, номерний знак НОМЕР_1, рухаючись зі швидкістю приблизно 30-40 км/год по автодорозі Р 77 Рівне-Тучин-Гоща-Вельбівно, зі сторони с. Великий Житин, Рівненського району, Рівненської області у напрямку автодороги Городище-Рівне-Старокостянтинів, порушуючи вимоги п. 16.11 та п. 16.12 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), не надав перевагу у русі автомобілю ВАЗ-2106, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, який рухався по головній дорозі, де організовано круговий рух та допустив із зазначеним автомобілем зіткнення. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля ВАЗ-2106 ОСОБА_13, 2019 року народження, загинула на місці події, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Рівненський апеляційний суд 13 травня 2022 року скасував вирок місцевого суду
в частині призначеного ОСОБА_10 покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив йому за ч. 2 ст. 186 КК України покарання у виді позбавлення волі
на строк 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. У решті вирок суду першої інстанції залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах, які є аналогічними за своїм змістом, засуджений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_11, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення внаслідок суворості, просять змінити вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_10 та призначити останньому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджений та захисник вважають, що апеляційний суд призначаючи покарання на строк 7 років не врахував повною мірою конкретних обставин справи та усіх даних про особу засудженого, зокрема те, що він раніше не судимий, вину визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю та розслідуванню злочину, має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання та роботи, добровільно частково відшкодував завдану злочином шкоду, має сім`ю і на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, дружина та мати-інвалід. Також зазначають, що апеляційний суд скасовуючи вирок місцевого суду не взяв до уваги допущення порушень ПДР водієм автомобіля ВАЗ-2106 - потерпілим ОСОБА_7 .
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Захисник ОСОБА_11 та засуджений ОСОБА_10, висловивши свої доводи на підтримання касаційних скарг, кожен окремо, просили змінити судові рішення та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, висловивши свої доводи проти задоволення касаційних скарг, просили залишити вирок апеляційного суду без змін.
Прокурор ОСОБА_5, просив касаційні скарги залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_10 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України у касаційних скаргах не оспорюються.