Постанова
Іменем України
06 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 201/18473/17
провадження № 61-11515св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора;
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_3 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня
2018 року у складі судді Федоріщева С. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року у складі колегії суддів:
Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_2, Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер
його дядько - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть
від 17 лютого 2017 року серії НОМЕР_1 . Після його смерті відрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . За життя,
а саме ІНФОРМАЦІЯ_2, померлим дядьком було складено на його ім`я заповіт, згідно з яким він заповів йому все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом буде матиме право.
Проте до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини він звернувся лише 15 листопада 2017 року, оскільки саме в цей час дізнався про смерть свого дядька від ОСОБА_2, яка, у свою чергу, вчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. У зв`язку з цим, постановою нотаріуса Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 18 листопада 2017 року йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказував, що на час смерті його дядько відбував покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення умисного вбивства, що підтверджується вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2015 року у справі № 201/5182/14-к, яким дядька було засуджено до восьми років позбавлення волі (ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2015 року вказаний вирок залишено в силі).
Він тривалий час не спілкувався із дядьком, перебував із ним у конфліктних відносинах, так як морально засуджував його вчинок та був вимушений сплачувати за нього кредит після скоєння тяжкого злочину. Дядько
з родичами не спілкувався, не листувався, відомостей про місце відбування покарання рідні та близькі не мали, про його смерть керівництво виправної колонії їх не повідомляло, а тому він не мав об`єктивної можливості дізнатися про дату і місце смерті свого дядька, який склав заповіт на його ім`я. Вважав, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ним пропущено з поважних причин.
Посилаючись викладене, ОСОБА_1 просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті
ОСОБА_4 тривалістю в один місяць.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня
2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, пропущений ОСОБА_1, таким, що був пропущений з поважної причини.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви і прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, в один місяць, починаючи з моменту набрання законної сили рішення суду.
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 05 вересня 2022 року вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач,
як спадкоємець за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дядька - ОСОБА_4, пропустив установлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки спадкодавець на момент смерті відбував покарання за вчинення тяжкого злочину, з родичами не спілкувався, не листувався, відомостей про місце відбування покарання рідні та близькі не мали, про смерть спадкодавця керівництво виправної колонії їх не повідомляло, а тому позивач не мав об`єктивної можливості дізнатися про дату та місце смерті свого дядька, який склав заповіт на його ім`я.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції виходив із того, що позивач у позовній заяві просив суд судові витрати залишити за ним, у зв`язку з чим суд відніс судові витрати у справі за рахунок позивача.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду,
ОСОБА_3, як особа, яка не брала участі у справі, проте вважала, що вказаним рішенням суду порушено його права, звернувся у липні 2022 року до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року ОСОБА_3 (особі, яка не брала участі у справі) поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська від 14 серпня 2018 року. Відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня
2018 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду щодо поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини
за заповітом, так як вони пов`язані з об`єктивними труднощами
для спадкоємця, суд апеляційної інстанції водночас зазначив, що права ОСОБА_3 , як власника за договором купівлі продажу
від 23 грудня 2016 року квартири АДРЕСА_1, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не порушуються. Матеріали спадкової справи не містять жодних відомостей щодо
ОСОБА_3, а нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва
про прийняття спадщини за заповітом саме з підстав пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини. При цьому судом спадкова маса не визначалася.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати
й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребуваної її матеріали з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення дії судового рішення до закінчення його перегляду у касаційному порядку відмовлено.
У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставин справи, не врахували, що оскаржуваними судовими рішеннями порушуються його права як власника квартири АДРЕСА_1, набутої ним за договором купівлі продажу від 23 грудня 2016 року, тобто за рік до звернення позивача з цим позовом до суду. ОСОБА_1 поновлює свої права на спадщину, до складу якої входить вищевказана квартира, а тому він мав би бути залучений до участі у справі в якості відповідача, оскільки є власником квартири. Водночас ОСОБА_2 у цій справі є неналежним відповідачем, а є заінтересованою особою, оскільки вона немає жодного відношення до спадщини, а у подальшому звернулася разом з позивачем до нього з позовом про витребування квартири, право на спадкування якої поновлено позивачу у цій справі. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, на що неодноразово наголошував Верховний Суд.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 - на касаційну скаргу
ОСОБА_3, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення
є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Правовідносини, що виникли у цій справі, стосуються виключно осіб, які входять до кола спадкоємців, якими є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Оскаржуваними судовими рішеннями не вирішувалися права та інтереси ОСОБА_3 . Квартира, про яку йдеться, вибула із власності померлого ОСОБА_4 поза його волею внаслідок шахрайських дій, про свідчить численні судові рішення, які розміщенні в Єдиному державному реєстрі судових рішень.